WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература українська → Літературні тексти як засіб розвитку образного мислення учнів - Реферат

Літературні тексти як засіб розвитку образного мислення учнів - Реферат

У хмари в небі – ... (хмаренятко),

В зорі над садом – ...(зоренятко), вже народилося.

Лиш зажурилися старезна скеля над урвищем

Та дуба всохле стовбурище.

(М.Вінграновський)

Післятекстова робота.

  • За допомогою якої частини ви утворили нові слова? (Суфікса -енятк- ).

  • У виділених словах визначити суфікси. Якого відтінку вони надають іменникам? (Утворені слова називають новонароджених, наголошуючи на короткому часі їх існування.)

  • Чому ми утворювали назви малих істот за допомогою саме цього суфікса? (Щоб показати ніжне ставлення до новонароджених у природі.)

  • Чому автор говорить, що не лише у ластівки, шовковиці, а й у стежки, хмари, зорі народжуються малята? (М.Вінграновський звертає увагу на те, що навколо нас усе живе: оновлюється, змінюється, народжується, зникає... Треба лише це вміти бачити.)

  • З якими почуттями у вас пов'язується слово "народилися"? (З радістю.)

  • Знайти у вірші слово, протилежне за емоційним сприйняттям до "народилися". (Зажурилися.)

  • Знайти слова у вірші, які є протилежними до утворених нами слів, що виражають щось велике і грубе? (Урвище, стовбурище, старезна.)

  • Які суфікси надають цим словам збільшеності і згрубілості? (-ищ-, -езн-.)

  • Отже, які за значенням суфікси -енятк- і -езн-, -ищ-? (Протилежні.)

  • Для чого автор вживає у вірші протилежні за емоційним сприйманням слова, утворені протилежними суфіксами? (Щоб показати ріноманітність природи, її існування: новонароджене і віджиле, непомітне і величезне, ніжне і грубе, приємне і неприємне.)

  • Які мовні одиниці є найважливішими у тексті для вираження думок автора? (Слова із суфіксами -енянк-, -ищ-.)

*За поданим початком скласти казку про частини слова – основу, корінь, суфікси, префікси та закінчення.

Як розквітло слово

У зошиті хтось стер частину слова, і залишилось лише 4 літери: -квіт-. Довго сумували літери. Бо не знали, що вони мають означати. А потім пішли по світу долі шукати. За горами високими, за морями глибокими літери побачили, як у лузі серед трави вітер колише чарівну рослинку з білими пелюстками. Літери зраділи й прошепотіли:

Квіт-ка...

Глибоке сприйняття художнього твору – це таке сприймання, коли учень відчуває підтекст, бачить авторське ставлення до героїв, узагальнення життєвих явищ. Початком роботи, що веде до такого розуміння твору, є завдання, що вимагають зрозуміти зміст слова у контексті, дібрати до нього синоніми або з синонімічного ряду вибрати той, що найточніше характеризує дану ситуацію.

*Переписати текст, вибираючи потрібний за змістом та емоційним забарвленням синонім. Аргументувати свій вибір. Дібрати заголовок. Який це текст за метою висловлювання?

Перепели давали натхненний вечірній концерт. Я (йшов, ступав, крокував, чимчикував, шкандибав) серед пташиних пісень, серед замислених колосків жита, що (хилилися, гнулися, клонилися, никнули) з тихим шепотінням і (припадали, кланялися, вклонялися) землі, сонцю і людині. Мені не видно було кінця житнього лану, бо хліб (виріс, вимахав, піднявся, витягнувся) вище мого зросту, і я (думав, гадав, мислив, розмірковував, кумекав), що тут, серед цієї гущавини, можна заблудитись, як у джунглях (О.Копиленко).

  • З'ясувати лексичне значення слів перепел, гущавина, джунглі.

  • Визначити, які дієслова вказують на завершену дію, а які – на незавершену (звернути увагу на категорію часу).

*Прочитайте текст. Знайдіть і випишіть синоніми, згрупувавши їх у синонімічні ряди за ступенем градації. Дайте їх семантичну характеристику. Визначте роль синонімів у розкритті думки тексту.

Життя навчило його (Сивоока) ні з чим не згоджуватися, протестувати, обурюватися. Він зрозумів, що тільки ті, хто бореться, мають слушність. Не досить помічати несправедливість – треба знайти спосіб, як її усунути, подолати кривду.

Хай ці його мозаїки будуть останньою даниною колишньому, до якого більше не повернеться. Не хоче більше цієї кабали, цього вічного рабства! Хоче волі! (За П.Загребельним).

*Прочитайте наведені речення, випишіть синоніми. З'ясуйте спільні і відмінні компоненти у їх семантиці. Що можна сказати про ставлення автора до своїх персонажів? Чи можна в усіх реченнях замінити синоніми словом "дивитися"? Відповідь обґрунтуйте.

1. Богдан зачудовано глянув на старого Шаламая і вперше за свій тяжкий день почув, як парості тепла торкнулися його серця. 2. Старий пильно поглянув на Богдана, заворушив стрілами брів, і вони вп'ялися у перенісся. 3. Артемон відклав гарячий цвях, глипнув на батька. 4. Мати стомлено зиркнула на сина. 5. Артемонпобачив у батьковій руці барвінок, покосував на нього. 6. Того й зириш у кожне вікно, ждеж не діждешся якогось лісника чи захожого (З творів М.Стельмаха).

Відчуття рідного слова, найтонших його відтінків, уміння вималювати словесний художній образ приходять до учня не воднораз. Творчій спроможності передує велика робота розуму й душі і самого учня, і вчителя, найперше завдання якого – побачити й роздмухати творчий запал дитини. На нашу думку, процес розвитку творчих здібностей учнів повинен проходити поетапно.

