WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература українська → Міф мандрівки у творчості Тадеуша Новака - Реферат

Міф мандрівки у творчості Тадеуша Новака - Реферат

В подорожі Павелка домінуюче місце займає Боян – український дід, пісняр, оточений аурою таємничості і незвичності. За його посередництвом у життя героя входить Сталін, який: "Jak chleb łamał słońce na kawałki, rozcinał hartowaną w rosach szablą czołgi na pł, dwoma palcami odłamywał skrzydła samolotom, zagważdżał kciukiem lufy haubic. Тych mocarzy było coraz więcej... Stalin był w drzewie, w żdżble trawy, w kropli rosy. Oczami Stalina patrzyły wszystkie ikony, wszystkie przydrożne rzeżby kołchożnic, odlane z gipsu, wykute z piaskowcu" [5, 214].

Вождь має божественні якості, всюдисущий і всесильний – він втілюється для Павелка в постаті Бога. Пісні про нього заглушують спогади про вересневу битву польских вояків. Бояна можна охарактеризувати як вістуна і посланника "вождя", бо власне він дбає про те, аби в душу хлопця поселити нову віру. Один епізод нагадує нам з одного боку міфічні перекази, з другого – Новий Завіт. Боян порівнюється з Іваном Хрестителем, який проповідує прихід нового Месії. Таке порівняння не дивує читача, адже автор зображує реальність очима Павелка, який після Боянової пропаганди часто навіть не міг розрізнити скульптури Святих і погруддя Сталіна.

Світ, який творить вождь, має бути новим раєм, а мандрівка героя провадить його до пізнання. Досвід побаченого не співпадає з почутим від Бояна, тому юнак поступово приходить до висновку, що Сталін будує не рай, а радше анти-рай на землі. Павелек бачить як масово гинуть люди від голоду і недолі, вбивств і насильства. Зло прийшло разом зі Сталіном і воно поселилося в селі. Герой багаторазово звертається за допомогою до землі, але вона не допомагає йому, а навпаки вселяє ще більший страх. Природа змінюється: колись вона творила єдність зі світом магічно-міфічної культури, тепер вона переповнена смертельною білизною беріз і кривавою росою. Символ берези доповнює красномовність образу, адже це дерево, як і осика, згідно з народними віруваннями, передбачає захист від демонів, але може бути їх оселею. В прозі Т.Новака часто зустрічаємо це дерево, яке має негативні риси і завжди асоціюється зі смертю. Наприклад в творі "Волання до небес" герой згадує, що закатовані в Катині офіцери перед смертю дивилися на березовий гай.

Можна продовжити характеристику епізоду мандрівки на схід в цьому творі, однак найважливішим є розуміння цілі і суті цієї подорожі. Виявляється, що ця мандрівка приносить герою знання, але негативне, з песимістичним забарвленням. Павелек пізнає незнайомий йому анти-світ, який надходить і огортає усе навкруги. Хлопець здобуває єдиний позитивний досвід – вміння вижити і пристосуватися до будь-яких обставин.

Варто підкреслити, що Павелек під кінець дороги повертається на те місце, з якого він вирушав, до сільського костела. Це місце є символічним, адже тільки воно не змінилося за час відсутності хлопця. Павелек стає досвідченим і зрілим чоловіком. Усі пережиті страждання він заглушує тільки єдиним способом: пише Книгу. Формування особистості через мандрівку часто з'являється у творах Т.Новака, але автор надає цьому мотиву різного забарвлення: міфічного, легендарного і біблійного.

Особливий вид здобування досвіду становить військова мандрівка. Цей мотив зустрічаємо в таких творах: "Балада чужого племені" ("Obcoplemienna ballada"), "А як королем, а як катом будеш" ("A jak krlem, a jak katem będziesz"). Війна зображена як пригода, в яку людина змушена вступити всупереч власній волі. Але вона дає особливий досвід, адже спричинює зіткнення зі смертю, з необхідністю вбивати. Вбивство носить амбівалентний характер: з одного боку діє примус, з другого – помста за вбивство інших. Під час війскової подорожі герой стоїть перед обличчям смерті і виконує вибір. Певні рішення є випробуванням його зрілості (наприклад виконання наказу). І не йдеться тільки про відвагу чи вміння виконати наказ, але насамперед про вміння перемогти себе, перебороти почуття вини, про зрозуміння значення життя і смерті. Характерні для міфічної мандрівки елементи має військовий похід Пьотра з "A як королем...". Найтяжчим випробуванням для нього є смерть найближчого друга, через яку він втікає з війська з Мойжешом. Їхнє повернення повне міфічно-біблійних алюзій, пов'язаних з мандруванням. Переходячи через річку, хлопці згадують про перехід через Червоне Море ізраїльтян і про історію малого Мойсея, який плавав по воді в кошику. Герої роману відтворюють міф, хоча й не дослівно. Святі легенди допомагають людині знайти властиву дорогу і розвязання конфлікту. Спогади біблійних пригод поєднують героїв з людською культурою і дозволяють їм утотожнювати себе з нею.

Пам'ятаючи про подібність міфу з Біблією – як святих розповідей – варто звернути увагу на ще один аспект мандрівки. Її можна трактувати як втечу. Таку ситуацію описує Т.Новак у творі "Пророк".

