WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература українська → Своєрідність трансформації міфу в „Гуцульській п’єсі” Г.Хоткевича „Непросте” та повісті М.Коцюбинського „Тіні забутих предків” - Реферат

Своєрідність трансформації міфу в „Гуцульській п’єсі” Г.Хоткевича „Непросте” та повісті М.Коцюбинського „Тіні забутих предків” - Реферат

Як показало пропоноване типологічне зіставлення драми „Непросте" та повісті „Тіні забутих предків", літературно-міфічна верифікація поетичних моделей узаконює приналежність творів відповідно до масової та високої літератури. Проте не слід недооцінювати художню вартість п'єси Г.Хоткевича: позаяк мова твору (гуцульський діалект) зорієнтована на масову дохідливість, її міфогенність – і на реципієнта освіченого, адже універсалізм міфу спроектований „у безмежність філософічну" [3, 5]. На це вказує і заголовок твору – „Непросте". Недаремно свого часу в рекламі цієї фантастичної драми навіть зазначалося: „/.../ цікаве, оригінальне (близьке змістові опери Wagnera)" [32, 573]. Відтак нівелюється риторичне запитання І.Денисюка у передмові до сучасного видання „гуцульських п'єс" – „чому в добу хрестового походу проти етнографізму „етнографічні" гуцульські п'єси мали такий великий успіх навіть у столичних інтелектуалів" [3, 5]. Як своєрідну відповідь розцінюємо слова Г.Хоткевича-драматурга, режисера і патріота у статті „Гуцульський театр" (1911): „Гуцули принесли на сцену штуку без штучності" [30, 495]. І далі: „/.../ щиро народний театр сягає глибше. Він розбуджує мисль і оставляє по собі враження, о котрім думається ще потім, як зовнішній ефект уступить. Як серед селянських верств, так рівно ж і серед інтелігенції будиться почуття самопевності народної, віри в сили свого народу і то сили різносторонньої" [30, 493].

1910 року М.Сріблянський піднесено нотував, що літературний „великий шлях" „розгортає нову велику сферу людського існування через творчість народу, що воскресає для неї. Народ має в собі остільки своєрідних особливостей, захованих в глибині душі скарбів думки і краси, що коли умілою і мистецькою рукою торкнути струни його духовної ліри, то зазвучить вона по-новому, так, як ще ні один інший елемент всесвіту не звучав" [25, 51] [підкреслення наше – І.Б.]. Романтизовані заклики повернутися до своїх витоків, уважніше придивитися до власної етноестетики стають передумовою на шляху до креації неоміфологізму, репрезентованого в українській літературі низкою творів: повість М.Коцюбинського „Тіні забутих предків" (1911), драма-феєрія Лесі Українки „Лісова пісня" (1911), драма С.Черкасенка „Казка старого млина" (1913) та драма Олександра Олеся „Над Дніпром" (1911). Зміст неоміфологічного твору задекларовується як інтелектуальний, спрямований на авторефлексію і самоопис, тобто міф тут виконує роль символу ірраціонально-психологічного характеру. Апологетизація міфу має на увазі апологетизацію насамперед метафізичного аспекту порушеної проблематики у літературному творі, йдеться про синтез художності із філософуванням, намагання збагнути глибинні зв'язки і закони Всесвіту крізь призму міфу. Отож, український критик у згаданій статті слушно резюмує: „В оцій своєрідності і лежить той величезний raison d'tre шукання в новій сфері буття, що звемо Український народ. Так, це нова сфера, а тому і нова культура, що кладеться новим шаром на всі попередні пласти життя" [25, 52] [курсив М.Сріблянського – І.Б.].

Література

  1. Андрусів С. Адаптація гуцульського міту в повісті М.Коцюбинського „Тіні забутих предків" та романі-епопеї С.Вінценза „На високій полонині" // Teka Komisji: polsko-ukrainskich związkow kulturowych, tom 1. – Lublin: [PAN w Lublinie], 2004. – S. 29-37.

