WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература українська → Поет, філософ, громадський діяч М.Руденко - Реферат

Поет, філософ, громадський діяч М.Руденко - Реферат

Звільнили його та дружину лише в травні 1987 р. Позбавлене житла в Києві подружжя виїхало спочатку до Німеччини, а потім до США на лікування. Ще в дитинстві семилітньому Миколі у бійці камінцем було перебито зоровий нерв і відтоді він осліп на ліве око.

У вересні 1990 р. після 14-літньої розлуки з Україною, М.Руденко прибув до Києва для участі в Міжнародному фестивалі української поезії "Золотий гомін". Йому М.Горбачов, тодішній президент колишнього СРСР, повернув радянське громадянство. Але радість від зустрічі з рідною землею обернулася новою трагедією: внаслідок колишніх страсів і нинішніх позитивних емоцій митець осліп на своє єдине видюще праве око. Було втрачено 95% зору. Він не міг ні писати, ні читати. І коли письменник майже примирився з сліпотою, сталося диво (правда, не без допомоги лікарів): почав бачити лівим оком, яким не бачив з 7 літ. І цей період був досить плідним у його творчості.

М.Руденко, опинившись на розпутті, не каявся в своїх "гріхах", не писав покаянних листів, а продовжував працювати. Він пробує свої сили в публіцистиці, пише книгу "Слідами космічної катастрофи" (1962), оповідання та нариси "Біла акація" (1962), науково-фантастичний роман "Чарівний бумеранг" (1966), де використано попередню статтю "Слідами космічної катастрофи" про загибель десятої планети Сонячної системи. В еміграції він ґрунтовно його переробив і замінив назву на "Син Сонця — Фаетон". У 1968 р. з'явилась нова збірка поезій "Всесвіт у собі", в 1971 "Сто світил" — підсумкове видання віршів та поем перед ув'язненням. Ще вийшла збірка поезій "Оновлення" (1971) та повість-феєрія "Народжений блискавкою" (1971). У 1970 р. М.Руденко подав до видавництва "Радянський письменник" рукопис твору "Формула Сонця", який у закритій рецензії львівського професора Кубланова і сумнозвісного Маланчука був "зарізаний", а його автора названо "лакеєм імперіалізму, націоналістом, богошукачем та махновцем".

У 1974 р. у московській квартирі А.Сахарова відбулося обговорення наукової праці М.Руденка "Енергія прогресу", яка згодом з'явилась у "самвидаві" з передмовою генерала-дисидента П.Григоренка. У 1976 р. М.Руденка підступно заманили у психоневрологічний шпиталь, ізолювали від громадськості й оголосили, що він несповна розуму. Тут він написав поему "Хрест".

За час перебування М.Руденка в ув'язненні, за межами Радянського Союзу було опубліковано понад десяток його книжок українською, англійською, французькою та німецькою мовами, зокрема роман "Орлова балка", економічні праці "Шлях до хаосу", "Економічні монологи", трагедія "На дні морському", збірки поезій "Прозріння", "За ґратами", поема "Хрест"...

1988 р. у Детройтському видавництві "Українські вісті" було опубліковано філософську працю "З приводу реформи у СРСР", де він попереджав, що вона приречена на поразку і приведе до "хаосу, а не порятунку".

Виступаючи перед студентами та викладачами КДУ, М.Руденко говорив: "Я вважав своїм громадянським обов'язком писати в ЦК про згубну небезпеку, що насувалася з найближчих десятиліть. Я обрав для себе гірку роль радянської Кассандри. Мене лякало не стільки падіння імперії, що демагогічно називала себе союзом вільних республік, скільки трагедії мільйонів людей. Бо, на жаль, імперії падають не так, скажімо, як розвалюється скирта соломи. Як правило, імперії своїм падінням калічать і винищують цілі покоління. Відомо, чим завершилися мої звернення до ЦК, — нещадною розправою!" [9, с.777].

Не все написане М.Руденком опубліковане у нас і тепер. Назвемо основні твори останнього періоду (1990-2002). Це збірка "Поезії" (1991), футурологічний роман "Ковчег Всесвіту" (1995), спогади "Найбільше диво — життя" (1995), "Лірика" (1997), поезії "Заграва над серцем" (1999), романи "Син Сонця — Фаетон" (2002), "Орлова балка" (2002), "У череві дракона" (2007).

Побачили світ збірка поезій "Пером із янгольського крила", п'єса "На дні морському".

Особливої популярності набули наукові праці М.Руденка "Енергія прогресу" (1998) та філософсько-космологічне дослідження "Гносис і сучасність (Архітектура Всесвіту)" (2001).

Незадовго до своєї смерті (а помер митець 1 квітня 2004 р.) у приватній розмові з притаманним йому спокоєм і відвертістю щиро зізнавався: "Я не боюся помирати, свою місію на цьому світі я виконав... Все, що міг, написав, і відчуваю себе щасливою людиною" [9, с.779].

Глибина думки, лаконізм, афористичність, філософічність, висока майстерність, народність, багатопроблемність, простота вислову — такі основні константи поетичного стилю Миколи Руденка.

Він цілком заслужено відзначений багатьма преміями й "за активне і послідовне відстоювання ідеї побудови незалежної Української держави, багаторічну плідну правозахисну і літературну діяльність" був удостоєний 19 грудня 2000 р. звання Героя України з врученням ордена Держави.

Перед нами справді Людина знакова, коронована могутнім і розмаїтим Божим талантом.

Література:

1. Бровко Олена. Лірика Миколи Руденка. — Луганськ, 2003. — 174 с.

2. Власенко Іван. Двічі народжений. Миколі Руденкові — 75 // Літ. Україна. — 1995. — 28 квіт.

3. Козак Сергій. Від охоронця Кремля до політв'язня: Розмова з Миколою Руденком // Літ. Україна. — 1992. — 30 квіт.

4. Коли йдуть на бенгальські вогні та шумові ефекти: Розмова з Миколою Руденком // Молодь України. — 1994. — 12 квіт.

5. Микола Руденко про себе і свої переконання / Розмову вів Михайло Слабошпицький // Народна газета. — 1991. — № 2 (10), березень.

6. Руденко Микола. Вибране. — К.: Дніпро, 2004. — 800 с.

7. Руденко Микола. Поезії. — К.: Дніпро, 1991.

8. Сверстюк Євген. Зачарований життям: Інтелектуальна драма Миколи Руденка // Літ. Україна. — 1998. — 3 груд.

9. Талалай Леонід. Віхи життя і творчості М.Руденка. — К.: Дніпро, 2004.

10. Талалай Леонід. "І ніде не кінчається серце" // Руденко М. Вибране. — К.: Дніпро, 2004. — С. 5-24, 772-779.

Loading...

 
 

Цікаве