Сам герой пригадує історію про блудного сина. Бо Єндрек не хоче повертатися до батька, відкидає можливість впокорення і примирення з ним. Однак треба пам'ятати, що такими є його переконання на початку мандрівки. Так як марнотратний син, він намагається жити за власний рахунок, повністю наново і по-своєму. Мандрівка по незнаному йому досі місті становить для нього нескінченні випробовування. Не закінчуються вони перемогою героя, хоча теж не співпадають з біблійнійною оповіддю. Герой в глибині душі прагне повернутися, адже все, що він любить, залишилося на селі. Ця мандрівка-втеча переконала його в цьому. "Dusza moja kmieca, nie mogła w żaden sposb rozstać się z polem, łąką, lasem, ścieżką polną wydeptaną przez pokolenia, ubitą na klepisko, prowadzącą za las i dalej, gdzie oczy poniosą" [4, 195]. Незважаючи на видимий життєвий успіх він не є щасливим, але повернутися хлопець не може. Єндрек відцурався села, хотів за будь-яку ціну викинути його з пам'яті, а навіть змінити зовнішній вигляд і поведінку, яка виявляла його сільське походження. Виразно бачимо на цьому прикладі, як Т.Новак оригінально переробляє біблійний мотив, надавши йому індивідуального тлумачення, змальовуючи вагання героя і характеризуючи через них його життєву ситуацію. Ця проблема має універсальний характер.

Мотив мандрівки присутній у творах Т.Новака у різних контекстах з варіативною інтерпретацією. Постійні мандри відображають ситуацію людини в світі. Життя минає так швидко як на небесах пропливають хмари, які нагадують про вічність. Подорожування з'являється часто в міфах і легендах: мандрівником є Одісей, його син Телемах, аргонавти, які шукають Золоте Руно, Вічний Жид, окрім них також легендарні князі, рицарі і прості юнаки, які вирушають в дорогу щоб здобути омріяний предмет. Тадеуш Новак особливо звертає увагу на саму подорож як пізнавання і здобуття досвіду, як випробування, яке формує характер персонажа. Відтворюючи міф мандрівки герой вписує свою долю в Книгу людської культури і користується нагромадженим там досвідом. Цей мотив виступає в прозі Т.Новака як епізод, або також як конструктивний елемент, який творить підгрунтя цілого твору. Розглянуті вище різноманітні трактування цього міфу є одним з елементів, які впливають на життєвий шлях персонажа. Це дорога від полишення раю до пізнання світу і формування власної особистості. Під час мандрівки герой проходить через випробування. Мандрівка, яку ми сприймаємо як перехід з одного стану свідомості до іншого, може теж бути елементом процесу ініціації. З такої точки зору її ціллю є розпочати нове життя [6, 195].

У суті творчості Т.Новака лежить міфологічне мислення й особливе міфологічне сприйняття сільського світу. Інакше кажучи, міф становить базовий код прози Т.Новака, тому цього автора можна назвати істинним міфотворцем. Центральним моментом у житті персонажів Т.Новака є обряд ініціації, через який повинні перейти усі і який веде їх до зрілості і мудрості. До цього вони ідуть через різні життєві випробування – втрату близьких і друзів, смерть і необхідність вбивати. Але у найважчі хвилини їх підтримує Старий Мудрець чи розумна жінка, які уособлюють собою досвід і передають вічні традиції з покоління у покоління.

Життя своїх героїв Т.Новак зображає одвічним архетипом мандрівки, кінцевою метою якої є повернення до рідного порогу. Під час життєвої мандрівки герої шукають втрачений рай, вони намагаються очистити свої сумління від гріхів, які спричинили цю втрату. Кінцевим призначенням кожної людини залишається смерть, без якої неможливе відродження вічної душі. Смерть також виступає логічним продовженням життя, адже коли одні люди переходять з земного життя у вічне, в той час з раю приходять нові люди.

Таким чином, міф у концепції Т.Новака має універсальний характер і впливає на формування людського мислення. Традиція втілює у собі неперервність існування людства і забезпечує його нормальний розвиток. Вона також уособлює єдність між цілими поколіннями людей, а тому Т.Новак робить такі важливі акценти на її відновленні. Актуальність міфології автор пояснює пошуками людства шляху до первинного архаїчного часу. Інтенсивність цих пошуків стимулюється зростаючою тривогою існування людини сучасної цивілізації, втратою віри і опори на Абсолют.

Література

  1. Malinowski B. Mit, magia, religia, tłum. B.Leś, D.Praszałowicz. – Warszawa, 1990.

  2. Nowak T. Dwunastu. – Krakw, 1974. – 206 s.

  3. Nowak T. Płbaśnie. – Warszawa, 1986. – 326 s.

  4. Nowak T. Prorok. Warszawa, 1977. – 150 s.

  5. Nowak T. Wniebogłosy. – Krakw, 1982. – 352 s.

  6. Siwor D. W kręgu mitu, magii i rytuału. O prozie Tadeusza Nowaka. – Krakw, 2002. – 265 s.

  7. Propp W. Morfologia bajki, tłum. S.Balbus, "Pamiętnik Literacki". – Warszawa, 1968, z.4.

Loading...

 
 

Цікаве