WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература українська → Художнє осмислення історії в романі Варвари Чередниченко “Фастів” - Реферат

Художнє осмислення історії в романі Варвари Чередниченко “Фастів” - Реферат

Письменниця, на жаль, не подає розлогого опису зовнішності головного героя. "Це пов'язано з відсутністю історичних документів, де було б подано портрет полковника", – наголошує Н.Зайдлер [5, 42]. Лише через підбір епітетів постає опис історичної особи – Семена Палія: "гострий ніс", "невеликі й рідкуваті вуса і кругле, добре виголене й міцне підборіддя" [12, 363].

Багато уваги приділено висвітленню суспільної й політичної програми фастівського полковника: "у Палія в серці уся Січ і полк. Фастів і Україна!" [12, 564]. У розмові з зятем Антоном Танським Семен Палій говорить: "...заселити Фастівщину козаками і привчити їх до хліборобства і водночас до захисту вітчизни" [12, 423]. Соціальна частина програми Палія пройнята антикріпосницькими й антистаршинськими мотивами. "Від Наливайка до Сагайдачного братські школи по селах та містах України викохували народні голови. Скільки богатирів було тоді серед козацтва! Кривоніс, Нечай, Богун, Золотаренко, Морозенко, Сірко, Шрам – їх не перелічити, – лицарі на увесь світ, кожний мав голову, гідну булави. Бо весь народ, усе козацтво додержувало братерської рівності. А тепер повилуплювалась старшина, що бачить у козаках своїх посполитих, не соромиться заводити панщину... " [12, 468].

Показано шанобливе ставлення полковника до книг, які сприяють глибокому вивченню національної історії. Згадує у романі Семен Палій і школи, і Київську Академію, і Лавру, яку дуже любив.

Історичні романісти ХХ століття створили величний архетип української жінки. Не оминула цю традицію й В.Чередниченко. Такою в романі "Фастів" постає Феодосія (вдова Стефана Семашка), яка стала не лише коханою дружиною Палія, люблячою матір'ю, берегинею домашнього вогнища, а й соратницею в його боротьбі.

Жіночих образів у романі небагато, але всі вони виразні, переважно позитивні. З великою тугою на серці про українських жінок говорить соратник Семена Палія Юрій Крижанич: "Жіноча краса України – велике і тяжке нещастя України! Цей невичерпний скарб слов'янської полуденної землі розкрадають лихі мусульмани півтисячі літ. В усіх гаремах мусульманських владарів є українки. На всіх невольничих ринках продається краса України – її жінки!" [12, 511].

Слід згадати й Мотрю Кодацьку, яка понад двадцять років чекала на Корнія з трьома синами-близнюками, й щиру та веселу дочку Палія Парасю, й горду сотничиху Наталю Цвілиху. Можна сказати, що В.Чередниченко подала інтерпретацію таких рис "ідеальної людини", як лагідність, доброту, відважність, сердечність.

Стильовими, зокрема сюжетно-композиційними ознаками роману є здатність письменниці до неквапливої оповіді, до поглибленого психологічного аналізу, до створення портретних характеристик, своєрідних і колоритних пейзажів.

Формою буття природи, України виступає степ, який на думку дослідників викликає почуття "безмежно-могутнього", "безмежно-великого". Вже на початку роману авторка уводить цю домінанту: "Блакитне сяйво заливає степ... Степ розкинувсь від обрію до обрію – незміряний, несходжений" [12, 289].

Багата, різноманітна й гнучка мова роману – як авторська, так і персонажів. У авторській мові легко відчуваємо вдале поєднання сучасної української літературної мови з діловою й побутовою мовою XVII-XVIII століття, типізовано мову церковнослужителів, чиновництва, козацтва, народних мас.

Мова відображає високу духовну культуру фастівського полковника. Вона увібрала в себе мудрий латинський афоризм ("Per aspera ad astra" – "Через терни до зірок"), влучні вирази, народні приказки і прислів'я.

У історичних романах про добу козацтва першої половини ХХ століття одним із важливих стилетворчих чинників є використання текстів чи уривків із українських народних пісень. У пісні певним чином відображається історія суспільства, вона є виразом народу:

Отже, й пройшли, ізошли злії незгодини:

Немає в світі сили, щоб нас одоліли!

