WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература українська → Літературні тексти як засіб розвитку образного мислення учнів - Реферат

Літературні тексти як засіб розвитку образного мислення учнів - Реферат

Літературні тексти як засіб розвитку образного мислення учнів

Національна доктрина розвитку освіти в Україні визначила стратегічну мету – створити умови для розвитку й самореалізації кожної особистості як громадянина України. У навчальних програмах з української мови, для досягнення цієї мети, окреслена переорієнтація лінгводидактики на різнобічний особистісний і мовленнєвий розвиток учнів. Ці зміни повинні втілюватися вчителем у застосуванні таких педагогічних технологій, які найповніше враховують значення всіх факторів соціально-педагогічного впливу на утвердження підлітка як особистості, реалізуватись в адекватних програмах саме в руслі особистісно-розвивальної парадигми.

Цілком закономірно зростають вимоги до результативності навчального процесу на уроках рідної мови, інтенсифікації навчальної діяльності учнів. Одним із засобів реалізації цього завдання є урізноманітнення форм і методів роботи, адже одноманітність на уроках призводить до пасивності, байдужості дітей, знижує пізнавальний інтерес.

Важливе завдання сучасної лінгводидактики – активізація пізнавальної діяльності учнів, розвиток їхніх інтелектуальних та лінгвістичних здібностей. Успіх навчання школярів залежить від уміння виконувати логічні операції, що сприяють формуванню інтелектуальних можливостей людини, – абстрагувати, порювнювати, аналізувати, виділяти головне, встановлювати причиново-наслідкові зв'язки тощо, тобто тренувати мислительний компонент свого інтелекту.

Літературні тексти – чудовий засіб розвитку образного мислення учнів. Образні уявлення, що виникають під час читання таких текстів, допомагають зробити мовні закономірності близькими, ясними, зрозумілими, такими, що легко запам'ятовуються; ними стає легко користуватися, а отже, увага до слова зростає, і слово постає перед учнями у своїй глибині значень й у своїх взаємозв'язках з історією народу, виступає як акумулятор високих духовних поривів, надій і сподівань.

Вважаємо, що засвоїти ці прийоми роботи можна за умови, коли дидактичний матеріал на уроці учитель-словесник буде пропонувати у вигляді таких завдань, які розвивають творчість, активність учнів і пізнавальну самостійність.

Критерії відбору текстів як дидактичних одиниць повинні враховувати спрямованість навчання. В умовах особистісно-зорієнтованого навчання відбір мовного матеріалу повинен здійснюватися з урахуванням можливості опори на суб'єктивний досвід учня. Немаловажним при цьому є наявність хоча б мінімальної спільності між реципієнтом і текстом: близькість предметного плану, мовного контексту, предметної діяльності, що отримала відбиття в тексті, тому що інтерес, зазвичай, викликається за умови, якщо текст може бути включений читачем у систему своїх цінностей, коли він зрозумілий.

Над проблемою сприймання учнями-підлітками художніх текстів, естетичного впливу творів на них, відбором та аналізом активно працювали у різні часи М.Бахтін, Г.Башляр, П.Блонський, О.Білецький, В.Віноградов, Л.Виготський, П.Гіро, Л.Жабицька, В.Крутецький, Г.Костюк, Н.Молдавська, О.Никифорова, Є.Пасічник, О.Потебня, І.Синиця, В.Сухомлинський, М.Фослер та ін.

Аналізуючи творчий доробок науковців і практиків ми дійшли висновку, що при відборі навчальних текстів учителю треба враховувати наступні критерії:

  1. відповідність навчальним цілям;

  2. поліфункціональність (можливість використання інформації тексту як фактора: а) мотивуючого навчальну й мовну діяльність школярів; б) потребуючого досвіду суб'єкта при вирішенні завдання; в) скеровуючого інтелектуально-мовну діяльність школяра; г) забезпечуючий денотативний (змістовний) план текстів, які мають бути створені учнями);

  3. інформативність (включення додаткової інформації до досліджуваної теми);

  4. доступність розумінню й властивість викликати інтерес у школярів відповідної вікової групи;

  5. культурологічна цінність і морально-етична значимість тексту для формування ідеалу моральних цінностей.

Процес лінгвістичного розвитку школярів інтенсифікують лінгвістичні засоби рідної мови, що передбачають врахування функцій мови, а також розвивальні методи й прийоми навчання, спрямовані на вдосконалення лінгвістичної кмітливості, лінгвістичної інтуіції, нестандартного мислення, інтелектуальної гнучкості.

Звернення до літератури на уроках мови розвиває в учнів пізнавальний інтерес. Суто механічним, навіть непривабливим для учнів 5-х, 6-х класів є розбір слова за будовою. Визначення морфем – найменших частин слова – як логічна операція, при цьому виступає ізольовано, а це не сприяє розвиткові чуття слова. Тому завдання на знаходження спільнокореневих слів, які були запропоновані учням експериментальних класів, а також абітурієнтам філологічного факультета, видалися складними. Вважаємо, що такі завдання будуть посильними, і цікавими, якщо вчитель, разом з поетом, розкриватиме учням істину, підкріпивши її цікавим текстом:

Як у дерев, у слів є кревні корені,

Незмінні, як незмінна правди суть.

У префіксах і суфіксах заховані,

Вони життя їм, немічним, дають.

У повсякденній свіжій мовній повені

Слова тому й цвітуть із губ людських,

Що коренями кревними напоєні

Гіллячки – префікси і суфікси – бруньки.

