WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература українська → Теоретична модель масової літератури в контексті гуманістичної концепції Мортімера Адлера - Реферат

Теоретична модель масової літератури в контексті гуманістичної концепції Мортімера Адлера - Реферат

Рис. 1. Взаємодія літературного твору та культури особистості

Щоб здійснився процес взаємодії, необхідно враховувати внутрішні фактори, які визначають творчу активність читача твору. Вони виступають як розгортання суб'єктивного світу особистості, який проявляється в різноманітності культурного поля особистості, в значній мірі корегують творчий процес.

Особистісний світ культури спирається на систему пізнавальних, емоційно-комунікативних, ціннісно-орієнтуючих установок. Пізнавальні установки передбачають одержання нових знань. За степенем опосередкування їх класифікують на ситуативно-орієнтуючі, внутрішні, теоретичні та методологічні.

В.М.Беспалов, Л.Г.Петрова, Е.І.Франчук переконують в своїх дослідженнях, що найбільш безпосередньо соціальна природа людини проявляється в її емоційно-комунікативних установках [2,5,8]. Це прагнення до емоційного спілкування, намагання зняти емоційну напругу шляхом перенесення на інший об'єкт. На емоційному контакті, зокрема, заснована естетична насолода. Творами масової літератури, за думкою дослідників, задовольняється прагнення до естетичних форм емоційного контакту.

Ціннісно-орієнтуючі установки покликані гармонізувати внутрішній світ особистості, привести в систему потреби, норми, цінності.

Тому культуру особистості можна показати як єдність цих установок у вигляді трикутника. Ця єдність може реалізуватися в діяльності людини, зокрема, як у нашому випадку, у процесі читання творів масової літератури, через які особистість одержує культурні цінності. Тому твір літератури, в єдності своїх комплексів повинен поєднувати вершини цього трикутника. Зростання культури особистості може бути представлено за допомогою векторів, що відображають будову літературного твору у вигляді трьох функціональних комплексів. Рух за цими векторами і представляє зріст культури особистості. Засвоюючи таким чином культурні цінності, особистість формує духовний зміст свого внутрішнього світу – моральні уявлення, погляди, естетичний смак, формується індивідуальність, тобто відбувається процес культуротворення або культурація, що передбачає сполучення, з одного боку, особливостей культури зовнішнього світу, а з іншого – можливість вибору тих цінностей, що засвоюються даним індивідом.

Рис. 2. Складові частини твору літератури

Враховуючи функціональні особливості літературного твору як культурного чинника, ми можемо зробити спробу побудови абстрактної формальної моделі як специфічної системи, де велику роль буде відігравати гуманістичне ядро твору.

Для створення умовної моделі, яка б ефективно впливала на читача твору масової літератури нам здається доцільним скористання семіотичним підходом. Він дає можливість розділити твір на окремі семіотичні компоненти, які можна було б моделювати з метою створення потрібної неповторної структури, що мала б найбільший вплив на читача. Знакові елементи тексту розташовані в нерухомій просторовій формі і мають складну та багатошарову будову. Ступінь складності будови тексту під час сприймання твору не регламентується і читач не обмежений в часі сприймання тексту. Текстовий семіотичний рівень має в творі найбільше значення. Для функціонування тексту твору масової літератури в процесі читання необхідно, щоб автор заклав у нього зміст. Тільки за наявності змісту текст може реалізувати свою комунікативну функцію.

Дослідники визначають, що найважливішими в сучасному суспільстві є такі функції масової літератури як пізнавальна, естетична та ігрова.

1. Естетична функція. Як відомо, світ будується та розвивається за законами краси. Але в повсякденні вона розпорошена, затемнена прозою життя. Лише письменник за допомогою уяви в своєму творі акумулює красу світу. Навіть явища, цілком протилежні красі, як то образи смерті, руйнування, страждань, жорстокості мають своє естетичне виправдання оскільки служать ствердженню добра, любові, досконалості та краси. Художньо відтворюючи життя, письменник виділяє в ньому два протилежні полюси – прекрасне і потворне – і відповідно між ними розділяє життєві явища.

2. Пізнавальна функція. Література пізнає світ емоційно-раціонально у формі конкретно-чуттєвих образів (символів). Такі поєднання емоційно-інтуїтивного і раціонального, конкретно-чуттєвого й узагальненого дозволяють твору масової літератури пізнавати матеріальну дійсність.

3. Ігрова функція. У творах масової літератури ігровий дух виявляється у штучній, упорядкованій за окремими правилами ритмізації мови, у зумисному приховуванні смислу, у штучності і красі побудови фрази. У будь-якому творі масової літератури письменник свідомо або не свідомо має на меті створити таку напругу, яка б „зачарувала" читача, тримала його в захопленні. Аби передаючи напругу читачеві, письменник зазвичай кладе в основу свого твору ситуацію боротьби та любові. У переважній більшості випадків центральною темою є суперечка – завдання, яке герой має виконати, випробування, які йому треба пройти, перепони, що їх герой повинен подолати. Інша група тем, що викликають напругу, засновується на приховуванні особистості героя. Він виступає інкогніто через те, що свідомо утаємничує свою сутність.

За допомогою умовної теоретичної моделі масової літератури, як ми переконані, можна розширити перелік функцій, що можуть бути притаманні твору масової літератури.

