WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература українська → Ювілеї творчої діяльності Миколи Вороного як фактор літературного визнання поета - Реферат

Ювілеї творчої діяльності Миколи Вороного як фактор літературного визнання поета - Реферат

Також В. Золотарьов повідомляє про намір звернутися до знаного українського композитора Ревуцького із пропозицією тому "взяти дієву участь у вшануванні свого рідного поета, так що два-то з присланих ... віршів обов'язково будуть з музикою" [2]. Тож можна зазначити, що популярність творів Миколи Вороного серед музичних митців була досить високою, про що і свідчить увага до його творчості такої великої кількості шанованих українських композиторів.

Із великою повагою до особи Миколи Вороного ставилися й українські літературні діячі. Слід відзначити численні вітання із двадцятип'яти- і тридцятип'ятирічним ювілеями, як звичайні, так і у віршованій формі, що надійшли від його однодумців-поетів. Зокрема, українська поетеса Олена Журлива присвятила Миколі Вороному свою поезію, де порівняла особу митця зі струмком, який оживив "мертво-скупчене каміння" [4]. Максим Рильський створив акростих "Миколі Вороному в радісний день 35-літнього ювілею жмуток Євшан-зілля", а також разом із іншими митцями написав жартівливий "вірш-експромт на ювілейнім бенкеті".

Цікавим документом є листівка від Павла Тичини, надіслана з Константинополя як привітання із тридцять п'ятою річницею творчості "від молодшого товариша по перу і, певно, в деякій мірі як од учня" [3]. Твори П. Тичини належать до сфери символізму, і тому можна стверджувати, що молодий поет справді може вважати себе учнем Миколи Вороного, адже ювіляр був одним з перших, хто вводив до української літератури символістські прийоми і техніку віршування, психологізм вірша, обстоював "чисту штуку" [13, 166].

М. Вороний зарекомендував себе у мистецтві не тільки як поет, літературний новатор, а й як талановитий театральний діяч. Високу оцінку сучасників здобула його робота у театрі "Руська бесіда", у трупі Кропивницького та інших театрів. Його критична спадщина містить велику кількість статей з питань театрального життя і драматургії.

Критичні роботи Миколи Вороного, присвячені театру, умовно можна поділити на рецензії вистав або драматичних творів, біографічні нариси та етюди і безпосередньо критичні статті, які містять аналіз тогочасного театру і його естетичної та громадської ролі. Митець обстоював самобутність українського театру, прагнув його розвитку в руслі новітніх художніх тенденцій кінця століття, наголошував на необхідності спрямування українського театру в сучасну європейську традицію [9; 10].

На святкуванні обох творчих річниць Миколи Вороного були присутні знамениті українські театральні діячі: М. Старицька, Л. Старицька-Черняхівська, Д. Антонович та інші, які особисто привітали митця з ювілеєм.

Окрім цих привітань Микола Вороний отримав величезну кількість ювілейних адресів від імені колективів численних театральних закладів і навчальних установ України. У архіві поета зберігаються телеграми і привітання від дирекції вищого музично-драматичного інституту імені В. Лисенка, працівників державного драматичного театру, Всеукраїнської професійної спілки діячів театрального мистецтва, Української державної академічної опери, колективу театру імені Коцюбинського та інших. Усі ці установи віддавали шану творчій роботі ювіляра в галузі театру і драматургії.

На тридцятип'ятирічному ювілеї творчості Миколи Вороного прозвучало вітання від Державного драматичного театру імені Івана Франка, в якому працівники вшановували митця "як одного з тих перших, що кликали український театр від примітивного етнографізму до нових загальнолюдських творчих високостей. В цій галузі ми щиро шануємо Вас не тільки як теоретика і видатного критика, а й як одного з старших наших товаришів по будівництву нового театру" [6]. Новаторство Миколи Вороного в розбудові нового українського театру відзначав і колектив театру імені Коцюбинського у привітальній телеграмі: "[З] Нагоди тридцятип'ятиріччя Вашого ювілею гаряче вітаємо новатора мистецької української поезії[.] Великою повагою відзначаємо широку громадську педагогічну діяльність [у] галузі театрального мистецтва" [6].

