WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература українська → Ґендерний аспект наслідування жанрових канонів в українському жіночому масовому романі (на матеріалі романів М.Гримич „Егоїст” та Л.Демської „Жінка з - Реферат

Ґендерний аспект наслідування жанрових канонів в українському жіночому масовому романі (на матеріалі романів М.Гримич „Егоїст” та Л.Демської „Жінка з - Реферат

Інтрига твору наростає не в любовному трикутнику, як це зазвичай буває в жіночих любовних романах, а розвивається в стосунках центральної героїні із антигероєм твору – Олександром Гаєвським, менеджером Лариси. Таємниця починає окреслюватися в його роздумах та спогадах ще на початку роману. Цим чоловіком рухає бажання не тільки „про славу і гроші, – тепер хотілося влади. Але не тієї примітивної й тимчасової, а тої, – найсолодшої, – влади над долями й душами. Ларка була однією з його жертв. І, можна додати, однією з найулюбленіших. Адже завдяки їй одержав ще одну душу, ту, з якої все починалося – душу її чоловіка" [2, 11]. Як бачимо, авторка мотивує Сашкове прагнення контролю над Ларисою бажанням помститися своєму одвічному супернику, а відтак жінка відіграє роль інструмента в чоловічих іграх. У численних ретроспекціях героїв (Лариси, її чоловіка, друзів, колег та самого антигероя) розкривається злочинна сутність та роль менеджера у житті його підопічних. Якщо на початку твору у внутрішньому монолозі Сашка оповідач лише натякає на причини фізичної чи духовної смерті художників Миколи та Ольги („Двох йому не вдалося впильнувати, розумів, що надто багато вимагав від них, але інакше не можна було" [2, 12]), то дещо згодом у невласне-прямій мові антигероя підтверджує плітки про його визначальну роль у трагічній долі Миколи: „Бачить Бог, він не хотів його смерті. Просто той теж не міг і він дав йому покурити трави для розрядки. Хто думав, що він так легко узалежниться від трави, а потім перейде на голку і покінчить із собою? Хоча тоді він міг це передбачити" [2, 20]. Неоднозначність і суперечливість у висвітленні мотивації цього персонажу можна пояснити реалізацією авторського задуму, адже маніпулювання сприйманням читача та обман читацьких очікувань – один із традиційних прийомів розважальної гостросюжетної літератури.

Саме через розгортання конфлікту з антигероєм роману найповніше розкривається внутрішній світ Лариси. Усвідомлення цією жінкою власних пріоритетів (на противагу нав'язаним умовами контракту) і розкриття прихованих мотивів менеджера, який „збирався будувати імперію на жіночих амбіціях" [2, 103] і перетворити художницю на „бездумну фішку в своїх стратегічних іграх" [5, 13] спонукають героїню до активних дій з метою „фізичного та психологічного звільнення від Сашкової присутності в її житті" [2, 17]. Поштовхом для початку боротьби є її несподівана вагітність („Вона не зможе чекати свою дитину у страху. Потрібно раз і назавжди нейтралізувати Сашка" [2, 97]) і саме прагненням захистити свою сім'ю можна пояснити внутрішню динаміку персонажа. Письменниця дозволяє читачеві прослідкувати за процесом перетворення Лариси із емоційно залежної і слабкої особи на "жінку з мечем", якою вона себе ніколи не знала. В очах жінки з її першого полотна було „стільки пристрасті й відчайдушності, що, відчувалося, вона змете своїх ворогів одним поглядом [.] В обличчі тієї жінки було те, чого ніколи не було в Лариси – впевненість у власній перемозі." [2, 21-28]. Мотив прихованої жіночої сили, оприявленої творчістю героїні неодноразово є мотивом сучасної феміноцентричної прози. В автопортреті героїні акцентовано саме ті, зокрема неусвідомлені, риси, які формують її внутрішній стрижень, реалізований у процесі особистісної та творчої еволюції героїні.

