WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература українська → Україно, мій рідний краю, вічна туго, предвічна кров! (Підсумки роботи IV Всесвітнього форуму українців - Реферат

Україно, мій рідний краю, вічна туго, предвічна кров! (Підсумки роботи IV Всесвітнього форуму українців - Реферат

Під час роботи поважного зібрання делегати 43 країн прозвітували про свою роботу в діаспорах.

Як відомо, українські діаспорні організації – це сотні додаткових громадських посольств, які можуть представляти і відстоювати інтереси України за кордоном. Проте, на превеликий жаль, наша влада недооцінює важливості цього питання. Самостійно вона не спроможна займатися проблемами багатомільйонної Української діаспори. З іншого боку, вона сьогодні не готова звернути увагу на громадські організації, які подвижницьки здійснюють цю роботу. Національна програма "Закордонне українство" на період до 2005 року так і не була остаточно втіленою в життя — не тільки через нестачу ресурсів а й через відсутність технології та організаційних засобів реалізації [2].

У виступах представників діаспорних організацій на Форумі йшлося про проблеми, що хвилюють і мешканців України, і українців за кордоном. Насамперед, це питання розвитку української мови, культури, освіти, церкви. Окремо йшлося про голодомор тридцятих років. "Круглий стіл", що відбувся з цього приводу, виніс ухвалу закликати ООН визнати голод в Україні геноцидом проти нації. Ще раніше парламенти 10 країн визнали цей акт як геноцид. На жаль, досі не зробили цього українські парламентарі. Успішне розв'язання означених проблем, на думку учасників зустрічі, полягає у створенні чіткого механізму взаємодії між органами влади в Україні та організаціями української діаспори. Учасники також визначили, що одним з активних питань у діяльності уряду має стати робота з поліпшення іміджу України в світі, у тому числі створення дієвої мережі українських культурно-інформаційних центрів за кордоном.

Тон подальшій розмові задав президент Світового Конгресу Українців Аскольд Лозинський. Звертаючись до присутнього у залі Президента України Віктора Ющенка, він торкнувся болючих реалій новітнього державотворення, а саме: церкви, мови, історії та хліба. Очільник світового українства зізнався, що "доза російськомовного реалізму" в Києві огорнула його "крижаною купіллю" [7]. На повний голос він поставив питання державної мови у владних інституціях, наголосивши, що нинішній прем'єр (В.Янукович – І.Л.) два роки тому агітував за себе здебільшого російською, а теперішні віце-прем'єри (М.Я.Азаров, А.П.Клюєв, В.В.Рибак – І.Л.) послуговуються тільки російською. Безкомпромісна промова Аскольда Лозинського не раз переривалася гучними оплесками.

Голова Української Всесвітньої Координаційної Ради Михайло Горинь у своєму виступі звернув увагу Форуму на крайню необхідність забезпечення конституційних прав української мови, зокрема в Криму, де досі немає жодного вищого навчального закладу з українською мовою викладання. І все це відбувається на тлі шовіністичних спекуляцій про буцімто завзяту українізацію.

Міністр закордонних справ України, голова Народного Руху України Борис Тарасюк повідомив, що 26 липня 2006 року прийнято державну програму співпраці із закордонними українцями, розраховану до 2010 року, на виконання якої заплановано виділяти щороку 76 млн. гривень.

Було оновлено склад Національної комісії з питань закордонного українства при Кабінеті Міністрів України. Цього року розпочалося створення мережі українських культурних центрів по всьому світу (такі центри вже діють у Молдові, Австрії, Польщі та Франції). Борис Тарасюк запевнив світове українство, що зовнішня політика України залишається незмінною, передбачуваною, відкритою, а щодо українсько-російського діалогу, то він поступово переходить у річище прагматизму й відкритості.

У рамках IV Всесвітнього форуму сталася низка істотних змін. Зокрема, в Українському Домі збиралися представники четвертої хвилі трудової еміграції. Семимільйонну армію заробітчан на зборах представляли 50 делегатів з різних країн. Результатом зібрання стало створення нової міжнародної громадської організації "Нова хвиля". Її мета — об'єднання громадян України, які працюють за кордоном, захист їхніх громадянських, професійних, соціально-економічних прав та сприяння поверненню на Батьківщину. Почесним головою "Нової хвилі" стала народний депутат, народна артистка України Оксана Білозір. Було визначено також склад координаційної ради та ради голів.

