WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература українська → Проблема складових змісту твору. - Реферат

Проблема складових змісту твору. - Реферат

зміст" 2, 78 . Уже ці слова свідчать, що П.К.Волинський відчуває недостатність двох названих ним сторін змісту. Ще більше це можна відчути, якщо звернути увагу на нижче наведені його думки: "Щоб установити, як у творі змальовано дійсність.., треба насамперед визначити, яке коло життєвих явищ змальовано, які проблеми поставлено" 2, 79 . Але останні дві сторони ("коло життєвих явищ", "проблема"), які теж складають зміст, знаходяться у П.К.Волинського на периферії розмови про складові змісту, точніше внутрішнього змісту.
Названі дві складові змісту - тема, ідея - присутні і в "Словнику літературознавчих термінів" В.М.Лесина й О.С.Пулинця 7, 157 : "Єдність ідеї і теми є змістом художнього твору".
Є ці дві складові і в словнику В.М.Лесина "Літературознавчі терміни" 20, 74 : "Під змістом розуміємо те, що сказано в творі, тобто його тему та ідею". До речі, "форма твору" у словниках, як в усіх інших джерелах, також розуміється не цілісно-системно, а вибірково, до того ж по-різному (як і всюди). У "Словнику літературознавчих термінів" В.М.Лесина й О.С.Пулинця, наприклад, до форми відносять"сюжет", "фабулу", "жанр", "композицію", "засоби поетичної мови" 7, 157 , хоча останнє - "мова" багатьма іншими дослідниками вилучається зі складу форми твору. А про саму "форму" в словнику В.М.Лесина "Літературознавчі терміни" сказано інше: "Форма - це спосіб розкриття змісту, його композиція і сюжет, система образів, жанрова своєрідність, художні засоби" 20, 74 . Тут помітно, що термін "художні засоби" використано невдало, як рівноправний з усіма іншими у межах "форми", хоча він - родове позначення для всіх інших: і композиція - це художній засіб, і сюжет, і жанрова своєрідність, і система образів, а також є й інші. І тут, як бачимо, потрібне переосмислення складових.
6. Тема, проблема, ідея. Це погляд С.В.Калачової та Л.І.Тимофєєва [5, 43-47], В.Я.Неділька [9, 8], В.І.Кузьменка [6, 43-45], А.Ткаченка [17, 146-149] та ін. Проте, як уже зазначалося, трьох складових змісту явно замало, бо немає ще їх основи у змісті. Зміст твору не одразу відкриває свою тему, не все у творі стає темою подальшої уваги автора.
7. Проблема, ідея. Така точка зору також є вузькою. Її дотримується, зокрема, Л.Г.Юдкевич [18, 94-97]. Хоча серед складових змісту названо проблему, до змісту віднесено ідею, проте серед складових відсутня тема (тематика), яку інші дослідники доречно вважають також складовою змісту.
8. Тема, ідея, образи, система образів. Таким є погляд Ф.М.Головенченка. Однак тут також є недоліки: образи - складові не змісту, а форми, оскільки саме вони насамперед формують зміст (вони є початковою складовою системи "образ-конфлікт-сюжет-жанр"). У свою чергу, "система образів" - це також показник форми, різновид зв'язку образів у межах форми твору, на відміну від "структури образів" - другого різновиду їх зв'язку.
9. Тема, ідея, сюжет, образи. Такий погляд належить О.І.Ревякіну і викладений у його книзі "Проблемы изучения и преподавания литературы" 11, 118-119 . У переліку (тема, ідея, сюжет, образи) сьогодні не важко побачити зайві компоненти, що стосуються не змісту, а форми твору. Це - "сюжет" і "образи", місце яких у внутрішніх зв'язках форми твору визначене вище.
10. "Розмежування змісту й форми таїть у собі небезпеку їх відриву, їх механічного розділу... Ця вада характерна для багатьох праць ХІХ-ХХ ст... Відрив змісту й форми, а деколи й формалістичні тенденції, досі ще не подолали в нашій науці про літературу... Розуміння форми як змістовної, а змісту як сформованого - найскладніша задача". Про це у 70-х рр. у котрий раз нагадав "Словарь литературоведческих терминов. Ред.-сост. Л.И.Тимофеев и С.В.Тураев" 12, 363 . А взагалі вказівки на складність проблеми, деяку розгубленість з приводу цього зустрічаємо постійно, і до 70-х рр., і після. Причиною такої розгубленості є непомітний для вчених того часу їх частково-системний підхід у дослідженні. Цей підхід не влаштовував, але інший тоді лише народжувався.
11. Події, тема, оцінка (ідея), естетичне освоєння. Така точка зору висвітлена в "Теорії літератури" [14, 156-158].
З приводу "естетичного освоєння" можемо сказати, що цей аспект теж належить не до складових змісту, а до зовнішньої сфери твору, пояснює відношення "автор-зміст".
Що ж до складової "подія", згадка про неї важлива, хоча поняття не рівнозначне іншим, воно більш вузьке. Воно разом з іншими складає, як часто пишуть, пласт "художнього матеріалу" у змісті, що підтверджують і конкретні твори, а "художній матеріал" - це відображення "життєвого матеріалу", що завжди є "ззовні" (в самій дійсності) як основа будь-якого твору. Разом з "подіями", які в теорії літератури переважно розуміють як "зовнішні події", до художнього матеріалу належать, як відомо, і "внутрішні події" - почуття, переживання, думки, внутрішній стан тощо.
Отже, тут важливим є нагадування, що в змісті твору як складова є ще "художній матеріал", хоча він представлений вузько, а по відношенню до "теми" та "ідеї" він є більш узагальненим поняттям, значить, належить не до рівня "тема-ідея", тобто другого ступеня складових змісту, де їх об'єктивно є чотири, а до першого, де їх є лише дві відповідно до законів ступеневої будови об'єкта як цілого.
12. Тема, конфлікт, ідея. Про це повідомляє у 1977 р. М.О.Гуляєв у такому визначенні: "Зміст - категорія багатоступенева, яка вміщує в себе тему твору, його ідею, яка отримує свій вигляд у характері вирішення тих конфліктів, які зображає в кожному випадку письменник" 4, 82 .
З приводу теми та ідеї заперечень, звісно, немає. Такого, однак, не скажеш про приналежність до складових змісту "конфліктів, які зображаються..." Причина нашої непогодженості знову в тому, що "конфлікт", як сьогодні вже відомо,- це позначення зв'язку обраних для осмислення у творі образних фактів (отже, їх форми). Факти подаються автором конфліктно - чи
Loading...

 
 

Цікаве