З огляду на концепцію головної героїні, яка подекуди виражає невдоволення системою чоловічого домінування, відкидає приписувані системою ролі і врешті-решт досягає мети завдяки власній впевненості, незалежності, цілеспрямованості, наполегливості (тим якостям, які назагал не асоціюються із жіночою поведінкою), роман Л.Демської може прочитуватися як феміністичний (чи скоріше – постфеміністичний). Проте, на наш погляд, така інтерпретація була б поверховою, оскільки героїня роману (як і більшість протагоністок у сучасних творах цього жанру) врешті-решт задовольняється своїм статусом в традиційних патріархальних структурах, а „прикінцева казкова фантазія" такого мелодраматичного наративу, на думку Дж.Редвей, заперечує квазі-феміністичні поривання, проартикульовані в романіраніше [12, 160].

Підводячи підсумки, варто відзначити, що типовий герой масового роману, написаного жінкою – це не стільки психологічний портрет реальної людини, скільки відображення жіночих бажань і фантазій, зокрема і ґендерних. В концепції героя/героїні масового жіночого роману втілено колективне жіноче несвідоме – ідеалізований образ „героя/героїні нашого часу", те, якою жінка хоче бачити себе і бажаного чоловіка.

Також варто зауважити, що симптоматичною як для зарубіжних, так і для українських сучасних масових жіночих романів є поява нової активної, талановитої і сильної героїні, яка здатна захистити себе і самостійно відстояти своє право на самовизначення. Водночас така жінка, хоч вона може мати феміністичні (чи інші ідеологічно відмінні від чоловічих) переконання, щаслива лише з чоловіком, який її розуміє і приймає такою, якою вона є, і який у своїй любові до неї дає їй свободу вибору – навіть якщо ця свобода її лякає. Тому аналізовані вище твори не можна назвати феміністичними, оскільки жіноча література розважальних жанрів, на відміну від інтелектуальної чи експериментальної жіночої літератури, переважно консервує основні умовності канону, а типова для цього жанру головна героїня здебільшого втілює традиційні, патріархальні цінності. Як лаконічно і слушно зауважила Р.Браунстайн, любовний роман „продовжує спокусливо сидіти на двох стільцях: реалізму та навіть фемінізму" [8, 294-295].

ЛІТЕРАТУРА

  1. Гримич Марина. Егоїст: Роман. – Львів: Кальварія, 2003. – 228 с.

  2. Демська Леся. Жінка з мечем. – Львів: ЛА „Піраміда", 2005. – 180 с.

  3. Квасній О. Детектив Оскар змінив імідж // Книжник – ревю: Електронний ресурс [http://www.review.kiev.ua/arcr.shtm?id=024]

  4. Клочко Д. Гра в дурників // Книжник – ревю: Електронний ресурс (http://www.review.kiev.ua/arcr.shtm?id=100)

  5. Родик К. Щоб їм усячина! // Книжник – ревю: Електронний ресурс [http://www.review.kiev.ua/arcr.shtm?id=094]

  6. Стріха М. Дзеркало доби імітацій // Книжник – ревю: Електронний ресурс [http://www.review.kiev.ua/arcr.shtm?id=021]

  7. Ульяненко О. Процес імітації // Книжник – ревю: Електронний ресурс [http://www.review.kiev.ua/arcr.shtm?id=014]

  8. Brownstein, Rachel M. Becoming a Heroine: Reading About Women in Novels. 1982. Reprint. New York: Penguin, 1984.

  9. Felski, Rita. Literature After Feminism. Chicago and London: University of Chicago Press, 2003.

  10. Gilbert Sandra, Gubar Susan. The Madwoman in The Attic: The Woman Writer in The Nineteenth Century Literary Imagination. New Haven: Yale University Press, 1979.

  11. Mussel, Kay. Fantasy and Reconciliation: Contemporary Formulas of Women's Romance Fiction. Contributions in Women's Studies, no. 46. Westport, Conn.: Greenwood Press, 1984.

  12. Radway, Janice A. "Gothic Romances and 'Feminist' Protest." American Quarterly 33, no.2 (Summer 1981):140-162.

  13. Russ, Joannа. "What Can a Heroine Do? Or Why Women Can't Write." In Images of Women in Fiction: Feminist Perspectives, edited by Susan Koppelman Cornillion, 3-20. Bowling Green, Ohio: Bowling Green Popular Press, 1972.

  14. Walker, Nancy A. Feminist Alternatives: Irony and Fantasy in the Contemporary Novel by Women. Jackson and London: University Press of Mississippi, 1990.

Loading...

 
 

Цікаве