(М.Пасічник)

Учитель має прагнути до того, щоб на кожному уроці учні саме крізь емоційно-естетичну призму сприймали мовлення, виробляли свй мовленнєвий ідеал. З цією метою потрібно акцентувати їхню увагу на таких важливих чинниках мовлення, як точність, виразність, багатство, правильність, краса, доречність тощо.

Під час вивчення теми "Будова слова", спираючись на літературні тексти, ми запропонували вчителю експериментального класу систему вправ, яка розвиває мовлення учнів, вчить розуміти, що будь-яке граматичне явище в контексті може стати засобом художньо-естетичної виразності.

*Записати під диктовку текст. Підкреслити слова з префіксами, пояснити значення цих слів. Намалювати словесну картину, яку уявляєте, читаючи поезію.

Рідне слово

Так довго сподівана, ждана година

Настала для рідного слова мого:

Не так, як приборкана, смутна пташина,

Озветься воно із затишку свого;

Не так, – весняним жайворонком у полі

Вкраїнськая мова тепер залуна

І гомоном вільним по всьому роздоллі,

По всій Україні озветься вона.

(Олена пчілка)

На уроці з вивчення суфіксів на означення зменшеності й пестливості (5-й клас) школярі повинні усвідомити, що українська мова має розвинену систему словотвору, виняткове багатство словотвірних ресурсів з яскравим стилістичним забарвленням. Особлива виразність властива оцінним суфіксам. Вони уможливлюють передачу найрізноманітніших почуттів. Зменшувальні й збільшувальні суфікси можуть виражати пестливість, презирство, зневагу, схвалення, осуд, захоплення, повагу, іронію, скептицизм, залежно від ситуації висловлювання. Цим зумовлене широке використання їх у художніх текстах.

Виражальні особливості оцінних суфіксів ілюструємо на прикладі уривка з оповідання А.Тесленка "Школяр":

Миколка, Прокопів хлопчик, такий школярик гарнесенький був: сумирненький, соромливенький, млявенький, як дівчинка. Та ще ж такий чорнобривенький, білолиценький, носок невеличкий, щічки круглесенькі, ще й чубок кучерями. Воно й училось нівроку йому. Страх яке до книжки було: чита, одно чита, а особливо як на урок загадають щось таке, – чи про луку, чи про ліс... Ну й любило це!

Раз гулять повели їх у ліс. Воно вбігло в гущавину та:

А як ось тут гарно! ...Гіллячко... сонечко в дірочки... мережечки... ну й гарно!

Далі вхопило квіточку, осміхнулось, притулило до щічки, погладило...

А там що раде знать було все! ...Усе, було, розпитує вчителя, усе розпитує й про се, і про те, як і дощ, як і сніг. Вчитель, було, не навтішається ним, усе було по щічках його, по щічках, а воно вже таке раде ото, так осміхається та ту голівку так простягає до його..."

Післятекстова робота.

  • Знайти слова й словосполучення з портретної характеристики Миколки. (Сумирненький, соромливенький, млявенький, чорнобривенький, білолиценький, носок невеличкий, щічки круглесенькі, чубок кучерями.)

  • У чому полягає особливість слів, якими автор описав хлопчика? (Пестливі, ніжні, ласкаві.)

  • Записати ці слова, а поряд з ними ті, від яких вони утворені, позначити спосіб творення, виділити словотворчі суфікси.

  • Яких нових значень надають суфікси словам?

  • Які пестливі слова вживає Миколка? (Гіллячко, сонечко в дірочки, мережечки.)

  • Про що свідчать ці слова? (У Миколки багата, добра й ніжна душа. Він ласкавий, привітний, любить природу.)

  • Про яке ставлення автора до Миколки свідчить добір мовних засобів? (Автор ставиться до Миколки з любов'ю, ніжністю, співчуттям.)

  • З якою метою автор розповідає нам про Миколку? (Хоче викликати такі самі почуття й у читача.)

*Виразно прочитати вірш. Пояснити, яке ставлення автора до зображеної картини передають слова з суфіксами. Які це суфікси? Виділені слова розмістити в таблиці за схемою:

Основа слова

Закінчення

Префікс

Корінь

Суфікс

На зеленому горбочку, Чи не вийде її мати.

У вишневому садочку, І до білої хатинки

Притулилася хатинка, Вийшло сонце, засвітило

Мов маленькая дитинка І хатинку звеселило.

Стиха вийшла виглядати, (Леся Українка)

*Списати уривки з відомих віршів. Виділити зменшувально-пестливі суфікси іменників. Як впливає вживання таких суфіксів на створення поетичного настрою? Порівняти попередню поезію з наведеними рядками Тараса Шевченка і Лесі Українки. Що в них спільного?

  1. Перепілонька – малий птах, малий птах.

Попід межею літала, літала.

І колосоньки збирала, збирала.

І снопоньки в'язала, в'язала.

І в копоньки складала, складала.

  1. Плавай, плавай, лебеденько,

По синьому морю.

Рости, рости, тополенько,

Все в гору та вгору.

  1. Місяць яснесенький, промінь тихесенький

Кинув до нас.

Спи, мій малесенький, пізній бо час.

*Переписати вірш, замість крапок дібрати слова, можливі за змістом.

У ластівки ластовенятко,

В шовковиці – ... (шовковенятко),

В гаю у стежки – ... (стеженятко),

Loading...

 
 

Цікаве