WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература українська → Модерністська концепція образу Олекси Довбуша в поезії Тараса Мельничука - Реферат

Модерністська концепція образу Олекси Довбуша в поезії Тараса Мельничука - Реферат

Т.Мельничук також вживає образ Довбуша як знак історії. Предметом історії єлюдина [1, 18], люди в часі, предметом історії від Т.Мельничука є, так би мовити, хаотична історична експресія – переживання своєї історії українцями (саме міфізація історії – єдине, що могло дати надію у безнадійній історичній ситуації, на думку Г.Кернера [13, 125] та Г.Грабовича [6, 40]), хоча історичні візії поета часто набувають форми колажу:

Хтось каже: уманська різня,

і Довбуша й Кармеля бунт?!

Для поезії Т.Мельничука не властиве постмодерне моделювання образу історичного героя. Модель образу Довбуша в майбутньому – це символ історичної пам'яті, самі Карпати, зокрема Чорні гори (Чорногора, верховина у Передкарпатті, там знаходився головний загін опришків), де переживання трагічної сторінки історії повстання опришків та смерті Довбуша – експозиція вивищення над будь-якою історичною несправедливістю:

І виберусь, мов на Сіон,

на Леся Довбуша гору

й ступлю у сонце...

Т.Мельничук створив версію образу Довбуша у повній згоді з модерністським дискурсом початку ХХ століття, де замість громади в центрі уваги поставлена особа. Поет не заглиблювався в проблему достовірності фольклорних сюжетів про Довбуша, створюючи свою міфему, знак Довбуша, оскільки "міф характеризується принциповою нерозрізнюваністю істинного та удаваного, причому ця його властивість походить не від примітивності мислення, а від своєрідного міфічного сприйняття "об'єктивності" цілісно, нерозривно, синкретично" [28, 44]. Відтак збірний образ опришків відіграє функцію експресивного номена, це психологічний фон у творі. Тобто образ легендарного героя, на думку поета, є збудником прагнення до свободи в майбутньому, оскільки міф не лише творить культ минулого, а й може пояснити сучасне й майбутнє. Крім того, образ Довбуша у ліриці Мельничука. Дотична політичних значень: режиму, протесту проти режиму, демократичної моделі суспільства. Так сема підняття на гору Довбуша і ступання в сонце є досягненням особливої свободи. Свобода індивідуальна й національна – ось політика поета. Ці якості патріотичної лірики Т.Мельничука є також свідченням модернізму у ній, оскільки український літературний модернізм переплітається з політичним, є протестом проти державоцентризму й розгорнутий на руїнах імперій та монархій [8, 28].

Отже, поетична модель-пропозиція міфу про Довбуша (створена в ліриці Тараса Мельничука 60-80-х років ХХ століття) є діалектичною супроти псевдодіалектики як методологічної бази соцреалістичної ерзац-літератури. Це експресивна естетична варіація фольклорного сюжету, образу Довбуша як особистості, де актуальне ідейне підґрунтя – вірність поневоленій батьківщині та лицарська зневага до смерті. Автор створив емоційний міф з романтичною логікою подій, алюзійно пов'язавши порив Довбуша з власним національним світоглядом та національно-визвольною боротьбою в ХХ столітті, що збігається з модерністськими канонами творення міфу, адже саме модерністи "вперше в українській літературі наголосили: письменник передусім творча особистість, а його писання – естетичний феномен" [27, 43].

Література

  1. Блок М. Апология истории. – М., 1973. – С.18.

  2. Бойчук Б. Декілька думок про Нью-Йоркську групу і декілька задніх думок // Сучасність. – 1979. – Ч.1. – С.22.

  3. Бондар-Терещенко І. Летризм чи бутлегерство // Слово і час. – 1995. – №8. – с.56-60.

  4. Герасим'юк В. Була така земля. Вибране – К.: Факт, 2003. – 392 с.

  5. Гаврилюк Е. Хаос, Танатос і Ерос у символіці обрядів переходу // Студії з інтегральної культурології. Вип.1. – Львів, 1999. – С.63-71.

  6. Грабович Г. Історія та метаісторія // Грабович Г. Поет як міфотворець – К., 1998 – 206 с.

  7. Грабович Г. Кохання з відьмами // Грабович Г. Тексти і маски –К.: Критика, 2005. – 312 с.

  8. Гундорова Т. Європейський модернізм чи європейські модернізми // Слово і час. – 1995. – №2. – с.28-31.

