WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература українська → Україно, мій рідний краю, вічна туго, предвічна кров! (Підсумки роботи IV Всесвітнього форуму українців - Реферат

Україно, мій рідний краю, вічна туго, предвічна кров! (Підсумки роботи IV Всесвітнього форуму українців - Реферат

Україно, мій рідний краю, вічна туго, предвічна кров! (Підсумки роботи IV Всесвітнього форуму українців,

З метою вирішення нагальних проблем українства 18 20 серпня 2006 року в Києві пройшов IV Всесвітній форум українців (попередні зібрання відбулися 1992, 1997, 2001 років).

Для підготовки форуму діяв Організаційний комітет на чолі з міністром культури і туризму України І.Ліховим та міжвідомча група. За три місяці спільної роботи було розроблено необхідні допоміжні документи, план заходів, список учасників і розподілено обов'язки між організаціями, долученими до проведення форуму. За практичні питання забезпечення життєдіяльності учасників форуму відповідало Державне підприємство "Форум творчої молоді України". Інформаційне покриття здійснював прес-центр, який був розташований в Українському Домі. Загальний бюджет заходу 3,5 млн.грн. Зокрема, Міністерство закордонних справ виділило з бюджетної програми на його проведення два мільйони, Міністерство культури і туризму ще 1,5 млн.грн. До фінансування Форуму долучилися і спонсори [1].

Концепція IV Всесвітнього форуму українців ґрунтувалася на ідеї консолідації наших земляків, незалежно від місця їх проживання, та зміцнення авторитету держави, оскільки українці, які мешкають за межами Вітчизни, є складовою частиною нашого етносу, вони збагачують, урізноманітнюють та утверджують нашу присутність у світі. Кожна зарубіжна громада є не лише джерелом поширення відомостей про Україну, а й торгово-економічного та культурного співробітництва.

Метою Форуму був аналіз стану діаспори, проблем взаємин України із закордонним українством. Делегати обговорили стратегічні завдання української нації у ХХІ столітті. Крім того, міністр закордонних справ України представив Концепцію національної політики закордонного українства, державну Програму співпраці із закордонними українцями до 2010 року, бюджетну програму "Заходи щодо встановлення зв'язків з українцями, які проживають за межами України" тощо [2].

Світове українство — це весь український етнічний соціум, що живе в Україні й за її межами й складає близько 65 млн.осіб. Нині об'єктивною реальністю є те, що понад 45% українського етнічного соціуму проживає за кордоном і близько 30% — закордонні українці, які є громадянами інших держав і живуть у країнах оселення та на українських етнічних землях, що опинилися, в результаті територіальних переділів, за державним кордоном України; понад 5% — громадяни України, що перебувають за кордоном на роботі й навчанні [3]. Як відомо, Україна має найвищий у світі відсоток проживання своєї корінної людності за кордоном (відносно до загальної чисельності свого етнічного соціуму). Унаслідок еміграційних хвиль, яких упродовж останніх 130 років налічують чотири, український соціум виявився розділеним надвоє: трохи більше половини проживає на материковій території, а решта розпорошена за межами України. Найзагрозливіших масштабів для демографічного становища України набуло наростання трудової міграції. За неофіційними даними сьогодні за кордоном працює близько 7 млн. українців-нелегалів.

З цього приводу в березні 2004 року Комісія для боротьби з нелегальною торгівлею українцями при Світовому конгресі українців оприлюднила на 48-й сесії ООН заяву, де наголошено: "Україна є одним із найбільших джерел людей, які стають жертвами торгівлі" [3]. Україна набула статусу країни-донора — поставника найціннішого національного ресурсу — людей.

Напередодні Форуму з керівниками громадських організацій закордонного українства зустрівся президент України Віктор Ющенко. Зустріч проходила в будинку родини Ющенків у селі Нові Безрадичі неподалік столиці. Серед гостей були тодішній голова Української Всесвітньої Координаційної Ради Михайло Горинь, голова ради об'єднання "Українці Росії" Василь Дума, президент Світового конгресу українців Аскольд Лозинський, голова Українського конгресового комітету Америки Михайло Савків, голова Об'єднання українців Кубані Микола Сергієнко, президент Європейського конгресу українців Ярослава Хортяні та інші діячі [4].

