WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература українська → Особливості інтерпретації І.Костецьким теми двійництва - Реферат

Особливості інтерпретації І.Костецьким теми двійництва - Реферат

У драмі "Близнята ще зустрінуться" до спільності за іменами додається зовнішня подібність. У цьому творі фігурують два брати – близнюки, розлучені у дитинстві Святослав Тогобічний і Святослав Тутешній, їх матері, теж абсолютно схожі між собою та їх помічники-близнюки Петро Тогобічний і Петро Тутешній. Наявна кількість персонажів такого типу дає письменникові можливість побудови великої кількості пар: Святослав Тутешній і Петро Тутешній як товариші та однодумці, прибічники терору, Святослав Тогобічний і Петро Тогобічний як товариші та однодумці, прибічники ненасильства, Святослав Тогобічний і Святослав Тутешній як брати-близнюки та представники абсолютно протилежних теорій, Петро Тутешній і Петро Тогобічний як помічники та представники Свястолавів Тогобічного і Тутешнього відповідно, запеклі вороги за призначеною роллю. Проте ці пари також не є сталими, вони постійно знищуються і відроджуються. Причиною тому є те, що постійний пошук персонажами своєї сутності, порятунку від самотності, призначення життя. На відміну від драми "Спокуси несвятого Антона", у п'єсі "Близнята ще зустрінуться" подані дві цілісні особистості – Полковник і Тереса, протиставлені не тільки всім роздвоєним персонажам, але й один одному. Тереса являє собою тип сучасної спустошеної особистості: вона не має власних переконань і власної душі, і радо погоджується з абсолютно протилежними твердженнями обох Святославів. Полковник представляє собою цілісну особистість: людина старого гарту, він розуміє нецілісність сучасного суспільства і власну душевну єдність: "Між вами, найдорожча Тересо, і мною – тисяча років. Ваше покоління ділиться на дві половини" [10, 122]. Цікавим і показовим у цьому плані є той факт, що Полковник – батько обох Святославів, і саме з розколу його світу виникає роздвоєність обох Святославів: "Одна не визнає вбивства цілковито. Друга визнає, але тільки з ідейною метою. Ні та, ні та половина не мають найменшого уявлення про те, що означало вбивство для нас, хто були офіцерами старих імперій... Ми не мали нічого спільного з пацифізмом... Але ми ніколи і не бруднилися і ні об яку ідею вбивства" [10, 122].

Таким чином, можна говорити про те, що І.Костецький не просто художньо переробив експресіоністичний варіант класичного мотиву двійника, але й створив власну редакцію вказаного мотиву, дав відповідь на глобальні питання сучасності. Реалізації мотиву двійника в драмі і прозі письменника мають різний характер. У прозових творах (розглянутих нами "Шість ліхтарів і сьомий місяць", "Божественна лжа", "Повість про останній сірник", "Поїзд раз-у-раз спинявся", "Перед днем грядущим", "Ціна людської назви") мотив двійника допомагає вирізнити, прослідкувати й підкреслити становлення нової, сильної та цілісної особистості, яка має позитивні ідеали та мету життя. Умовно протиставлені персонаж та антагоніст насправді не становлять собою непримиримих ворогів або ідейних противників, вони швидше являють собою зразки двох світів, які існують за власними законами. У драматичних творах І.Костецького (розглянутих нами п'єсах "Близнята ще зустрінуться" та "Спокуси не святого Антона") згаданий мотив двійника, оброблений у традиціях драми абсурду, фіксує спустошеність, роздвоєність і загубленість індивіда, відсутність у нього прагнень і майбутнього як прогнозованого явища.

Література

  1. Баб Ю. Экспрессионистическая драма // Экспресионизм. Сборник статей. – М. – П., 1918. – С.109-131.

  2. Барка В. Експресіоністична проза І.Костецького // Сучасність. – 1963. – №5. – С.40-46.

  3. Біла А. Полістилістика І. Костецького у контексті повоєнного авангарду // Актуальні проблеми української літератури і фольклору: Наук. зб. – Донецьк: Дон НУ, 2004. – Вип.9 – С.185-204.

  4. Бургардт О. Експресіонізм у німецькій літературі // Життя й революція. – 1925. – №8. – С.29-33.

  5. Донерветер К. А чи варто зустрічатися близнятам? // www.aup.iatp.org.ua

  6. Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури: Підручник. – К.: Либідь, 2001. – 488 с.

