WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература українська → Художнє осмислення історії в романі Варвари Чередниченко “Фастів” - Реферат

Художнє осмислення історії в романі Варвари Чередниченко “Фастів” - Реферат

Художнє осмислення історії в романі Варвари Чередниченко "Фастів"

Українська історична романістика ХХ століття пройшовши тяжкі випробування заборон, репресій, потребує нової оцінки, нового читача. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю нового історико-літературного прочитання та комплексного вивчення творчого доробку Варвари Чередниченко, зокрема її історичного роману "Фастів" про національно-визвольну діяльність українського козацтва.

У своїй розвідці маємо за мету проаналізувати співвідношення "двох правд" – історичної та художньої, особливості інтерпретації історичних подій, моделювання реальних постатей у романі.

Дивлячись крізь призму всієї вітчизняної історії, відзначаємо, що козаччина була великою епохою самовиявлення і самореалізації нашого народу, унікальним явищем у світовій цивілізації. Козацтво відіграло величезну роль у збройній боротьбі українців за відновлення державності. У майже двохсотрічному єдиноборстві з різним ворогом в українському козакові виформувалося відчуття власної значущості, національної свідомості, відповідальності за долю співвітчизників.

Історія козаччини досить широкою палітрою представлена і в українській літературі першої половини ХХ століття. Присвячені козаччині твори сприяли глибшому осмисленню минулого, екстрапольованого на проблеми сучасні, служили різною мірою розв'язанню актуальних виховних завдань.

Слушною вбачається думка О.Мишанича про українських письменників, які "...сконструювали своєрідну історію козаччини у всіх її часово-просторових вимірах, злетах і падіннях. Козацька доба в історії України – вічна тема української літератури; її становлення, еволюція, досягнення і втрати будуть ще предметом спеціальних досліджень" [9, 133].

Н.Зайдлер подає основні авторські формотвори (форми проекції історичної правди):1.Художньо-документальна (курсив – Н.З.): автор спирається виключно на історичні факти, художній вимисел не є домінуючим, наявні лише авторська оцінка, емоційне ставлення до написаного. 2. Документально-художня: інтерпретація історичних подій автором збігається з об'єктивним ходом історії, але окремі події, факти, "тонкощі" втрачені і письменник значною мірою послуговується художнім вимислом. 3.Знаково-символічна: художній вимисел переважає, а образи, у створенні яких письменник спирався на реальний історичний ґрунт, здебільшого набувають узагальненого, символічного, міфічно-легендарного звучання. 4.Суб'єктивно-авторська: письменник свідомо чи підсвідомо наполягає на власній інтерпретації, пропонує читачеві власні оцінки, не переймаючись тим, якою мірою написане відповідає історичній об'єктивності. Окреслені форми проекції історичної правди рідко представлені у творах осібно. Частіше вони взаємопроникають, створюючи неповторне мереживо художньої думки автора. Отже, існує п'ята форма проекції історичної правди в художньому творі – синтетична [6, 5].

Спадщину авторки історичного роману "Фастів" В.Чередниченко простежували О.Сиротюк [10], Т.Буженко та Ф.Сарана [1; 2], О.Галич [4], Н.Зайдлер [5; 6], О.Логвиненко [7].

О.Галич наводить запис В.Чередниченко в щоденнику 29 квітня 1941 р.: "В моїм доробку немає нічого доброго. В літературі ніхто ніколи не згадає мене, хіба бібліографи. Боротьба за існування з'їла мій талант..." [4, 146]. По смерті її творчу спадщину зафіксовано лише одним рядком: Варвара Чередниченко. Вибрані твори. – К.: Дніпро, 1971 [9, 5].

Саме тут і вміщено роман "Фастів" (1945-1947), де змодельовано образ козацького ватажка Семена Палія. У підзаголовку зазначено "Роман-хроніка 1680 – 1710 років", а закінчується твір позначкою: "кінець першої книги". В.Чередниченко твір обмежила у часі, охопивши 1680-1684 роки.

Роботу над романом письменниця розпочала десь наприкінці 1942 року. Вивчала історичні матеріали про Палія (літопис С.Величка, праці М.Костомарова, різноманітні публікації в "Киевской старине" тощо), написала нарис "Фастівський полковник Семен Палій – славний предок українського народу", який передавався по радіо13 грудня 1942 р. [10, 182].

