WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература українська → Проблема цільової групи і літературної стратегії: варіативний “Сценарій” Оксани Робскі - Реферат

Проблема цільової групи і літературної стратегії: варіативний “Сценарій” Оксани Робскі - Реферат

Зрозумілим наслідком такої сюжетики та ідеології романів Робскі стала оцінка їх в якості творів класово вмотивованих (а разом з тим і проява "класового обурення" реципієнтів твору8). А між тим художній світ романів "гламурної" письменниці (і комерційного роману як такого) набуває форму через раз за разом повторюванні твердження, апріорі вже знайомі читачеві, які він, ідеальний читач такого твору, сподівається тут почути, але в яких його весь час впевнено переконують. Як-то повсякчас стверджуване Робскі: "Багаті люди – теж люди, вони нещасті, вони страдають і прагнуть любові". В ситуації, коли цей художній світ набуває ідеологічного вираження (де ідеологія – спосіб набування ідентичності), створюється така собі ілюзія "переступу": руйнація в результаті якої все лишається таким як було – система порядку виростає із стабільності визнаних цінностей. Ідеологічні "інновації" такого твору є за природою своєю риторичними. Здається, щодо "феномену Робскі" авторка обирає таку (дієву і впізнану) літературну стратегію не в результаті (і не задля репрезентації) певних ідеологічних поглядів, а винятково через риторичну мету: завдання її тексту – переконати в абсолютності думок, що їх поділяє більшість читачів. Йдеться про перцепцію "популярного", тобто "народного" роману (в тому сенсі, як про нього пише Ж.-Л. Борі): такий твір, народний (в сенсі популярний) за своїм спрямуванням, набуває згодом і "демократичного" змісту. Авторка в одному з своїх численних інтерв'ю (що становлять відчутну частину "феномена Робскі") на питання про те, що спричинило популярність її романів, відповідає: "Цікавість до життя у принципі. Можливо, для когось це – просто інша реальність. Для іншого – це той спосіб життя, який хотілось би набути, але, прочитавши книжку, людині стало зрозумілим, що це не її. Просто цікавість – це одна з самих дужих дійових сил. А оскільки світ, який описано у книжці не те що дуже доступний, а й просто закритий для більшості людей, то це все пояснює" [2]. Механізм функціонування популярного роману – культурна група, що є лідером, створює повідомлення на базі притаманного їй, лідеру, культурного коду; "масовий" адресат розшифровує повідомлення, застосовуючи інші, доступні йому, культурні коди – набуває у випадку з романами Робскі очевидно прагматичного змісту (в сенсі культурного прагматизму). Про це пише, рецензуючи твір Робскі, письменник і політик Альфред Кох: "Достовірним творіння Робскі вони (пересічні читачі – Г.У.) визнали лише тому, що воно відбиває їхнє уявлення про щастя. Так би вони себе поводили, як би були багаті. А раз так, то значить це – правда" [13]. Щодо подібних механізмів визначення читацької аудиторії бульварний роман на кшталт творів Робскі (історії з життя багатих, закритих прошарків суспільства) виконує функції анігіляції сумнівів (а заодно і ствердження певної культурної законності) відносно мотивів та над-завдань перегляду/розподілу соціального простору. Цю, буквально кажучи, якісну ознаку масового мистецтва прийнято називати ефектом подвоєння реальності. У випадку "гламурних" романів сучасної Росії функція ця виконується через власне рекламний принцип: герой отримує задоволення – читач ідентифікує себе з героєм – читач спроможний отримати задоволення, повторюючи дії героя в своїй реальності. І тут саме час пригадати твердження Умберто Еко про те, що читача визначає безпосередньо лексична і синтаксична організація тексту, а отже і "текст є не що інше, як семантично-прагматичне продукування власного Зразкового Читача" [10, 32].

Література

  1. Moers E. Dandy, Brummell to Beerbohm. – New York: The Viking Press, 1960. – 235 p.

  2. Альперина Д. Женщина с Рублевки // Российская газета. – 2005. – 18 февраля.

  3. Архангельский А. Робская сущность // Огонек. – 2006. – 24 января. – С. 25-27.

  4. Бондар А. Парад потвор Оксани Робскі // Дзеркало тижня. – 2005. – № 30.