Під час цієї зустрічі Президент зазначив, що протягом минулого півтора року в Україні діють нові підходи щодо співпраці з українськими громадами за кордоном. Зокрема, координаційну функцію діяльності державних установ у цій сфері покладено тепер на Міністерство закордонних справ. Президент поінформував представників діаспори про схвалену нещодавно державну програму зв'язків з українцями за кордоном та національну концепцію співпраці з українською діаспорою. Він сказав, що особисто опікується цими питаннями. Присутній на зустрічі міністр закордонних справ Борис Тарасюк у свою чергу доповів, що протягом минулого 2005 року було реалізовано понад 500 проектів у 40 країнах з наданням допомоги українським громадянам.

Делегатам та гостям форуму надіслав своє вітання Голова Верховної Ради України О.О.Мороз. У своєму посланні він, зокрема, зазначив, що "увесь цей час ми відчували і відчуваємо ваші вболівання і щиру допомогу з далеких і близьких земель зарубіжжя". За результатами форуму, на думку О.Мороза, будуть вироблені конкретні пропозиції, які в подальшому будуть корисними при розробці стратегії та просування рідної Батьківщини [5].

Заспів форуму став направду урочистим і щирим. Спочатку була молитва владик Трьох Традиційних церков: УПЦ Київського Патріархату, УАПЦ та УГКЦ. У багатьох блищали сльози на очах, коли повна зала людей стояла й співала духовний гімн України "Боже, Великий, єдиний, нам Україну храни".

Відкриваючи урочистості, голова оргкомітету Форуму, міністр культури і туризму України Ігор Ліховий привітав на батьківській землі етнічних українців з 43 країн світу. За офіційними даними, загалом у роботі форуму взяли участь понад 3,5 тисячі делегатів. Найчисленніші делегації завітали з Росії, Білорусі, Канади та США.

У роботі Форуму взяли участь і представники від Херсонщини. Серед них – Микола Василенко – відомий письменник, багаторічний політв'язень радянського режиму, Тетяна Карпець – голова обласної організації Всеукраїнської Ліги Українських жінок, Сергій Басюк – голова правління Херсонської міської благодійної організації „Примирення і єднання", Юрій Волянський – голова секретаріату обласної організації Конгресу Українських Націоналістів, Анатолій Кичинський – письменник, лауреат Національної премії ім.Т.Шевченка, Олександр Юхненко – голова обласної організації Української народної партії та інші, усього 13 осіб.

З великою промовою на форумі виступив Президент України В.А.Ющенко. Глава держави говорив близько години, розпочавши не "з папірця", а зі щирого зізнання, що не зовсім затишно сидіти у кріслі Президента після всього почутого.

Ми відмовляємося від розподілу українців на своїх і чужих – українських і закордонних, і в цьому зв'язку саме Київ має стати сьогодні координаційним центром і об'єднальною віссю діяльності світового українства. Така головна теза вітального слова Президента України Віктора Ющенка до учасників IV Всесвітнього форуму українців. Президент також уважає, що Україна має постати перед світом не споживачем, а активним донором міжнародних процесів, а також ефективним реалізатором власної економічної та культурної політики.

Після аналізу економічного стану держави (а тут Україна має суттєві позитивні зрушення), Президент торкнувся практично всіх основних питань новітнього державотворення – від питань мови до Церкви й соборності. Виступ Глави держави переривався почергово то репліками з місця, то схвальними оплесками, особливо коли Віктор Ющенко у властивій йому манері говорив афоризмами: "Дорога ліберального національного відродження є безальтернативною", "Федералізм привнесено в політику не шахтарем, а політиком", "Нам треба розмовляти зі Сходом і Півднем мовою мотивації", "Важко говорити про духовну незалежність нації, не маючи помісної Церкви", "Робімо політику маленьких успішних кроків щоденно", "Нам треба перестати скиглити по-українськи" тощо. У вирішенні всіх порушених питань Президент вагомої ролі надає й унікальному потенціалу світової української діаспори. Він, зокрема, зазначив: "Я глибоко усвідомлюю українську діаспору як явище унікальне у своєму масштабі, потенціалі й можливостях. Нам бракувало довгий час одного – як поєднати, гармонізувати інтереси материнської землі, української держави, української діаспори. Як зробити спільний план дій, як зробити спільну дорожню карту" [6]. Окрім того, Президент зазначив, що "потрібно створити сучасну глобальну централізовану мережу для діалогу з усіма нашими співвітчизниками за кордоном, не оминаючи жодного – ані давні хвилі, ані новітні осередки чи сучасні трудові еміграційні міграції... Треба відмовитись від неприродного поділу на своїх та зарубіжних. У світоглядному сенсі, Україна є там, де є українці і є наша рідна українська мова" [6].

Loading...

 
 

Цікаве