У своїх творчих пошуках авторка продовжила традиції попередників. Першими серед романтиків фастівським лідером С.Палієм зацікавилися Л.Боровиковський (балада "Палій") та В.Забіла (поема "Палій"). Цю ж тему розвинув Т.Шевченко в поемах "Іржавець" та "Чернець", у вірші "Швачка". Відтворено легендарну постать також у повісті "Палій, воскреситель Правобережної України", романі "Царь и гетман" Д.Мордовця. В "Оповіданні про славне Військо Запорозьке низове" А.Кащенка полковникові присвячено два розділи – "Семен Палій" та "Кінець Палія". Образ козацького батька посідає важливе місце у драмі Л.Старицької-Черняхівської "Іван Мазепа", у поемі Д.Кулиняки "Данило Братковський", повістях Ф.Бурлаки "Битва на Кодимі" та Ю.Мушкетика "Семен Палій", романі Ю.Хорунжого "Любов маєш – маєш згоду" та ін.

Ім'я Семена Палія не оминули ні історичні думи та пісні, ні літописи, ні мемуари, ні дослідження.

У статті "Крізь попіл забуття" О.Логвиненко зазначає, що "... цей твір нещадна до себе авторка переписувала протягом майже року (не вдовольняла мова історичних персонажів, яка видавалася їй надто сучасною), аж поки в щоденнику з'явився такий запис: 10 січня 1946 року: "Підписала договір на "Хвастів"..." А 20 лютого 1947 року знову: "Я з моїм "Хвастовом" не знаходжу місця. З 10 години ранку до 1 години ночі доповнювала і переробляла (сторінки 173-360). Деякі написала наново". На жаль, у повному обсязі окремою книжкою (чи, радше, двотомником) "Фастів" так і не вийшов" [7, 5].

Існує думка, що письменниця мала намір створити другу, а може, і третю книги, спроектувавши в них заплановані тридцять років всієї діяльності Семена Палія, але передчасна смерть В.Чередниченко обірвала здійснення цього задуму, по суті, на самому початку. Але й те, що вона встигла створити, "стало феноменом в українській літературі" [10, 185].

Головну канву твору становить "доля Семена Палія (справжнє прізвище – Гурко) й знелюдненого в останній чверті XVII століття Правобережжя України, що його береться відродити хоробрий і завзятий полковник, поселивши на Фастівщині свій полк разом з родинами й зробивши Фастів своєрідною фортецею для захисту північних земель від ворогів" [7, 5]. Історик Л.Маленко деталізує: "Фастів – місто на Київщині... За Андрусівським миром 1667 (курсив авторський)місто відійшло до складу Речі Посполитої. У 1684 С.Палій на основі королівського універсалу одержав дозвіл на формування козацького полку та право поселитися у Фастові. Містечко в цей час мало вигляд дерев'яного острогу, навколо якого було викопано рів та насипано вал. Із середини 80-х рр. 17 ст. Фастів швидко розбудовується і стає центром Фастівського полку. Козаки Фастова на чолі з С.Палієм вели боротьбу за возз'єднання з Лівобережною Україною" [8, 504].

Назва роману В.Чередниченко визначилася темою, оскільки всі події розгортаються навколо Фастова. "Збудувати фортецю з містом – справа не одного року. На руїнах древнього Фастова було багато цегли: адже тут стояв біскупський пишний замок з друкарнею та соборним костьолом, фортеця, єзуїтський монастир з колегією та двома костьолами, бернардинський монастир з костьолом. А ще ж і ратуша та всі міські будівлі. Фастову ще король Сигізмунд ІІ 1601 року дарував магдебурзьке право та два ярмарки на рік" [12, 447] – говорить авторка.

Зміст історичного твору складає реальна історія: головний герой, події, другорядні персонажі. У справді історичному творі реальна істина не існує окремо від істини художньої. З цього приводу слушно навести твердження М.Сиротюка: "Вірне розуміння письменником історичної дійсності допомагає йому яскравіше, в досконалих мистецьких формах відтворити її, тобто сприяє глибшому виявленню правди художньої... Коротше: в мистецькому творі існує цільний у своїй єдності комплекс – правда історично-художня" [11, 44].

В.Чередниченко послідовно, немовби день за днем, показує заселення спустошеної Правобережної України втікачами з різних кінців землі української та російської, відбудову Фастова, організацію й зміцнення фастівського полку, його боротьбу проти католицьких біскупів-окупантів, проти татарських ясирників, єзуїтських шпигунів та диверсантів, похід на заклик польського короля рятувати Відень, оточений турецькою армією. Прочитавши твір, можна простежити життя героїв не лише на Правобережній, але й на всій Україні: у Фастові, Києві, Бердичеві, Батурині, в селах по обидва боки Дніпра, на Січі.

Loading...

 
 

Цікаве