WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература українська → Мистецькі пошуки Михайла Жука - Реферат

Мистецькі пошуки Михайла Жука - Реферат


Під час студентських канікул М.Жук приїздив до Києва, де виконував різноманітні малярські роботи. Так, перебуваючи на вакаціях у Києві 1903 року, він написав портрет І.Нечуй-Левицького, що стало поштовхом до створення ним галереї портретів визначних діячів українського мистецтва.
Навчання на факультеті монументально-декоративного живопису Краківської Академії красних мистецтв Михайло Жук завершив весною 1904 року. Його малярський талант і успіхи були відзначені двома срібними медалями. Разом з ними він одержав і "гроші на закордонну подорож: перед ним розкривається можливість відвідати кращі музеї Італії, Франції, Німеччини" ( 1 , 189). Це становило мрію будь-якого художника - здійснити творчу мандрівку найпрестижнішими галереями Західної Європи. Відкривалися нові життєві й творчі перспективи.
Михайло Жук приймає інше рішення: на виділені для подорожі кошти добитися звільнення батька та його повернення в Україну. Це вдалося зробити, й Івану Жуку було дозволено жити у Чернігові під наглядом поліції. Туди ж, до Чернігова - північної оази української художньої культури, - 1905 року переїжджає і Михайло, сім'я знову збирається разом.
Талановитий митець одразу ж став помітною постаттю в Чернігові. Він пише нові малярські роботи, виявляє інтерес до діяльності "Просвіти", до художнього та інтелектуального розвою міста, починає викладати малювання у приватній жіночій гімназії та духовній семінарії, у якій "серед його учнів був П.Тичина, на формування естетичних поглядів якого Жук справив глибокий вплив" ( 4 , 212).
Особливу "нішу" в чернігівському житті Михайла Жука посіло знайомство з Михайлом Коцюбинським, що швидко перейшло у тісні, стосунки, у щоденну взаємопотребу, в дружбу митців - молодого таланта-маляра й письменника-класика. Донька прозаїка, Ірина Коцюбинська, пізніше розповідала: "... Не було того дня, щоб Михайло не приходив до нас або ми до них... А влітку він майже щодня виносив з нашого садка букети квітів і малював їх на величезних полотнах" ( 1 , 190).
М.Жук часто писав портрети М.Коцюбинського, його дітей, фотографував родину Коцюбинських. Так, йому належить авторство таких відомих фотографій, як "Сім'я Коцюбинських у вітальні", "Ірина з батьком у садку", "М.М.Коцюбинський у фесці", "М.М.Коцюбинський зі студентами". Малював художник і палітурки до книжок письменника, серед яких була й "Тіні забутих предків".
На початку ХХ століття Михайло Жук наполегливо розвивається як художник. Він часто працює олією, аквареллю, пастеллю. Його малярські роботи - портрети, пейзажі, декоративні панно - неодноразово виставляються, одержують прихильну оцінку в українській пресі. Перевагу митець віддає портретному жанру, портрети він виконує у техніці живопису й графіки.
Значним досягненням М.Жука є створення з натури понад двадцяти портретів визначних діячів української культури кінця ХIХ - перших десятиліть ХХ століття. Серед них - портретні зображення І.Нечуя-Левицького, І.Франка, М.Лисенка, М.Коцюбинського, Лесі Українки, М.Вороного, В.Винниченка, Б.Лепкого, М.Філянського, П.Тичини, В.Блакитного, В.Чумака, М.Хвильового, В.Сосюри, М.Зерова, В.Поліщука, М.Бажана, Н.Ужвій та ін. Він також виконав близько тридцяти портретів-плакатів класичних українських письменників.
1917 року за значні мистецькі здобутки Михайлу Жуку присвоєно звання професора живопису. Йому було тридцять чотири роки.
З чернігівським періодом пов'язані не лише малярська активність М.Жука, але й новий етап у його літературній творчості. Протягом 1905 - 1906 років він активно пише прозові й поетичні твори. У цьому його підтримує М.Коцюбинський, який виступав першим рецензентом його літературних творів, сприяв у їх публікації.
Завдяки зусиллям та ініціативі М.Коцюбинського становлення М.Жука як письменника тісно пов'язано з провідним часописом кінця ХIХ - початку ХХ століть "Літературно-науковим вісником" ("ЛНВ") - "найавторитетнішим всеукраїнським періодичним виданням європейського типу, що відіграло винятково важливу роль у розвитку національного письменства, естетичної думки, мистецтва загалом.., піднесенні української літератури на європейський рівень" ( 5 , 424 - 425).
Першим друкованим твором М.Жука стало оповідання "Мені казали: "Ще молодий!", яке було видруковано 1906 року в десятій книжці "Літературно-наукового вісника" ( 4 , 212). У цьому часописі з'явилася ще низка творів М.Жука - поезій та прози. Доречно відзначити, що маляр і письменник друкувався в оточенні тодішніх літературних "світил". Так, у "ЛНВ" за 1907 рік (книжка 7) разом із творами В.Винниченка, М.Грушевського, І.Франка, С.Черкасенка, П.Капельгородського було видруковано психологічну новелу М.Жука "Дора". У "ЛНВ" за 1908 рік (книжка 10) поезія М.Жука "Захмарилось небо..." з'явилася поруч із творами М.Грушевського, М.Чернявського, М.Вороного, С.Черкасенка.
Письменницька активність Михайла Жука припала на першу третину ХХ століття, коли було написано основну частину його художніх творів. Продовжуючи традиції розмаїття малярських інтересів, він працював й у різних літературних жанрах - ліричної поезії, настроєвого прозового малюнку, новели, критичної статті тощо. Інколи в літературному виданні М.Жук виступав не тільки як поет, прозаїк і критик, але і як художник. Так, у часописі "Музагет" вміщено виконані ним портрети П.Тичини, Ю.Меженка, Д.Загула ( 5 , 482). Він друкувався у таких виданнях, як часописи "Молода Україна", "Дзвін", "Шлях", "Шквал".
1912 року сталася важлива подія у письменницькому житті Михайла Жука - у Чернігові вийшла друком збірка його віршів "Співи землі", що стала важливою
Loading...

 
 

Цікаве