WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература українська → Тарас Шевченко. Фрагменти біографії письменника, поетичне кредо митця - Урок

Тарас Шевченко. Фрагменти біографії письменника, поетичне кредо митця - Урок

Перша з них — спогад про тяжку долю рідної матері, яка, бажаючи, щоб "доля добрая любила її дитину", і не бачачи виходу з тяжкого кріпацького становища, молилась, била поклони, ставила свічечку в церкві за копійки, зароблені вночі при місяці, бо вдень усі дні тижня без винятку треба було працювати на пана без найменшої за те винагороди. Та не допомогли ні поклони, ні свічки, ані молитва Пречистій Божій Матері. Навпаки. Тяжких фізичних, душевних лютих мук зазнав у житті її син. А скільки ще зазнає! Поет упевнений, що б коли його матуся дожила до цього часу і знала б про гірку долю свого сина, вона, гійна, "бога прокляла б". І тому син мусить ніби радіти, що мати жила до цього дня.

Перебування на батьківщині було для поета лихою годиною, особливо тому, що в тому хорошому селі він побачив страшне спустош і запустіння. Ось до чого довело наші села самодержавство і пани-поміщики. картина пронизана внутрішніми протиставленнями: сади, раніше повні зеленого листу і червонощоких яблук, тепер повсихали; колись білесенькі хатиночки покрились цвіллю, ставки, повні до того зеленого рясту і пташиного радісного ґвалту, нині висохли і заросли будяками та полином. Одним словом, у хорошому селі — "страх погано","Село неначе погоріло",—пише автор.

А посеред цієї пустелі, мов примари, "блукають люди".

Опис села і людей у ньому викликає в нас співчуття, сум, важкий, гнітючий настрій. Краще сказати, цей настрій передається від автора.

Отже, кріпосництво калічить людей і духовно, робить їх рабами. Покора кріпаків, їх пасивність, недостатність революційності — це один із наскрізних мотивів творчості Т. Шевченка. Поетові невимовно гірко, шо людей катують, а вони не тільки не протестують, а ще й навчають безвідмовного послуху гнобителям своїх дітей. Йому до того боляче, що він і плаче, і вибухає гнівом, і називає такі дії божевільними ("неначе люди подуріли").

Побувавши в багатьох селах і губерніях тодішньої України, Шевченко побачив, що його рідне село не виняток, що таке безчинство діється скрізь.

(Не для всіх учнів зрозуміле значення слова "ярмо" — частина упряжі, важка дерев'яна рама, яка надягалась на волів. Тут ярмо — соціальна неволя, кріпаки, значить, тут були уярмлені, у становищі робочої худоби.)

Після цього автор однією струною своєї "невільничої музи" торкається свого стану на засланні і говорить, що йому "погано дуже, страх погано" гам у пустині, але ніби було б ще стократ гірше жити на Україні, бачити все неподобство і не могти нічого вдіяти, зарадивши лихові, а тільки ідивитись, плакать — і мовчать".

Не коритись панам, боротись проти проклятого панства, проти всього ладу — така відповідь напрошується з підтексту вірша.

Далі, мріючи про інше, справедливе суспільство, поет малює естетично прекрасну картину всенародного щастя, вільного життя.

Висновок. У кріпацькому селі жити просто неможливо, далі нікуди. Селяни повинні жити так, як показує Шевченко в другому описі.

В картині-мрії є повна єдність чарівної природи України і життя і трударів (єдність зовнішнього і внутрішнього). Отаким і повинно бути життя людини.

2.10. Особливості виразного читання поезії.

Вірш має чотири основних інтонації'.

а) від початку до слів "За мій талан" треба читати повільно, в розповідній манері з переходом до гіркої іронії в останніх рядках (відслів "Добре, мамо...");

б) від слів "Аж страх погано..." до "...знову на чужину" переважає інтонація суму, співчуття, крім трьох рядків: "Неначе люди... своїхведуть", які читаються з обуренням, трохи злісно;

в) третя частина від слів "І не в однім отім селі..." до "...плачуть і мовчать!" має звучати енергійно і осудливо;

г) заключний уривок від слів "А як не бачиш того лиха..." до кінцянапрошується читати мрійливо, елегійно, з серпанком замилування і суму.

2.11. Художні особливості поезії.

Епітети: "славная країна", "лиха година", "найкрашеє село","тяжкіїпоклони", "доля добрая", "німі люди", "пани лукаві", "препоганії пани"старий Дніпро", "широкії села".

Метафори: "доля любила", "повалялись стави", "людей у ярма запрягли пани...", "Дніпро... красується, любується", "зеленіють села".