  7. Залеська Онишкевич Л.М. Листування з Ігорем Костецьким // Сучасність. – 1998. – №6. – С.130-150.

  8. Залеська Онишкевич Л. Ігор Костецький // Антологія української модерної драми / Ред. Л.М.Залеська Онишкевич. – К.: Таксон, 1998. – С.10-15.

  9. Кемпер Г.-Г. Між Діонісом і розп'ятим: Георг Тракль й експресіонізм // Експресіонізм: Збірник наукових праць / Упор. Т.Гаврилів. – Львів: Класика, 2002. – С.42-75.

  10. Костецький І. Близнята ще зустрінуться // Театр перед твоїм порогом. – Мюнхен: На горі, 1963. –С.115-166.

  11. Костецький І. Божественна лжа // Кур'єр Кривбасу. – 2001. – №134. – С.128-147.

  12. Костецький І. Перед днем грядущим // Кур'єр Кривбасу.  2001.  №134. – С.145-151.

  13. Костецький І. Передмова до здійснюваної публікації // Кур'єр Кривбасу. – 2001. №138.  С.142-145.

  14. Костецький І. Повість про останній сірник // Кур'єр Кривбасу.  2001.  №135.  С.124-180.

  15. Костецький І. Поїзд раз-у-раз спинявся // Кур'єр Кривбасу.  2001.  №136.  С.123-125.

  16. Костецький І. Спокуси несвятого Антона // Театр перед твоїм порогом. – Мюнхен: На горі, 1963. – С.12-113.

  17. Костецький І. Тобі належить цілий світ // Кур'єр Кривбасу. – 2001. – №135. – С.138-145.

  18. Костецький І. Ціна людської назви // Кур'єр Кривбасу. – 2001. – №134. – С.118-128.

  19. Костецький І. Шість ліхтарів і сьомий місяць // Кур'єр Кривбасу.  2001.  №136. – С.133-143.

  20. Крелль М. О новой прозе // Экспресионизм. Сборник статей. – М. – П., 1918. – С.71-108.

  21. Матвієнко С. Експеримент з мовою. Інтерпретація творів Ігоря Костецького // Кур'єр Кривбасу.  2001. – №145 – С.167-182.

  22. Мариненко Ю. "Так, як діється в творчому горінні митця": повість І.Костецького "День святого" // Слово і час. – 2004. – №1. – С.54-60.

  23. Павличко С. Модернізм у контексті Мистецького українського руху // Павличко С. Дискурс модернізму в українській літературі. – К.: Либідь, 1999. – С.345-376.

  24. Савченко С. Експресіонізм в німецькій літературі // Експресіонізм та експресіоністи: Література, малярство, музика сучасної Німеччини / За ред. С.Савченка. – К.: Сяйво, 1929. – С.9-61.

  25. Сартр Ж. -П. Экзистенциализм – это гуманизм // Сартр Ж.-П. Тошнота: Пер. с фр.– М.: Прогресс, 1995. – С.434-469.

  26. Соловей Ю. Відвідини "На горі". Спроба інтерв'ю з додатком практичної есхатології // Сучасність. – 1962. – №12. – С.30-47.

  27. Стех М.Р. Містерія стилю // Критика. – 2001. – Ч.1-2 (39-40). – С.20-22.

  28. Фіськова С. Деформування світу як спосіб виживання в ньому // Експресіонізм: Збірник наукових праць / Упор. Т.Гаврилів. – Львів: Класика, 2002. – С.105-118.

  29. Фіськова С. "Я як інший". Мотив двійника як особливий варіант експресіоністичної проекції особистісного "я" (Ф.Верфель "Людина із дзеркала", Г.Кайзер "Корал", Е.Барлах "Бідний кузен") // Експресіонізм: Збірник наукових праць / Упор. Т.Гаврилів. – Львів: Класика, 2002. – С.81-97.

  30. Шерех Ю. Стилі сучасної української літератури на еміграції // Шерех Ю. Пороги і запоріжжя: Література: Мистецтво: Ідеології. – Харків: Фоліо, 1998.  Т.1.  С.161-196.

  31. Яременко В. Ігор Костецький // Українське слово: Хрестоматія української літератури та критики: У 4 кн. / Упор. В. Яременко. – Кн.3. – К.: Аконіт, 2001. – С.530.

Loading...

 
 

Цікаве