  2. Гундорова Т. ПроЯвлення слова. Дискурсія раннього українського модернізму. Постмодерна інтерпретація. – Львів: Літопис, 1997. – 297 с.

  3. Денисюк І. Гуцульські п'єси Гната Хоткевича // Г.Хоткевич. Неопубліковані гуцульські п'єси. – Луцьк: ВМА „Терен", 2005.—312 с. – С.3-6.

  4. Энциклопедия. Символы, знаки, эмблемы / Авт.-сост. В.Андреева и др. – М.: ООО „Издательство Астрель": ООО „Издательство АСТ", 2004. – 556, [4] с., [32] л. ил.

  5. Кассирер Э. Мифологическое мышление // Кассирер Э. Философия символических форм: У 3 т.–М.: СПб.: Университетская книга, 2002. – Т.2. – 280 с.

  6. Коцюбинська К. Короткий опис бібліотеки М.Коцюбинського // Радянське літературознавство. – 1938. – №2–3. – С.149–158.

  7. Коцюбинський М. Твори: У 7т. – К.: Наукова думка, 1974. – Т.3. – 729 с.

  8. Коцюбинський М. Твори: У 7т. – К.: Наукова думка, 1974. – Т.5. – 432 с.

  9. Коцюбинський М. Твори: У 7т. – К.: Наукова думка, 1974. – Т.6. – 311с.

  10. Коцюбинський М. Твори: У 7т. – К.: Наукова думка, 1974. – Т.7. – 415с.

  11. Кузнєцов Ю. Імпресіонізм в українській прозі кінця ХІХ – початку ХХ ст.: Проблеми естетики й поетики. – К.: Зодіак-ЕКО, 1995. – 304 с.

  12. Ласло-Куцюк М. Ключ до белетристики. – Бухарест: Мустанг, 2002.—291с.

  13. Леві-Строс К. Міт та значення // Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. / За ред. М.Зубрицької. 2-е вид., доповнене. – Львів: Літопис, 2001. – 832 с. – С.448-465.

  14. Листи до Михайла Коцюбинського: У 4 т. / Упоряд., комент. В.Мазного, відп. ред. М.Коцюбинська. – К.: Українські пропілеї, 2002. – Т.1. – 367 с.

  15. Листи до Михайла Коцюбинського: У 4 т. / Упоряд., комент. В.Мазного, відп. ред. М.Коцюбинська. – Ніжин, 2002. – Т.2. – 343 с.

  16. Листи до Михайла Коцюбинського: У 4 т. / Упоряд., комент. В.Мазного, відп. ред. М.Коцюбинська. – Ніжин, 2003. – Т.4. – 400 с.

  17. Ломброзо Ч. Геніальність и божевілля: Паралель між великими людьми і божевільнимими / Пер. з італ. К.Тетюшинової. – К.: Україна, 1995. – ХІ. 276с.: іл. – Рос. мовою.

  18. Markiewics H. Literatura a mity // Twόrcsos′c′. – 1987. – № 10. – S. 55-70.

  19. Мелетинський Є. Що ж таке міф? // Всесвіт. – 1977. – № 10. – С.212-222.

  20. Минц З. Несколько дополнительных замечаний к проблеме „символ в культуре" // Ученые записки Тартуського госсударственного ун-та. Актуальные проблемы семиотики культуры. – Тарту, 1987. – Вып. 746. – С.95 – 101.

  21. Мушинка М. Взаємини Михайла Коцюбинського з Володимиром Гнатюком // Народна творчість та етнографія. – 1996. – № 4. – С. 11-19.

  22. Ницше Ф. Роджение трагедии // Ницше Ф. Так говорил Заратустра. К генеалогии морали. Рождение трагедии. Воля к власти. Посмертне афоризмы: Пер. с нем. / Ф.Ницше. – Мн.: Харвест, 2003. – 1040с. – (Philozophy). – С.435-572.