Бо тільки бог святий знав,

Що він думав-гадав, замишляв...

Не день і не два пани-ляхи Україну плюндрували... [12, 399]

Фольклор, зокрема пісенний, завжди виступав необхідним конструктивним складником художньої історичної прози. Звертання В.Чередниченко до фольклору має певну специфіку. Відтворюючи давноминулі часи, письменниця настроює читача на високий епічний стиль, а для цього багато дають народні пісні.

Ретроспекція як один із компонентів часопросторової організації сюжету твору стає визначальним структурним принципом розгортання, розшифрування поетичної рефлексії. Незамкненість поетичного простору дозволяє розвинути ідею безперервного зв'язку часів. В.Чередниченко також вдається до прийому ретроспекції, що дозволяє їй повніше відтворити описувану добу, показати своїх героїв у духовному розвитку – це розлогі розповіді про Івана Сірка [12, 289-290], про юнацькі часи Семена Палія та Корнія Лихопики [12, 309-310], про родину Палія [12, 319]. Вставна розповідь про Івана Мазепу [12, 325-326], про дитинство шотландського генерала Патрика Гордона [12, 401].

Таким чином, можемо стверджувати, що В.Чередниченко у романі "Фастів" зуміла створити моделі історичних постатей – яскравих, правдивих, оригінально донести до читача канонічний образ головного героя – Семена Палія як передового діяча свого часу. Стрижневими в характері народного заступника є чесність, відкритість, турбота про людей. Герой постає знавцем національної історії та захисником православ'я. У документальних джерелах, уснопоетичних творах, художній літературі Семена Палія інтерпретовано як мудрого політика, високоосвічену людину.

Роман ХХ століття "Фастів" позначений поглибленим психологічним аналізом вчинків героя, авторською позицією, яка полягає у прагненні органічного поєднання "двох правд" – історичної та художньої.

У статті досліджені деякі аспекти роману В.Чередниченко "Фастів", розглянуто думки літературознавців про історичний роман.

Література

  1. Буженко Т., Сарана Ф. Варвара Чередниченко. Літературні портрети // Радянське літературознавство. – 1971. – №12. – С.60-65.

  2. Буженко Т., Сарана Ф. Життєвий і творчий шлях Варвари Чередниченко // Чередниченко В. Вибранітвори. – К.: Дніпро, 1971. – С.3-15.

  3. Відоняк Н. Семен Палій у фольклорі та в поемі Тараса Шевченка "Чернець" // Дивослово. – 2001. – №5. – С.16-18.

  4. Галич О. Невже ніхто й ніколи не згадає?.. // Вітчизна. – 1992. – №11. – С.146-150.

  5. Зайдлер Н. Архітектоніка історичних образів у творчості Варвари Чередниченко // Вісник Запорізького державного університету: Збірник наукових статей. Філологічні науки. – Запоріжжя: ЗДУ, 2002. – №1. – С.37-43.

  6. Зайдлер Н. Постать Семена Палія в українській літературі (художні формотвори авторської інтерпретації та історична дійсність): Автореферат дис. ... канд. філолог. наук: 10.01.01. – Кіровоград, 2004. – 20 с.

  7. Логвиненко О. Крізь попіл забуття // Літературна Україна. – 1997. – 9 січня. – С.5.

  8. Українське козацтво: Мала енциклопедія. – Київ: Генеза; Запоріжжя: Прем'єр, 2002. – 568 с.

  9. Мишанич О.В. Повернення. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Обереги, 1997. – 336 с.

  10. Сиротюк О. Варвара Чередниченко // Письменники Радянської України: Літ.-крит. нариси. / Упоряд. М.І.Петросюк. – К.: Радянський письменник, 1987. – Вип.13. – С.142-190.

  11. Сиротюк М. Український радянський історичний роман: Проблема історичної та художньої правди. – К., 1962. – 395 с.

  12. Чередниченко В. Фастів // Чередниченко В. Вибрані твори. – К.: Дніпро, 1971. – 600 с.

Loading...

 
 

Цікаве