Головою Української Всесвітньої Координаційної Ради (УВКР) було обрано відомого громадського діяча і письменника Дмитра Павличка. За полум'яного патріота України проголосували майже всі делегати. Звертаючись до співвітчизників, новообраний голова підкреслив, що українській громаді "слід триматися Ющенка, якщо хочемо будувати нову державу" [7].

Форум обрав також президію УВКР у складі 36 осіб: 12 — від "материкової" України та по 12 — від східної й західної діаспор.

У рамках форуму працювала 21 профільна секція, пройшли "круглі столи", науково-практичні конференції, присвячені питанням мови та освіти, науки й медицини, економіки, історії та сьогодення. Особливо, як уже зазначалося, вирізнявся "круглий стіл" з питань штучного голодомору в Україні 1932-1933 років. Ця подія мала широкий міжнародний розголос з огляду на наближення 75-ї річниці трагедії.

Центральна подія Форуму – звітно-виборна конференція УВКР, що відбулася 19 серпня. Це підбиття результатів її діяльності протягом останніх п'яти років.

Загалом ВФУ, окрім численних секційних засідань, супроводжувався низкою культурних заходів. Щоб якомога міцніше пов'язати наших земляків з Батьківщиною, було підготовлено велику мистецьку програму. Напередодні Форуму в "Українському домі" відкрилася виставка "Українська книга сьогодні", у якій брали участь понад 100 видавництв. Вони представили 50 тисяч своїх найкращих книжок останніх десятиріч. Крім того, у рамках Форуму в Національному художньому музеї та в міському музеї "Духовні скарби України" проходили виставки здобутків майстрів образотворчого мистецтва, подарованих нашій країні закордонними українцями. Також було представлено роботи видатного кераміста Сергія Редька, відкрилися виставка переможців міжнародного конкурсу малюнків дітей та юнацтва українського зарубіжжя "Моя Україна", виставка мистецьких цінностей, старожитностей, а також світлин із промовистою назвою "Наші у світі".

Концертна програма Форуму була представлена трьома напрямками. У Національному палаці мистецтв "Україна" учасники зібралися 18 серпня, дивилися заключний концерт Всесвітнього фестивалю закордонного українства. У ньому взяли участь 44 колективи (понад 400 осіб) із Росії, Білорусі, Прибалтики, Латинської Америки, Австралії, Італії, США, Канади, Казахстану та ін. 19 ж серпня в Національній опері свою майстерність демонстрували успішні вихідці з України, зокрема, Андрій Шкурган — соліст Трьох світових опер, добре знані у світі Вікторія Лук'янець, Валентина Блащук. Диригував Кирило Карабиць, який працює в Україні та Франції.

Завершився Форум великим етно-гала-концертом на Співочому полі.

Отже, як видно, IV Всесвітній форум українців відіграв роль допінгу для наших млявих і непослідовних вітчизняних політичних сил [7]. Зібрання на повен голос вкотре назвало речі своїми іменами, а це — перший крок до розв'язання найболючіших проблем. Українська діаспора вкотре продемонструвала свою духовну й інтелектуальну потугу, як і незбориме бажання бачити сучасну Україну гідною, правовою, українською державою. Тільки разом, поєднавши зусилля українців усього світу, можемо зберегти національну самобутність, державну соборність та забезпечити пристойне життя дітям й онукам на рідній українській землі.

Література

1. Кривда Марина. З'їхався цвіт з усього світу // Голос України. – 2006. – 18 серпня.

2. Остапа Світлана. Боротьба за діаспору — це і боротьба за Україну // Українське слово. – 2006. – 26 липня.

3. Шокало Олександр. Національна стратегія в інтересах світового українства // Слово Просвіти. – 2006. – 27 липня.

4. Кривда Марина. Немає своїх і чужих. Усі наші // Голос України. – 2006. – 19 серпня.

5. В ім'я процвітання Батьківщини: Привітання Голови Верховної Ради України О.О.Мороза делегатам та гостям IV Всесвітнього форуму українців // Голос України. – 2006. – 18 серпня.

6. Ми — нація, яка ходить на цій землі від часів Трипілля: Промова Президента України Віктора Ющенка на IV Всесвітньому форумі українців // Українське слово. – 2006. – 23 серпня.

7. Дубовик Ольга. І про воза, і про занозу // Українське слово. – 2006. – 23 серпня.

Loading...

 
 

Цікаве