  23. Партала Я. Модель „народного театру" Гната Хоткевича // Народна творчість та етнографія. – 2001. –№3. – С. 84-91.

  24. Сріблянський М. Апотеоза примітивній культурі // Українська хата. – 1912. – № 6. – С.345-361.

  25. Сріблянський М. На великім шляху // Українська хата. – 1910. – № 1. – С.51-58.

  26. Стешенко І. Українське письменство і читач // Літературно-науковий вісник. – 1913. – № 5. – С. 320-338.

  27. Ханзен-Леве А. Руский символизм. Система поэтических мотивов. Ранний символизм. Пер. с нем. – СПб.: Академич. проект, 1999. – 512 с. (Серия: „Современные записки русистика", т. 20)

  28. Хейзинга Й. Осень Средневековья: Исслед. форм жизн. уклада в ХΙV – ХV вв. во Франции и Нидерландах. – М.: Наука, 1988. – 539 с.

  29. Хобзей Н. Гуцульська міфологія: етнолінгвістичний словник. – Львів, 2002. – 216 с.

  30. Хоткевич Г. Гуцульський театр // Хоткевич Г. Твори: У 2-х тт. / Упорядкування, підготовка текстів та примітки Ф.Погребенника. – Т.2. – К.: Дніпро, 1966. – 602 с. – С.493-498.

  31. Хоткевич Г. Непросте // Г.Хоткевич. Неопубліковані гуцульські п'єси. – Луцьк: ВМА „Терен", 2005.—312 с. – С.199-240.

  32. Хоткевич Г. Спогади з театральної діяльності // Хоткевич Г. Твори: У 2-х тт. / Упорядкування, підготовка текстів та примітки Ф.Погребенника. – Т.2. – К.: Дніпро, 1966. – 602 с. – С.501-578.

  33. Хоткевич Г. „Тіні забутих предків" // Українська мова та Література. – 1997. – Число 47 (63). – С. 4-7.

  34. Чопик Р. Переступний вік: (Українське письменство на зламі ХІХ-ХХ ст.) / Відп. ред. Є.Нахлік. – Львів; Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 1998. – 196 с. [У надзаг.: Львівське відділення Інституту літератури ім. Т.Г.Шевченка НАН України. Серія „Літературознавчі студії". Вип. 7].

  35. Шевчук В. Друге відкриття Гната Хоткевича // Шевчук В. Дорога в тисячу років. – К.: 1990. – 411с. – С.329-335.

  36. Шумило Н. Під знаком національної самобутності: Українська художня проза і літературна критика кінця ХІХ – початку ХХ ст. – Київ: Задруга, 2003. – 354 с.

1 М.Горький у листі до М.Коцюбинського 7.10.1912 р. писав: „Здесь летом было очень интересно: съехалось множество публики русской, одних художников 17 человек! /.../ Были и литераторы /.../" [14, 34]. Або у листі М.Коцюбинського з Капрі до М.Могилянського: „Словом – література за обідом і по обіді, за вечерею і по вечері розмови, суперечки, читання і знов читання" [10, 177].

2 Очевидно, йдеться про консумування, тобто споживання [уточнення наше – І.Б.].

3 В етнолінгвістичному словнику Н.Хобзей „Гуцульська міфологія" читаємо: „На позначення людини, яка вміє розганяти хмари, в українських говірках карпатського ареалу зафіксовано: градівник, градобурник, планетник, тучник, хмарник" [29, 90].

4Захват і зацікавлення люм'єрівським винаходом – вершинним набутком НТР – потверджує лист, писаний до дружини ще 1898 року після першого знайомства з кіном: „/.../ ходив до театру дивитися сінематограф. /.../ Дуже мені сподобалося, особливо деякі сценки. Ходив за лаштунки дивитися на апарат – теж дуже цікаво" [8, 190]. Згодом, перебуваючи на Капрі, М.Коцюбинський писав дружині про переглянуті фільми.

Loading...

 
 

Цікаве