WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература українська → Синтез масового й елітарного в поетичних творах групи “Бу-ба-бу” - Реферат

Синтез масового й елітарного в поетичних творах групи “Бу-ба-бу” - Реферат

Сонети О. Ірванця "Переночуй мене, вишневий саде...", "Комедіантко, акторко, фіглярко...", за всієї своєї лексичної сучасності (у текстах зустрічаються жаргонізми й розмовна лексика: "допекла", "дістала", "хвойда", "чадиш"), відповідають класичним вимогам жанру.

Великою популярністю в О. Ірванця користується пісня. Історично цей жанр лірики має різновиди, притаманні як елітарній (гімн, ода, елегія, балада), так і масовій літературі (пісні жартівливі, обрядові, застільні, про кохання). Найчастіше пісні О. Ірванця мають публіцистично-іронічний, "несерйозний", характер, а з "серйозною" літературою їх зближує гостра соціальна, суспільно-політична, культурницька проблематика, алюзії, ремінісценції, іронічні посилання ("Депутатська пісня", цикл "Пісні східних слов'ян", "Три пісеньки американського солдата"). Хоча й жартівливі "Пісенька для друга" та "Пісенька про пана Василя" за всієї своєї простоти є інтелектуально насиченими. Експлуатуючи стилістику високих жанрів, поет створює гімн-оду "Бу-Ба-Бу" "Турбація мас". Амбіційність, автобіографічна пафосність, відмова від культурних ієрархій, обнижують високу поезію, іронізуючи з радянської традиції надмірного й не завжди доречного оспівування.

Вклякніть, белетристи,

Від Благої Вісти, –

Ми не просто Хтось Там, –

Ми є Бубабісти.

Вас навколо Себе

Будем гуртувати.

Прирекло Нам Небо

Груш не оббивати –

МАСИ ТУРБУВАТИ (3 р.)

В Вісімдесят П'ятім

Році Сонце встало

І для вас, вар'ятів,

Бу-Ба-Бу настало!

Врем'я пранцювате,

Плем'я дурнувате.

Час не танцювати,

І не мордувати –

МАСИ ТУРБУВАТИ (3 р.)

Від Часів Лукреція

І Часів Горація,

Від Часів Гельвеція

І Кооперація

До Часів, коли гряде Нова Дегенерація,

Актуальною буд

Наша МАС ТУРБАЦІЯ! (3 р.). [1, 80]

"Травнева балада" – чи не найяскравіший зразок синтезу масового й елітарного в поезіях О. Ірванця. На всіх рівнях автор відходить від жанрових канонів у бік популярності (хітовості), залучаючи до твору любовно-еротичний сюжет і проблемність, що подається в іронічному плані, алюзії та суржик.

Ю. Андрухович рідко звертається до пісенних жанрів. Прикладом можуть бути лише цикл "Три балади" та поезія "Елегія післяноворічного ранку". "Три балади" – зразок інтелектуальної поезії. Усі твори, написані за матеріалами "Історичних проходів по Львові" І. Кріп'якевича, насичені алюзіями, ремінісценціями, стилізаціями й цілком відповідають задекларованому жанрові. Натомість "Елегія післяноворічного ранку" – суцільна містифікація жанру. Твір має яскравий мемуарний характер, але завдяки алюзіям і ремінісценціям та попри простоту висловлювання тяжіє до "високої" поезії.

Не часто зустрічаємо пісенні жанри й у творчості В. Неборака, проте естрадність, ритмічність його текстів сприяє їхній пісенності (пісні на слова В. Неборака виконують гурти "Плач Єремії", "Мертвий півень", "Неборак рок-бенд"). Хоча в доробку В. Неборака є й спеціально створені "Пісенька про пана Базя", "Пісенька про Лялю-Бо", "Три елегії (Ув'язнений Дон Жуан)" і "Початок нової ери (Злодійська балада)". Стилістика цих творів відповідає названим жанрам, а масовість досягається за допомогою використання сучасної лексики та алюзій.

Загальне тяжіння постмодернізму до маргіналій, що проявляється не лише у доборі тем, образів, лексики, але й у використанні другорядних жанрів, знайшло втілення й у творчості бубабістів. Розширення аудиторії та кращого розуміння своїх творів "масовим" читачем вони досягали, у тому числі, й залученням не літературних жанрів (бо запозичені з публіцистики, епістолярного й ділового письма): нотаток (Ю. Андрухович "Липневі начерки подорожнього: Нотатки мандрівного спудея Інокентія Сильвестра Коцького"), промов (Ю. Андрухович "Промовляння самотній", В. Неборак "Промовляння до коханки, поцупленої з шістдесятих", "Промовляння до кішки"), листів (О. Ірванець "Відкритий лист прем'єр-міністрові Канади Браянові Малруні та генерал-губернаторові Роману Гнатишину від трудящих колгоспу "Шлях Ілліча" (закреслено) "Шлях Ільковича", "Короткий лист до Олесі", "Лист до Інни Д.", В. Неборак "Лист", "Листи, знайдені у пляшці з-під львівського пива", "Лист Торвіка Боракне, львівського старого пердуна, до панни Целіни, варшавської порнозірки, написаний напередодні її двадцятидвохліття", "Ще один лист (В Україну – з Півдня)", що є одним зі способів синтезу масового й елітарного в поезії.