На першому етапі ("початковий") ми пропонували учителю-словеснику робити аналіз уривків класичної літератури, кожного разу акцентуючи увагу підлітків на наявність і роль найрізноманітніших художніх засобів. Завдання філолога у цей період: захопити учнів довершеністю художніх уривків, проаналізувати засоби творення прекрасного, допомогти зазирнути у творчу лабораторію письменника; показати, як впливає образне слово на людину, чому змушує співпереживати, яким має бути таке слово. Якщо уривок, що його опрацьовують п'ятикласники, є пейзажним описом, то перший етап має свою передісторію – мандрівки в природу. Це будуть "уроки милування красою навколишнього".

Вважаємо, що споглядання (враження), підсилене художнім словом буде сприяти формуванню майбутнього образу. Для цього можна використати тематично дібранітексти [2, 67]:

Тема 1. Барвистий віночок літа. Літні аромати. Вслухайся в музику літа.

Тема 2. Карнавал осінніх барв. Прощальна пісня осені. Танок осіннього листя. Багаті осінні дари.

Тема 3. Кришталевий дзвін зими. Якого кольору зима? Зима-скульптор.

Тема 4. Весняна симфонія. Свято весняних квітів. Чим пахне весна?

Завдання вчителя на другому етапі ("проміжний" – творчі завдання на основі поданих зразків (дописати, завершити, дібрати тощо): задіяти творчі можливості школярів, використовуючи подані зразки та, зіставляючи їхні роботи з оригіналом, пережити разом з учнем перші творчі успіхи, заохотити до наступних кроків у творчість. Ми радили словеснику на одній з класних дошок на уроках мови постійно вивішувати творчі завдання. Наприклад:

  • Дібрати означуване слово, для якого поданий прикметник був би епітетом.

Мрійний (смуток), душевна (розмова), лиха (зима, доля), спекотне (літо), стоголосі (джерела), ніжне (серце), світлий (розум).

  • До поданих слів дібрати означення.

Земля (барвінкова), сади (білосніжні), небеса (теплі), алеї (задумані), струмок (веселий).

  • Дібрати дієслова з переносним значенням.

Осінь (загляне, пожуриться), струмочок (виграє), сонечко (усміхається).

  • Витлумачити порівняння чи знайти його.

Мов на землю впало небо – що це? (Сині проліски навкруг.)

  • Подане словосполучення дрібні осінні дощики ввести в речення, використовуючи епітети, метафори. (Дрібні осінні дощики скроплюють опале листя. Дрібні осінні дощики вмивають очиці замріяних айстр.)

Завдання на третьому етапі ("творчий" – побудова художнього тексту): емоційно надихнути учнів на творення власних текстів. Бажано, щоб учитель спочатку зачитав уривки з текстів різних письменників:

Земля полегко зітхула і тепер спокійно дихає. Лише верба стогне над річкою та береза плаче за літечком красним (Є.Нижник). Грайливо бавиться з березами вітер (А.Ткаченко). Чарівниця осінь принесла нам духмяний хліб на вишитому рушнику (В.Дудка). Зажурена, замріяна, оглядає осінь свої володіння (М.Євсевська). Підкралася осінь на семибарвному коні. Вкрила землю м'яким жовтогарячим килимом, зволожила шовковим дощиком. Сумно плаче верба. Крекче-скрипить старий дуб. Тільки осика стоїть безлиста і тремтить: може, від жаху перед крижаним подихом зими? (Н.Захарчук.)

У контрольному класі ми запропонували учням текст на тему: "Чому Київ приваблює туристів?". З цього зв'язного вислову виключаються найбільш комунікативно значущі дієслова: приїжджають, манять, приваблюють, вирушають, долають, побачити, хочуть, подивитися, побувати, бажають, пізнати та інші. Завдання формулюється так: у наданий текст вставити необхідні за смислом дієслова, виключаючи повторення і спільнокореневі слова. Може бути й інший варіант роботи: дієслова цього тексту потрібно замінити на менш виразні, учні мають відреагувати на дані висловлювання за допомогою лексичної та синтаксичної синонімії. Доповнюючи і трансформуючи текст, учні мають реалізувати такі текстові категорії, як інформативність, смислова та змістова цілісність, зв'язність.

Ми погоджуємося з думками І.О.Синиці про те, що суто "утилітарний підхід до викладання мови як навчального предмета скоріше стримує, ніж розвиває в учнів мовні здібності" [1, 30], тому вправи, що вносять у навчальний процес літературно-творчі елементи, цілком виправдані й необхідні. Слід добирати завдання, які передбачають залучення мислення й пам'яті, – тобто коли в операційній (робочій) пам'яті потрібно утримувати певні факти, що непомітно сприяє запам'ятовуванню слів, виразів, винятків з правил тощо.

Слово в художньому творі має ту перевагу, що мовлення тут особливе, індивідуалізоване. Саме широке використання літературних текстів на уроках мови дає змогу показати, що слово може змінювати своє лексичне значення залежно від контексту, модифікуючись навіть до свого протилежного поняття. Вивчення мови на основі аналізу тексту в єдності змісту й форми сприятиме вихованню в учнів уваги до слова, формуватиме в них бажання збагатити свій мовний запас, осягнути всі відтінки значення слова, глибини його виразності.

ЛІТЕРАТУРА

  1. Синиця І.О. Психологія усного мовлення. – К., 1974. – 126 с.

  2. Тарасенко Г.М. Дивосвіт. Тематична добірка текстів. – К., 1995. – 235 с.

Loading...

 
 

Цікаве