Новаторство Миколи Вороного у сфері поетичного, театрального, літературного мистецтва відзначали такі поважні установи і заклади як видавництво "Дзвін", редакції газет "Трибуна", "Нова рада", Українське літературно-художнє товариство, Полтавський інститут народної освіти, Наукове товариство імені Шевченка у Львові та багато інших. Місцевком Всеукраїнської академії наук вітав митця "як відважного лицаря, що перший зняв стяг в ім'я нових широких перспектив у розвитку нашого письменства" [6]. Комісія Словника Української живої мови при ВУАН з нагоди тридцять п'ятої річниці літературної праці Миколи Вороного вітала ювіляра як "письменника-поета, художника Слова, організатора нашої літературної Мови" [6].

На сторінках газети "Трибуна" опублікувала своє привітання з нагоди двадцятип'ятирічного ювілею митця редакція "Літературно-наукового вісника", яка відзначала плідну співпрацю з М. Вороним, творчість котрого прикрашала сторінки журналу "своїми натхненними співами, співами серця самотного, серця скорботного... своїми соняшними мріями про красу, про зоряне небо... своїми ґраціозними музичними тріолєтами і журливими елеґіями... своїми сповненими осінньої тужливої краси "Вечірніми акордами" і мелянхолійними "Тінями"... всіми перлами і самоцвітами своєї прекрасної Музи" [7].

Ці свідчення говорять про велику повагу до митця, його творчості, громадської, публіцистичної, критичної праці широких наукових, просвітницьких культурних кіл. Треба підкреслити, що практично усі поважні установи відзначають роботу Миколи Вороного в галузі української літератури як новаторську, що вводила в поезію оригінальні техніки та прийоми віршування, наголошують на його внескові у розвиток української літератури як частини літератури європейської.

Отже, можна говорити про широку популярність творчості Миколи Вороного як серед пересічного читача, так і серед літературних, театральних мистецьких діячів. З нагоди тридцятип'ятирічного ювілею було здійснене перше видання творів поета (1929 р.), передмову до якого написав видатний український науковець, критик О. Білецький. На святкуванні обох ювілеїв були присутні найповажніші особи того часу, причому це були не тільки люди мистецтва чи культури, а й політичні діячі, науковці, освітяни, працівники громадських організацій. Така увага з боку всієї української спільноти є найточнішим свідченням успіху Миколи Вороного в українській літературі і його внеску у її розвиток, а також підтвердженням високої оцінки його роботи в багатьох сферах українського культурно-мистецького життя.

Література

  1. Відділ рукописних фондів і текстології Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАНУ. – Ф. № 110. –Од. Зб. № 2.

  2. Відділ рукописних фондів і текстології Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАНУ. – Ф. № 110. –Од. Зб. № 10.

  3. Відділ рукописних фондів і текстології Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАНУ. – Ф. № 110. –Од. Зб. № 14.

  4. Відділ рукописних фондів і текстології Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАНУ. – Ф. № 110. –Од. Зб. № 21.

  5. Відділ рукописних фондів і текстології Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАНУ. – Ф. № 110. –Од. Зб. № 22.

  6. Відділ рукописних фондів і текстології Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАНУ. – Ф. № 110. –Од. Зб. № 28.

  7. Відділ рукописних фондів і текстології Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАНУ. – Ф. № 110. –Од. Зб. № 30.

  8. Вороний М. До статті Олекс[андра] Ів[ановича] Білецького про мене // Вороний М. Поезії. Переклади. Критика. Публіцистика. – К.: "Наукова думка", 1996. – С. 586-618.

  9. Вороний М. Театральне мистецтво і український театр (Думки та уваги) // Вороний М. Поезії. Переклади. Критика. Публіцистика. – К.: "Наукова думка", 1996. – С. 270-356.

  10. Вороний М. Український театр у Києві (Враження та уваги). // Вороний М. Поезії. Переклади. Критика. Публіцистика. – К.: "Наукова думка", 1996. – С. 378-402.

  11. Градовський А. "З Верленом зближувала мене "естетика страждання", що шукала виходу в поезії..." (Поль Верлен і Микола Вороний) // Зарубіжна література в навчальних закладах. – 1997. – № 10. –С. 5-9.

  12. Гундорова Т. Європейський модернізм чи європейські модернізми // Слово і Час. – 1995. – № 2. –С. 28-31.

  13. Листи до Михайла Коцюбинського. – Т. І. Айхельбергер – Гнатюк / Упор. та коммент. В. Мазного. Вст. ст. В. Шевчука. – К.: Українські пропілеї, 2002. – 368 с.

  14. Яценко Т. Творчість Миколи Вороного – перша декларація ідей і форм українського символізму //Українська мова і література в школі. – 2005. – № 5. – С. 22-26.

Loading...

 
 

Цікаве