WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература українська → Взаємодія елементів масової та елітарної літератури крізь призму біблійного інтертексту (на матеріалі романів в. Дрозда “Злий дух. із житієм” та “убив - Реферат

Взаємодія елементів масової та елітарної літератури крізь призму біблійного інтертексту (на матеріалі романів в. Дрозда “Злий дух. із житієм” та “убив - Реферат

Діалог між Гаркушею та Євою у валютному ресторані насичений біблійними інтекстами: "Кохання – це двобій, герць, війна. Психологічний етюд із гострим сюжетом і банальним епілогом. "Але змій був хитріший над усю польову звірину, яку господь-бог учинив. <...> І сказав змій до жінки: "Вмерти – не вмрете! Бо відає бог, що з дня того, коли будете з нього ви їсти, ваші очі розкриються і станете ви немов боги, знаючи добро і зло..."

– Це з Біблії? З наступного року ми будемо вивчати, замість істмату... Оскільки я – Єва, то ви – Змій? Але ж навіщо вам зваблювати мене, якщо ви мене купили і я однаково вам належу?" [6, 73]. Ці інтексти відповідають біблійній розповіді про змія-спокусника, саме тому письменник помістив своїх героїв у схожі до біблійних умови, обставини тощо, завдяки чому, при взаємодії із текстом Святої Книги утворилося нове художнє ціле відтворення тексту –біблійний інтертекст. Під час цієї розмови, Єва запитала у Гаркуші: "...навіщо вам зваблювати мене, якщо ви мене купили і я однаково вам належу?" [6, 73]. Він народив свій черговий афоризм: "Життя – це суцільний спектакль. Ми лише актори сценарій написано задовго до нас..." [6, 73], він пригадав Книгу буття, але з богозневажною метою: "Прочитайте уважно Книгу буття! Із нудьги космічної, із невтоленого самолюбства заходився Він творити небо і землю, світло і ніч, одділяти твердь од води, сам себе безупинно нахвалюючи: "ЩО ДОБРЕ ВОНО". Але ж кортіло, аби ще хтось похвалив, а не лише сам себе. Поки по раю ходить, як повіє денний холодок..." [6, 74] Для Гаркуші Святе Писання – це лише "давньоєврейські анекдоти" [6, 74], бо, на його думку, все відбувалося інакше, але як саме, він не сказав, бо, мабуть, і сам не знав, чи не хотів знати. Письменник підкреслив, що Єва, на відміну від своєї праматері, зрозуміла підступні наміри Змія: "Ви, Романе, з такою впевненістю про все те розповідаєте, ніби були учасником того дійства у Раю, коло знаменитого дерева. І тепер, зі мною, знову його розігруєте за старим сценарієм..." [6, 147], якого потім вона охрестила "Злим духом" [6, 153].

Спектакль Гаркуші закінчився катастрофою – він гине і не тільки фізично, а й морально: "І падав Роман Гаркуша із криком страшним, відчайним крізь верстви земні, і наповнилася душа його каяттям, але пізно було: пекло ковтнуло його грішну душу на віки вічні" [6, 154]. Гаркуша, подібно до необачного чоловіка з Євангелія від Матвея, "...побудував свій дім на піску. І пішов дощ, і розлились ріки, і повіяли вітри і налягли на дім той, і він упав, і було падіння його велике" (Мт. 7, 26-27). Робінзон знайшов свою смерть у літаку, піддавшись хворобливій спокусі Балерини американизувати своє життя. В. Дрозд, враховуючи різні смаки читачів, запропонував аж "три версії як результат власного психологічного розслідування" [4, 193] стосовно загибелі відомого чарівника та цілителя: розлука з Островом, з Україною, зрада самого себе, або усвідомлення Робінзоном ворожої сутності Балерини – він нарешті зрозумів "з якими силами він загравав" [4, 194], таким чином вибаглива публіка зможе вдовольнитися будь-яким із цих пояснень.

Бездуховний, аморальний інтелект, відірваний від моральних устоїв, релігії, небезпечний для людства, тому що майже всі проблеми нашого часу мають переважно морально-етичний характер. Всі ці аспекти висвітлюються Біблією, до них зводяться десять заповідей та інші постулати Христа.

Отже, як ми бачимо роман "Злий дух. Із житієм" та "Убивство за сто тисяч американських доларів" було розраховано як і на масового читача, так і на вузьку вибагливу публіку, бо поряд із глибоким філософським змістом у цих творах багато сцен, наприклад, убивства, кохання, відверті розмови про статеві стосунки, авантюрні пригоди, політична актуальність задуму тощо, які відповідають смакам та запитам різних читацьких верств населення, крім того взаємодія масової та елітарної літератури у вищезазначених романах В. Дрозда відбувається за допомогою біблійного інтертексту, який твориться під час читання тих місць, де письменник увів, в пошуках нових форм художнього осмислення дійсності, біблійні видозмінені цитати, парафрази, пародії, точкові цитати, ремінісценції, алюзії, невеликі інтексти зі Святого Письма, які інтерпретуються відповідно до авторського світобачення, для поліфонічного діалогу з читачем.

Література

  1. Біблія. Книги священного писання Старого та Нового Завіту. Видання Київської Патріархії Української Православної Церкви Київського Патріархату. – К., 2004. – 1416 с.

  2. Брокхаус Р. Роздуми над посланням до Римлян. – Ужгород: Блага Вістка, 2004. – 185 с.

  3. Войтович В.М. Українська міфологія. – К.: Либідь, 2002. – 664 с.

  4. Дрозд В.Г. Убивство за сто тисяч американських доларів. Роман. Оповідання. – К.: "Український письменник", 2003. – 256 с.

  5. Дрозд В.Г. "Злий дух" – над Україною? // Літературна Україна. – 1996. – 15 серпня. – С. 6.

  6. Дрозд В.Г. Злий Дух. Із житієм; Пришестя: Романи. – К.: Укр. письменник, 1999. – 312 с.

  7. Ковальчук О.Г. "Театралізований" роман у системі лірико-химерної прози // Український повоєнний роман. – К.: Вища школа, 1992. – С. 123-142.

  8. Литературный энциклопедический словарь / В.М. Кожевников, П.А. Николаев и др. – М.: Сов. энциклопедия, 1987. – 752 с.

  9. Павлишин М. Канон та іконостас. – К., 1997. – 447 с.

  10. Шевчук З. "Клопіт згадування" або історія в літературі // Слово і час. – 2005. – № 9 (537).–С. 14-24.

  11. Яшина Л. І. Проза В. Дрозда: Міфопоетичний дискурс: Монографія. – Дніпропетровськ: ООО "Баланс –клуб", 2003. – 176 с.

Loading...

 
 

Цікаве