  9. Edward C. Whitmont. Return of the Goddess. – New York. – c.124.

  10. Еремина В. Символика. Символ // Народные знания, фольклор. Народное искусство. Вып.4. – М., 1991. – с.110.

  11. Закувала зозуленька: Антологія української народної творчості – К.: Веселка, 1989. – 606 с.

  12. Карманський П. Українська богема. – Львів, 1936.

  13. Кернер Г. Генеза міфологічного погляду в українській літературі / Міфотворчість у поезії Б.-І.Антонича і В.Свідзинського // Сучасність. – 2001. – №12. – с.125-132.

  14. Костенко Л. Гуманітарна аура нації або дефект головного дзеркала // Українське слово: Хрестоматія української літератури та літературної критики ХХ століття. У 4 т. – К.: Аконіт. 2003 – Т.4. – с.21-33.

  15. Кремінь Т. Історіософський концепт лірики В.Герасим'юка // Слово і час. – 2003. – №10. – с.71-75

  16. Курилик В. Сюжет про Едіпа як система вторинного моделювання дійсності та відображення глибинного рівня міфологічних уявлень // Наукові читання – 1998. – К.: Українська книга, 1999. – с.103-119.

  17. Малкович І. Кілька необов'язкових міркувань про "Князя роси" // Літературна Україна. – 1992. – 6 лютого. – с.5.

  18. Моренець В. Міфологічна течія в українській поезії другої половини ХХ століття // Слово і час. – 2002. – №9. – С.43-51.

  19. Моренець В. Національні шляхи поетичного модерну першої половини ХХ ст.: Україна і Польща. – К.: Основи, 2002.

  20. Моренець В. Сучасна українська лірика (особливості розвитку і логіка саморуху): Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук. – К., 1994.

  21. Павличко С. Дискурс модернізму в українській літературі // Павличко С. Теорія літератури – К.: Основи, 2002. – с.21-39.

  22. Павличко С. Координати канону // Павличко С. Теорія літератури. – К.: Основи, 2002. – 679 с.

  23. Павличко С. Модернізм як риторика естетизму: поезія початку ХХ століття // Слово і час. – 1995. – №9-10. – с.28-34.

  24. Павличко С. Підсумки // Павличко С. Теорія літератури. – К.: Основи, 2002. – с.411-415.

  25. Павличко С. Сексуальність // Павличко С. Теорія літератури. – К.: Основи, 2002. – С.86-91.

  26. Павличко С. Рецепції та інтерпретації // Павличко С. Теорія літератури. – К.: Основи, 2002 – с.391-397.

  27. Погребенник В. Поезія "Української хати" і фольклор // Слово і час. – 2005. – №3. – С.34-43.

  28. Поліщук Я. Міфологічний горизонт українського модернізму. – Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2002. – 392 с.

  29. Потебня О. Думка й мова // Антологія світової літературно-критичної думки ХХ століття / За ред. М.Зубрицької. – Львів: Літопис, 1996. – С.23-40.

  30. Пушик С. Блакитна роса на траві й на колючому дроті // Мельничук Т. Твори в трьох томах. Т.1. – Коломия: Вік, 2003. – 256 с.

  31. Райс Е. Класицизм і модернізм в українській поезії // Терем. – 1966. – ч.2. – С.28.

  32. Рікер П. Конфлікт інтерпретацій // Антологія світової літературно-критичної думки ХХ століття / За ред. М.Зубрицької. – Львів: Літопис, 1996. – с.227-242.

  33. Сулима М. Звертання на "Ви" до жінки в інтимній ліриці / Поетика. – К.: Наукова думка, 1992.

  34. Титаренко Т. Ставлення до себе: еволюційні аналогії // Титаренко Т. Життєвий світ особистості у межах і за межами буденності. – К.: Либідь, 2003 – 376 с.

  35. Українські народні казки, легенди, анекдоти / Упорядкування, передмова В.Юзвенка. – К.: Молодь, 1989. – 432 с.

  36. Хабермас Ю. Модерн – незавершенный проект // Вопросы философии. – 1992. – №4. – с.41.

  37. Юнг К. Архетип и символ. – М., 1991. – с.25.

  38. Яременко В. Спроба структурного оформлення панорами української літератури ХХ століття / Українське слово: Хрестоматія української літератури та літературної критики ХХ століття. У 4 т. – К.: Аконіт – Т.1. – с.19-25.

Loading...

 
 

Цікаве