Тавтологія:"Чорніше чорної землі", "А у селах у веселих І люди веселі".

Повтори: "Неначе..., неначе...", "Погано..., погано...", "Гинуть! Гинуть!"

Порівняння: "Дніпро, неначе в молоці дитина".

Риторичні оклики: "Німі на панщину ідуть, І діточок своїх ведуть!.. ", „Гинуть! Гинуть!", "Погано дуже, страх погано!", "Дивитись, плакать і мовчать!"

Характер епітетів і порівнянь змінюється залежно від змісту твої В першому випадку епітети і порівняння викликають відчуття смутку і гніву, в другому — радості.

V. Закріплення вивченого матеріалу І. Проведення тестового опитування

  1. Річка, яка згадується в поезії:а) Дунай; б) Каяла; в) Дніпро.

  2. Країну, де народився Т. Шевченко, він називає:а) милою; б) славною; в) рідною.

  3. Про яку лиху годину говорить поет у творі? Часи:

а) Великої Вітчизняної війни; б) кріпацтва; в) революційних подій.

4. Рідне село, де народився поет, він уважає:

а) найкращим; б) найвеселішим; в) найбагатшим.

5. Мати Тарасика прагнула, щоб її дитину:

а) не віддали в солдати; б) доля добрая любила; в) не принижували пани.

6. Простий люд Т. Шевченко порівнює із:

а) мурахами; б) чорною землею; в) пожовклою травою.

7. Що сталося із ставками у рідному селі? Вони:

а) повисихали; б) позеленіли; в) поросли бур'янами.

8. Люди ідуть на панщину:

а) німі; б) виснажені; в) веселі.

9. Як сприйняв лихо в рідному селі Т. Шевченко? Він:

а) засудив панів за їх жорстокість; б) заплакав і поїхав звідти. в) поспівчував простому люду.

10. Засуджуючи панів, поет називає їх:

а) злодіями; б) лукавими; в) підступними.

11. Кому пани "останні продають штани"?а) Ляхам; б) угорцям; в) туркам.

  1. Край, де народився поет, він називає:д) лихим; б) чужим; в) заможним.

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал. 2, Робота на картках

Картка І

  1. Обгрунтуйте, чому Т. Шевченко називає рідний край, де народився,чужим? Відповідаючи, посилайтеся на біографічний матеріал прописьменника.

  2. Дослідіть, як поет зображує простий люд. Які художні засоби вінпри цьому застосовує? Висловлюючись, наведіть відповідні цитатиз твору.

  3. Т. Шевченко критикує простий люд за їх:

а) пасивність у боротьбі з панами;

б) небажання отримувати освіту;

в) недбале ставлення до своїх садиб.

Картка № 2

  1. Про що, на ваш погляд, свідчить опис покріпаченого села? Своюдумку обгрунтуйте.

  2. Доведіть, посилаючись на зміст поезії, що Т. Шевченко співчутливоставиться до знедоленого простого люду.

  3. Старий Дніпро порівнюється з:

а) дитиною; б) мужнім богатирем; в) велетнем.

Картка № 3 .

  1. Порівняйте зміст початку і закінчення твору. Про що він свідчить?Свою думку вмотивуйте.

  2. Як ви вважаєте, чи не байдужа для Т. Шевченка доля простого люду? Як він реагує на умови, в яких живе його народ?

  3. Поет бачить добро на Україні там, де:

а) пани чемно поводяться із селянами;

б) простий люд іде веселий на панщину;

в) нас нема.

VI. Підсумокуроку

VII. Оголошеннярезультатівнавчальноїдіяльності

VIII. Домашнєзавдання

Написати міні-твір на тему "Мій рідний край — моя любов".

Тема: Т. ШЕВЧЕНКО "ЗАПОВІТ".

ПОЧУТТЯ ПОЕТА У ВІДОБРАЖЕННІ СКЛАДНИХ ЯВИЩ СУСПІЛЬНОГО ЖИТТЯ"

Мета: ознайомити учнів з твором Т. Шевченка "Заповіт",зробити ідейно-художній аналіз даної поезії; визначити, як з життя поета покладені в основу вірша; прослідкувати, як у творі розкривається полум'яна любов автора до у, віра у революційне повалення самодержавства; розвивати в учнів навички виразного читання, культуру зв'язного мовлення, вміння логічно мислити, грамотно висловлювати власні думки, почуття, спостереження; виховувати почуття поваги, пошани, любові до рідного краю, його народу;

Loading...

 
 

Цікаве