WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература українська → Сучасна рецепція роману Г.Брасюка „Донна Анна” а - Реферат

Сучасна рецепція роману Г.Брасюка „Донна Анна” а - Реферат

„Камінний господар" Лесі Українки виділяється із загального масиву її творів тим, що тут письменниця першою в українській літературі до традиційного для світової літератури сюжету про Дон Жуана. Вона наголосила на екзистенційних аспектах цього образу, проблемі пошуку ідентичності, відчуження особистості у велелюдному світі. Однак минуле для неї не є чимось суцільно відрізаним від реального буття. Минулі події сприймаються нею не монологічно, а в діалектичному зв'язку із сучасністю. Тобто свідоме реконструювання авторкою певного психо-поведінкового типу відбувається при зміні мотиваційно-ціннісних орієнтацій персонажів, їх рефлексуючих вчинків та сутнісних онтолого-аксіологічних поведінкової характеристики образів. Однак у Лесі Українки представлена своя власна концепція теми й образу, яка не повторює і еклектично не сполучає попередників. Крім того, на відміну від своїх попередників Леся Українка у центрі свого твору вона поставила не дон Жуана, а донну Анну, якій належить активна роль. Її зв'язок з дон Жуаном – горде самоствердження, протест проти патріархальних традицій. Теж саме спостерігаємо й у творі Г.Брасюка: зустріч з Володимиром вириває її зі звичного кола домашнього господарства, яке позбавило Ганну індивідуальності, зробило лише дружиною свого чоловіка. Ми зустрічаємось з головною героїнею у складний для неї період: вона дізнається про зраду коханого чоловіка й це позбавляє сенсу її існування. Та доля подарувала їй зустріч з композитором В.Шальвієм, який наповнив її життя новим змістом: вона стає його Музою, надихає на творчість.

Нік Бачинський і Володимир Шальвій є уособленням двох різних світоглядів. В одній із суперечок між ними Бачинський висловлює таку думку: „Для того, щоб відчути пульс життя, мало бродити знічев'я й ловити замість гав ніжні звуки, що розкладають нерви. Треба дотикнутись власною рукою до молота, до підойми. Треба відчути власні м'язи в русі коліс і двигунах" [2, 63]. На це Володимир дає достойну відповідь зазначивши, що він розуміє вагу індустрії, але не варто робити з неї фетиша, бо вона лише кам'яний божок в якого відсутня душа. Своєрідне метання між своєю прихильністю, а назвати це любов'ю було б не правильно, до цих двох зовсім протилежних за своєю внутрішньою суттю чоловіків поглиблюють роздвоєність свідомості Ганни.

Г.Брасюк створює свого роду містифіковану, знакову часо-просторову текстову площину. Відбувається зміщення та накладання різних історичних часопросторів. Традиційний сюжет потрапляє в коло авторської свідомості й піддається осучасненню. О.М.Веселовський під осучасненням розумів оновлення традиційних сюжетів, тобто наповнення їх новим змістом життя [3, 56]. У даному творі ми спостерігаємо осучаснення психо-поведінкових типів несучасної авторові епохи, які виступають певними знаками для реципієнта й створюють суґестивне тло розуміння твору. І.Ю. Журавська зазначала, що світовий образ у новій обробці стає героєм з ясно вираженими ознаками свого часу [4, 455]. Це чітко простежується в романі Г.Брасюка „Донна Анна".

Традиційний образ використовується як ім'я-символ. Письменника цікавить не структурно-семантична характеристика персонажа, а його ідейне наповнення, зашифрована в ньому метафорично-символічна сутність. Тому цей образ існує в романі як частина зображально-аналогійного плану твору, що виконує роль сугестивної деталі, яка органічно вписується в автентичне тло оповіді. Глибина зображуваного починає розкривається в романі Г.Брасюка „Донна Анна" після того, як стає відомо, що новий знайомий Анни Бачинської, композитор Володимир Шальвій, працює над оперою „Лісова пісня".

Шальвій: „Я тільки тепер усвідомив, оскільки ви важили для мене. Я не можу пережити розлуки з вами. Для мене цей ліс стане пусткою. Цієї ночі я страчу себе. Я так зжився з думкою, що ви будете зі мною довго, може навіть завжди... Як я мріяв, що ми проведемо в лісі золоту осінь!.. І раптом... така іронія. Ганнусю, любо, для чого це? Невже вас вабить кам'яний саркофаг міста?" [2, 79]. Однак пізніше для читача стає зрозумілим, що в образі композитора знаходимо відгомін образу дон Жуана з творів Гофмана й Мюссе, якими він стилізується на шукача абсолюту ідеальної Жінки, але не як остаточної мети життя, а як засобу збагатити індивідуальність і розвинути своє „Я". Так і Ганна й Таля потрібні лише для того, щоб навіювати йому образи його майбутньої опери.