Вище ми звертали увагу на часте використання бубабістами алюзій і ремінісценцій, при чому такі звернення відбуваються як до класичної спадщини (згадуються твори В. Симоненка, П. Панча, М. Лукаша, М. Горького, В. Короленка, А. Чехова, Дж. Селінджера, біблійні мотиви й образи), так і до сучасного мистецтва (у тому числі сучасна українська література, вітчизняне та світове кіно, шоу-бізнес, реклама) й життя взагалі (з відомими науковцями, суспільно-політичними подіями, екстрасенсами, НЛО). Така маніпуляція елементами елітарної і масової культури говорить про цілковиту відмову від будь-яких культурних ієрархій та є ще однією ілюстрацією поєднання високого й низького в поезіях Ю. Андруховича, О. Ірванця та В. Неборака.

Говорячи про елементи масової літератури у високих жанрах, ми звернули увагу на вживання в текстах поезій розмовної лексики, жаргонізмів, вульгаризмів. Загалом, бубабісти суттєво розширили межі поетичного мовлення. Поштовхом до цього було звільнення сучасної української літератури від будь-яких табу. Як наслідок, мові поезій Ю. Андруховича, О. Ірванця та В. Неборака притаманна лексична неоднорідність. Поряд з історизмами, архаїзмами, діалектизмами, що не виходить за межі норм мови художньої літератури, а обумовлюється тематикою творів й часто є ознакою високого стилю, поети вживають сучасну лексику –терміни, "побутовізми" – та вже згадувані просторіччя, жаргонізми, вульгаризми, нецензурну лексику: "Мої знання сумнівні і сумні./ Тому й жага нуртує, мов аорта, – / і я не сам: глузлива ряха чорта/ по-змовницьки підморгує мені./" (Ю. Андрухович "Фавстове свято" [1, 22]; "А десь імпотенти свої реєструють патенти./ Голодні студенти кричать, що вони – дисиденти./ І вилупки ночі – бліді, жовтороті вампірики/ Примружують очі в сліпучому сяйві емпірики.../" (О. Ірванець "Реквієм-скоромовка" [1, 129]; "зима проблема особистість/ природа соціум набутість/ осточортіння і розкутість/ у виразах ще місяць і/ весна почнеться плодовитість/ [...] "хоча творіння це безцінне/ я продаю його хрін з ним/" (В. Неборак "Сім строф заповненого часу" [1, 211]). Введення до поетичного мовлення нелітературної лексики викликане необхідністю увиразнити художні образи, правдиво передати довколишню дійсність, а часто є пародією на сучасне антимистецтво, антиестетику, антиетику.

Розглянувши поезії Ю. Андруховича, О. Ірванця та В. Неборака, ми побачили, що синтез масового й елітарного відбувається не лише в сучасній прозі, але й у ліриці. Так бубабісти використовують технічні прийоми масової літератури на різних рівнях:

  • на формально-жанровому, шляхом іронічного переписування "високих" жанрів та використання не літературних;

  • на проблемно-тематичному, через відмову від табуйованих тем;

  • на мовному, шляхом розширення меж поетичного мовлення (залучення до активного словника поезії шарів лексики, не притаманних мові художньої літератури).

Поезії бубабістів своєю легкістю, розважальністю, розкутістю приваблюють широке коло читачів, більшість із яких не є поціновувачами поезії. Натомість гостра проблематика творів, іронічне переосмислення попередньої культури, гра на найтонших смислових відтінках задовольняють потреби освіченої аудиторії та виконують загальнокультурницькі завдання.

Література

  1. Андрухович Ю., Ірванець О., Неборак В. Бу-Ба-Бу: Т.в.о./.../ри. – Л.: Каменяр, 1995. – 255 с.

  2. Гундорова Т. Післячорнобильська бібліотека. Український літературний постмодерн. – К.: Критика,2005. – 264 с.

  3. Калинська Л. Поетика постмодерністського українського роману: Юрій Андрухович "Перверзія". –К.: Знання, 1998. – 32 с.

  4. Старовойт І. Український постмодернізм у критичному та художньому дискурсах кінця ХХ століття:Дис. ... канд. філол. наук: 10.01.06./Львівський національний університет ім. І. Франка. – Л., 2001. – 177 с.

Loading...

 
 

Цікаве