  5. Бугославская О. Вот моя деревня... (Оксана Робски. Casual; Оксана Робски. День счастья – завтра) // Знамя. – 2005. – № 9. – С. 225-228.

  6. Вайнштейн О. Денди: мода, литература, стиль жизни. – М.: НЛО, 2006. – 630 с.

  7. Веблен Т. Теория праздного класса. – М.: Прогресс, 1984. – 367 с.

  8. Данилкин Л. Русская "Джейн Єйр" // Афиша. – 2006. – 17 января.

  9. Дубин Б. Сюжет поражения (несколько общесоциологических примечаний к теме литературногоуспеха // Новое литературное обозрение. – 1997. – № 25. – С. 120-130.

  10. Еко У. Роль читача. Дослідження з семіотики текстів. – Львів: Літопис, 2004. – 383 с.

  11. Ильин В.И. Поведение потребителей. – Сыктывкар: Сыктывкарский университет, 1998. – 126 с.

  12. Каменецкая М. Не ходите, девушки, в Африку гулять // Санкт-петербургские ведомости. – 2006. –7 марта.

  13. Кох А. Литература победившего лавочника // Медведь. – 2005. – Октябрь. – С. 23-25.

  14. Ланин Б. Homo sapiens pecuniosus // Полит. Ру. – Аналитика. – 2005. – 17 марта. –http://www.polit.ru/culture/2005/03/17/laninrobski.html

  15. Между ангелом и бесом (Оксана Робски. Casual) // Урал. – 2005. – № 6. – С. 218-220.

  16. Оксана Робски: "Я бы занялась политикой". Беседует Леонид Клейн // Полит. Ру. – Культура. – 2006. –11 января. – http://www.polit.ru/culture/2005/12/29/robskiint.html

  17. Эко У. Инновация и повторение. Между эстетикой модерна и постмодерна // Философия эпохи постмодернизма. – Мн.: Красико-принт, 1997. – С. 48-73.

  18. Янкович Г. "В мире животных" Оксаны Робски // Страна.Ru (Национальная информационная служба). –2005. – 10 июня.

1 За відомостями видавництва "Росмен" тираж першого роману Робскі – 400 тис. екземплярів, сукупний тираж двох наступних творів – 800 тис. "Casual" визнано бестселером 2005 року за версією Видавничого Дому "Комерсант" та часопису "Експерт".

2 Щодо випадку Робскі категорія бренд письменницького імені є позбавленою метафоричного забарвлення: ім'я своє авторка пише як "ОКсана Робскі".

3 Принаймні, це виправдане для модерної свідомості. Втім, говорити про "постмодернізм Робскі" було б значним перебільшенням.

4 Найвідоміші зразки англійського "модного роману" – "Тремен" Р.П. Уорда, "Вівіан Грей" Б. Дізраєлі, "Пелем" Е. Бульвер-Литтон [Детальніше див.: 6, 348-360; 1, 52-58].

5 Звичайно, "споживач" і "свідок" тут – категорії абстрактні.

6 З інтерв'ю авторки: "Зараз мені цікаво писати, і я пишу. Але я живу на гроші від продажу своїх книжок. У мене, наприклад, в романах часто згадуються різні бренди. Це product placement – и я не роблю з того таємниці" [16].

7 "Наважуся припустити, що саме побут мешканців пересиченої Рубльовки і є головним героєм твору, його сенсом і нонсенсом. Письменниця претендує на роль такого собі Ґіляровського у спідниці початку ХХІ століття. І саме це залишиться від бренду Робскі у віках. Якщо через 150 років допитливим краєзнавцям і культурним антропологам заманеться довідатися, як жили московські багатії під час правління В.В. Путіна, "Casual" може виявитися для цього невичерпним джерелом" [4]. Цікаво, що власне невідповідностям у житті персонажів "Щоденного" та реальних мешканців Рубльовкі присвятив свій відгук на роман Альфред Кох [13].

8 "Ачь, диви, понаписували тут тупенькі дамочки про свої страшні проблеми! У них, бач, сходи у особняку без підігріву! А от пробували б вони, скажімо, з лопатою на грядах?" [15, 219].

Loading...

 
 

Цікаве