Тому, коли для Ганни донька Таля стала важливішою за Володимира: „Бачити Талю для Ганни стало якоюсь органічною потребою. Вона почувала, що задихається без неї тут, як без повітря" [2, 86]. „Її вже не могли розважити запобігливі Володимирові пестощі. В них було щось цинічне, що примушувало Ганну морщитись від огиди. Його гра на роялі дратувала" [2, 89]. Тобто у Ганни верх бере її материнське начало, вона перестає надихати на творчість. І тут автор виокремлює у Володимирі риси дон Жуана, які чітко представлені у творчості Байрона й Б.Шоу: вістря революційного пафосу загострено проти одного лиха – тих пут, що жінка-мати, не надихає митця, а навпаки через сучасний шлюб сковує його. Для їхніх героїв кайдани шлюбу найдошкульніші з усіх, що суспільство ними оплутало творчу індивідуальність. На підтвердження цього наводимо фразу, яку одного разу вигукує Володимир: „Хто сказав, що нежонатому зле жити? Де мій спокій? Де моя воля?" [2, 161]. Саме пошуком нової Музи варто пояснювати такий на перший погляд невиправданий зв'язок Володимира з Талею й з примадонною Баталовою. Ганна Бачинська не змогла стати його Музою, бо не є самодостатньою, а себе й своє місце у світі бачить лише через посередництво чоловіків: спочатку Ніка, потім Володимира. Таке антифеміністичне спрямування й пояснює доволі песимістичну кінцівку твору, коли Ганна, втративши будь-яку надію на вияв своєї індивідуальності, зазнавши поразки і як жінка-коханка, і як жінка-мати, вважає, що найважливіше для неї зараз обміркувати меню на завтрашній день.

Отже, у романі „Донна Анна" Г.Брасюка, при всьому намаганні автора переосмислити на новому рівні основні ідеї Лесі Українки „про протест особистості проти середовища" [9, 28], ми спостерігаємо чоловічий погляд на жінку, яка повинна бути лише куховаркою й самицею, а всі її спроби виявити свою індивідуальність закінчуються невдало. Такі спроби Ганни призводять до того, що вона, маючи талант до співу й прагнучи самореалізації, стає лише додатком спочатку одного, а потім іншого чоловіка, які такі різні по суті не бачили в Ганні людину, а лише ту, що може задовольняти їхні фізичні й духовні потреби.

Таким чином, ми визначаємо в романні „Донна Анна" Г.Брасюка, часто пряме, а інколи приховане, акцентування уваги читача на міжтекстовому зв'язку твору. Постійні відсилання до героїв Лесі Українки, а також до основних особливостей образу дон Жуана у світовій літературі, поглибили художньо-смислову напругу образів, створених письменником, сприяли розширенню смислового навантаження кожного з них, що підвищило художню вартість даного твору, оприсутнило в ньому певний діалог епох. Це лише один з можливих варіантів рецепції роману „Донна Анна" Г.Брасюка, адже навіть ідеальний реципієнт не спроможний до кінця охопити безконечне нашарування смислів, розкрити всі відтінки значень. Відкриття творчості письменника ще чекає на своїх уважних, незаангажованих дослідників.

Література

1. Агєєва В. Поетеса зламу століть. Творчість Лесі Українки в постмодерній інтерпретації: Монографія. – К.: Либідь, 1999. – 264 с.

2. Брасюк Г. Донна Анна. – К. Сяйво, 1929. – 300 с.

3. Веселовський А. Историческая поэтика. – М.: Высшая школа, 1989. – 406с.

4. Журавская И. Мировые образы в украинской советской литературе (в контексте других славянских литератур) // Сравнительное изучение славянских литератур. – М.: Наука, 1973. – С. 450 – 459.

5. Історія української літератури ХХ століття: У 2 кн. Кн.1: Перша половина ХХ ст. Підручник / За ред. В.Г.Дончика. – К.: Либідь, 1998. – 494 с.

6. Нова літературна організація „МАРС" // Життя й революція. – 1927. - № 1. – С. 111.

7. Леонід. Брасюк Г. „Донна Анна". Видавництво Сяйво Київ 1929. – 260 с. // Література й мистецтво. – 1929. – 10 листопада. – С. 2.

8. Пронь Г. В потоках міщанства // Літературна газета. – 1929. – № 20.

9. Розумний Я. Українськість Дон Жуана в „Камінному господарі Лесі Українки // Сучасність. – 1991. – Ч. 12. – С.26 – 36.

10. Українська Літературна Енциклопедія: В 5 т. – К.: Головна ред. УРЕ імені М.П.Бажана, 1988. – Т. 1: А – Г. – 536 с.

11. Фінкель О. Бібліографія. Г.Брасюк Донна Анна. Сяйво 1929 р. с т. 300, ціна 2 крб. 60 коп. // Червоний шлях. – 1930. – № 1. – С. 208 – 210.

Loading...

 
 

Цікаве