Як багатофункціональна система твір підпорядкований чіткій ієрархії.

Читання творів з відповідним текстом передбачає культурне насичення особистості соціокультурними цінностями. Оскільки твір, як вже зазначалось, виступає сукупністю знакових компонентів, семіотична функція відіграє велику роль.

Пізнавальний функціональний комплекс містить такі функції, як гносеологічна (пізнавальна), комунікативна та трансляційна (або інформативна).

Гносеологічна (пізнавальна) функція визначається здатністю концентрувати в собі досвід минулих поколінь і крізь цю призму давати людині цілісне уявлення про неї. Вона дає можливість з'ясувати свої потреби та інтереси, сприяє розвитку самосвідомості, що створює умови для освоєння світу.

Із пізнавальною функцією пов'язані трансляційна та комунікативна. Трансляційна функція може бути визначена як інформативна. Твори можуть виступати як пам'ять людства, вона здійснює передачу знань від покоління до покоління, які вона кодує в знакових системах. Комунікація передбачає не тільки спілкування за допомогою, але й наявність певного поля розуміння.

Визначальна функція, з якою пов'язані інші та які витікають з неї, на нашу думку, гуманістична, або виховна, духовно-моральна, тому центральним функціональним комплексом виступає гуманістичний, де головними функціями є гуманістична, виховна, духовно-моральна. Саме він і виконує роль гуманістичного ядра. Літературні твори з гуманістичним змістом покликані розвивати особистість, забезпечувати моральний ріст.

Концепція гуманістичного ядра, на нашу думку, глибоко діалектична, вона дає можливість показати, що всі чинники в творі не статичні, крім творчого, культурного ядра. Вона доводить, що всі складові за своїм змістом багатозначні, рухомі і передбачають постійні зміни в загальній структурі твору. Вони можуть бути схильними до інновацій і характеризуються відносно меншою стабільністю, але ядро твору виступає як стабільна цілісність, забезпечує сталість. Як чинники літературного твору, так і ціннісна орієнтація особистості може змінюватися в залежності від ряду факторів, зокрема це економічні умови, етичні норми, естетичні ідеали, але наявність гуманістичного ядра дасть можливість виконати мету виховання молоді в сучасних умовах, яка, на нашу думку, полягає у вихованні вільної гуманістичної особистості, яка була б орієнтована на сприймання загальнолюдських моральних цінностей.

Читання за таких умов виступає механізмом усвідомлення, коли гуманістичний зміст набуває характеру особистісно значущого. Таким чином, здійснюваний перехід важливих гуманістичних цінностей в індивідуальну свідомість, формує світогляд.

Висновки. Проблема формування особистості, чий світ відрізняється прагненням до гуманістичних цінностей та творчим сприйманням дійсності стає головною метою сучасної освіти.

Спираючись на концепцію видатного філософа та педагога Мортімера Адлера в своїй статті ми наполягаємо на тому, що твори масової літератури можуть виступати теж носіями гуманістичних цінностей та виконувати виховні функції за наявності в них гуманістичного ядра.

Створена нами модель гуманістичного ядра визначає науково-організаційні засади оптимального функціонування творів масової літератури в сучасному соціокультурному середовищі. Вона висвітлює перспективні напрямки пошуку інноваційних систем і технологій і доводить, що всі складові частини, її функціональні комплекси існують не окремо, не паралельно одне одному, а в нерозривному зв'язку та взаємозалежності. Вони переходять один в одного, кожний з них виступає своєрідним продовженням інших, набуває якісної певності з іншими і через них. Але, незважаючи на цей гармонійний зв'язок, окремо взяті, вони не втрачають своєї специфіки, відображаючи одну з якостей цілісного феномену літературного твору як чинника культури. Пріоритет гуманістичного змісту ядра твору необхідним чином пов'язаний з розвитком суб'єктивності людської діяльності, надаванням першочергової уваги розвитку внутрішнього світу особистості.

Перспективи подальших досліджень. Метою подальших досліджень повинно стати дослідження ціннісно-регулятивного елемента твору масової літератури – „гуманістичного ядра", що впливає на розвиток і саморозвиток молоді як суб'єкта гуманістичної культури.

Література

  1. Андреева И.В. Чтение как источник самопознания в период отрочества // Мир б-к сегодня: Науч.-инф.сб. – М., 2002. – Вып. 2. – 126 с.

  2. Беспалов В.М. Чтение в современном мире // Науч. и техн. б-ки. – 1993. – №3.– С.64-67.

  3. Медведєва В. Книга як символ культури і феномен ризику // Вісн. Кн. палати. – 1999. – №1. – С.13-14.

  4. Пахловська О. Чи можливий український бестселер? // Час. – 2000. – №20. – С.89.

  5. Петрова Л.Г. Соціально-психологічні чинники сучасного читання // Бібл. вісн. – 2003. – №5. – С.7.

  6. Скатов Н.Н. Погружение во тьму // Литературная газета. – 2003. – №7. – 19-25 февраля.

  7. Троицкий Ю.В. Словесность в школе. – М.: Владос, 2000. – 432 с.

  8. Франчук Е.І. Українська книга і книжкова культура в національній культурі України // Наук. праці наук. б-ки України, 1999. – Вип. 2. – С.155-172.

Loading...

 
 

Цікаве