WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература українська → Микола Чернявський про стан української преси початку ХХ століття - Реферат

Микола Чернявський про стан української преси початку ХХ століття - Реферат

У листі до Є.Чикаленка від 14.І.1908 письменник турбується про долю "Ради" і пропонує деякі заходи щодо поширення україномовної газети серед читачів, наприклад, зробити публікації про газету в інших виданнях, які вже функціонують в Україні. Корисною була пропозиція надсилати газету "хоч раз на місяць [...] у всякі інституції, які єсть земські й городські управи, казьонні й контрольні палати, казначейства і банки, духовні училища і семінарії — духовні учительські гімназії, реальні училища на Україні і т. д. Скрізь там сидять земляки, але не одгукуються. Одгукнуться лише тоді, коли їх зацікаве газета. А зацікаве тоді, як вони її побачать. А побачать тоді, як пошлете їм. Тільки посилать треба саме найкраще" [7]. Щоб прихилити до газети широкий "неідейний" загал, М.Чернявський радить взяти гумориста. Не зайвим було б і поширення кола кореспондентів. "У Вас пишуть більше кияне та полтавці. Катеринославщина, Херсонщина, Харківська, Донецька область, Кубань, Курщина, Вороніжчина, Бесарабщина — більше "безмолвствують" [7]. Численні переклади статей з російських газет письменник уважає зайвими, чим більше буде в "Раді" оригінального, "чим газета буде доступнішою для всякого (а не тільки спеціального) читача, тим буде для неї краще" [7]. Ці зауваження були суттєвими і мали практичне значення, отже, М.Чернявський сприяв становленню української газети і дбав про належний рівень її змісту і мови.

У березні 1908 р. письменник отримав від редакції західноукраїнського часопису "Бджола" пропозицію до співробітництва. Редактор видання М.Венгжин, відзначивши досвід М.Чернявського у літературній роботі, запропонував йому: "Не одмовте ласкавої помочі нашому молодому видавництву. Додайте нам охоти до боротьби о кращу долю України. Зволіть ласкаво послать нам що-небудь до друку, а радості нашій не буде й міри. Віримо, що Ваше щиро-українське серце горить більшою любов'ю до меншого брата, чим тутешні галицькі "літературні аристократи", які місто додавать нам сил і надії у боротьбі, злобно і немилосердно топчуть нас і старають си знищити за всяку ціну. Місто тепла у рідних — найшли холод, розчаровання на нашу часопись..." [14]. Письменник охоче відгукнувся на цей заклик до роботи. У своїй відповіді від 3.VІ.1908 він зауважив, що "чим більше буде у нас часописів, де матиме притулок свобода творчости, тим буде краще як для авторів, так і для суспільства" [9]. Як зазначалося, М.Чернявський високо цінував видання, вільні від партійних гасел.

Письменник брав активну участь у вирішенні питань, що стосувалися підготовки, поширення й розповсюдження нової української преси. "Значення цих перших періодичних видань для центральних і східних українських земель було величезне. Це вони освідомили національно широкі маси української інтеліґенції та письменних селян, підготувавши їх до подій 1917 року" [15, с.176]. Піднесення визвольної боротьби українського народу на всіх українських землях відбулося після вибуху революції 1917 р. Скерування на "українізацію всього життя на Україні" означало "практичне застосування української мови". Це було "найбільшою ознакою українського національного життя" [15, с.269].

За сприяння М.Чернявського з 1917 р. почав виходити "Вісник товариства "Українська хата" в Херсоні". На його сторінках регулярно публікувалися офіційні матеріали товариства — статут, протоколи, постанови, матеріали агітаційного змісту, вірші. Яскравими були статті письменника: "Чого плакали люди?", "Рідна школа", "Україна, автономія, федерація", в яких він піднімав питання національно-культурного руху в Україні, рідномовної освіти, можливості самостійного розвитку країни тощо. З 1917 р. письменник редагував "Український відділ" ще в одному періодичному органі — "Віснику Херсонського уїздного земства". У статтях М.Чернявський пропагував національно-демократичні ідеї на Херсонщині.

Отже, збільшення українських періодичних видань на початку ХХ ст., активна діяльність багатьох громадських діячів, письменників свідчить про те, що "розбуджена українська мовна свідомість потребувала такого прилюдного вияву" [15, с.289]. Діяльність М.Чернявського у боротьбі за створення періодики українською мовою мала велике значення і значною мірою сприяла її становленню.

Література

1. Грабович Г. Питання кризи й перелому в самоусвідомленні української літератури // До історії української літератури. – Київ: Основа, 1997. – С. 43.

2. Жовтобрюх М.А. Мова української періодичної преси. – К.: Наук. думка, 1970. – 304 с.

3. Лист М. Чернявського до Б. Грінченка (дату не вказано) 1905, Херсон // Інститут рукописів НБУ ім. Вернадського. – Ф. ІІІ. – № 39913.

4. Лист М. Чернявського до Б. Грінченка від 04.10.1906, Херсон // Інститут рукописів НБУ ім. Вернадського. – Ф. ІІІ. – № 39903.

5. Лист М. Чернявського до Б. Грінченка від 18.08.1902, Вороніж // Інститут рукописів НБУ ім. Вернадського. – Ф. ІІІ. – № 39931

6. Лист М. Чернявського до Б. Грінченка від 27.03.1903, Херсон // Інститут рукописів НБУ ім. Вернадського. – Ф. ІІІ. – № 39921.

7. Лист М. Чернявського до Є. Чикаленка від 14.01.1908, Херсон // Інститут рукописів НБУ ім. Вернадського. – Ф. І. – № 35788.

8. Лист М. Чернявського до Є. Чикаленка від 23.02.1907, Херсон // Інститут рукописів НБУ ім. Вернадського. – Ф. І. – № 35786.

9. Лист М. Чернявського до М. Венгжина (редактора часопису "Бджола") від 03. 04. 1908, Львів // Відділ рукописів Інституту літератури НАН. – Ф. 134. – № 6.

10. Лист М. Чернявського до О. Куліш від 30.08.1900, Бахмут // Інститут рукописів НБУ ім. Вернадського. – Ф. І. – № 30916.

11. Лист М. Чернявського до С. Єфремова (дату не вказано) 1905, Херсон // Інститут рукописів НБУ ім. Вернадського. – Ф. 317. – № 1409.

12. Лист М.Чернявського до С.Єфремова від 09.09.1907, Херсон // Інститут рукописів НБУ ім. Вернадського. – Ф. 317. – № 1403.

13. Лист М.Чернявського до С.Єфремова від 31.07.1905, Херсон // Інститут рукописів НБУ ім. Вернадського. – Ф. 317. – № 1401.

Loading...

 
 

Цікаве