WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература українська → Новий підручник — велика допомога для вчителів української культури - Реферат

Новий підручник — велика допомога для вчителів української культури - Реферат

Новийпідручниквеликадопомогадлявчителівукраїнськоїкультури

У невідрадних умовах колоніального стану України, Шкільна Рада у США сповняла для української спільноти обов'язки своєрідного міністерства шкільництва. Вона дбала про те, щоб забезпечити Школи Українознавства необхідними підручниками, бо видані в Радянській Україні були непридатні для українських дітей у вільному світі. Позатим, наше шкільництво (засоби масової інформації тощо) дотримувалось Харківського правопису, не піддавалось впливам наявної русифікації в Україні.

На вчительських конференціях не без причини, якщо не помиляюсь, учителі все найбільше нарікали на відсутність достосованого до потреб Шкіл Українознавства матеріялу з культури. Правда, Шкільна Рада видала і рекомендувала до вжитку "Нарис української культури" В.Янева (Нью-Йорк, 1985) та "Українська культура" Б.І.Лончини (Нью-Йорк, 2004), але ці посібники були радше допоміжні для вчителів, які мусіли, кожний по-своєму, так підготовляти лекції", щоб охопити намічену Шкільною Радою програму. Ці посібники або не відповідали потребам Шкіл Українознавства, або були надто важкі для наших учнів. Ними не було легко користуватись, вимагало багато зусиль і винахідливости вчителів. Учителям української культури доводилось виготовляти зразки власних лекцій. Та й учням не було легко вчитися.

На щастя, аж двома підручниками з культури України збагатив наше рідношкільне шкільництво довголітній учитель культури (що дуже важне) проф. д-р Ігор Мірчук. Перший підручник "Українська культура" (Нью-Йорк, 2004), а другий — "Українська культура", частина 2 (Нью-Йорк, 2007). Обидві книжки вийшли у видавництві Шкільної Ради під редакцією голови цієї установи проф. д-ра Євгена Федоренка. Вони методично підготовлені до вжитку в чотирьох останніх клясах Шкіл Українознавства. Для вчителів предмета ці посібники — велика поміч. Крім того, вони корисні для кожного інтелігента, який бажає доповнити свою освіту з цієї ділянки знання.

Перша книжка охоплює перші два роки навчання, а друга наступні два. Перший рік охоплює народознавство (етнографію), другий — архітектуру і скульптуру. Третій рік навчання охоплює малярство, а четвертий музику. Матеріял з народознавства поділений на 20 лекцій, з архітектури та скульптури — на 18, з малярства на 18 лекцій, а з музики — на 24 лекції.

Автор підручника доклав чимало зусиль, щоб якнайкраще охопити обрану для вивчення ділянку мистецтва та поділив її так, щоб якнайкраще можна було користуватись нею і вчителям, і учням. Саме тут і проявляється методичний хист педагога — автора книжки.

У кожній лекції вміщений відповідний короткий матеріял, складений так, щоб учень міг легко його розуміти. Після нього слідують запитання, різні вправи та пояснення рідковживаних слів і слів з мистецької ділянки, якими учень непомітно збагачує свою мову. Крім того, після кожної частини є розділ "повторення", у якому раніше пророблений матеріял синтезується у формі питань і відповідей, що є дуже допоміжним засобом повторення і закріплення матеріялу. Дуже допоміжним є також поміщений в кінці кожної частини підручника українсько-англійський словник. Він корисний для всіх, хто користується обговорюваним підручником. Такий словник мистецької термінології збагачує не лише мову учнів, але й загальний фонд і української мови всіх читачів. Обговорюваний підручник — корисна лектура кожної інтелігентної людини, яка дбає про покращення знань з ділянки української культури. Доречно відмічає це також редактор підручника у своїх передмовах до "Української культури".

У вступі до першої частини підручника автор м.ін. пише: "Попри багатство своєї землі та краси її природи, найбільшими своїми скарбами український нарід вважає свою мову, пісню, звичаї і народне мистецтво..."

Враховуючи знання та можливості учнів Шкіл Українознавства, автор подає матеріял до кожної лекції коротко та зрозуміло. Майже кожну лекцію ілюструє кількома, а то й багатьма чорно-білими світлинами, а це з черги допомагає учням і зрозуміти матеріял, і запам'ятати його, і вивчити нові слова, що подаються в англійському перекладі, збагачуючи тим не лише українську, але й англійську мову учнів. Питання, що слідують після словничка, можна обговорювати в клясі, або можна використати їх як домашнє завдання. Крім того, на закінчення лекції автор-педагог подбав про окреме творче домашнє завдання. Використовуючи досвід американської школи, наводить також різні вправи за американським зразком, а це дуже корисно і для вчителя, бо помагає йому в праці, і для учнів.

При обговоренні змісту поодиноких тем можна б мати деякі завваги, що тут надто мало, а там надто багато, але це були б суб'єктивні застереження. Всім важко догодити та й нікому не треба догоджати. Можна б, наприклад, подати більше назв традиційних страв української кухні, як подано в першому розділі (етнографія), але такі чи подібні завваги можна виправити на лекції та в розмові з учнями.

Коли ж вивчаємо народний одяг, то було б доречно пояснити, як цей одяг носити, бо в останніх роках на українських фестивалях в Америці спостерігаємо велику халатність у цьому відношенні: дівчата носять вишивані блюзки поверх спідниць або джинсів; хлопці — теж будь-як одягаються, а це недбало, неестетично, некультурно. Хоч один повчальний параграф у книжці був би дуже корисний.

Відрадним аспектом праці автора книжки є також те, що він, там де треба, вказує на важкий шлях історичного розвитку української культри в умовах чужого поневолення нашого народу. Вивчаючи народознавство на лекціях культури, полегшуємо працю вчителеві історії України, бо він не мусить дублювати багатьох тем, що вивчаються, на лекціях історії. Необхідна отже співпраця вчителів обидвох предметів.

Перший рік навчання (народознавство), а відтак всі інші розділи кінчаються повторенням. Учитель ставить питання і відповідає на нього. Це — з думкою про учнів, щоб їм легше було повторити пророблений матеріял. Незалежно від того, що після кожної лекції був малий словничок, наприкінці цілорічного розділу є кількасторінковий українсько-англійський словник.

Безперечно, до свого завдання автор поставився дуже серйозно, а свідчить про це також кількасторінкова бібліографія, що може стати в пригоді кожному, хто бажає краще познайомитися з культурною спадщиною українського народу.

Другий розділ (архітектура і скульптура) починається з цікавого визначення поняття культури, а відтак переходить до архітектури та скульптури. На мою думку, після визначення поняття культури, було б корисно додати лекцію про об'єктивні та суб'єктивні критерії народу, що дуже важливе у вихованні свідомого покоління українців в умовах життя поза Україною.

У другому розділі використано чимало історичного матеріялу, тож це стане у пригоді вчителеві історії України, який може заощадити час на вивчення проблем історії. Лекції в другому розділі побудовані так, як і в першому: короткий ілюстрований зміст, словничок, питання, домашнє завдання, повторення, пояснення деяких архітектурних термінів, словник і бібліографія.

Першу частину "Української культури" завершує кольорова вставка зразків народного одягу (за регіонами тощо), українських писанок за регіонами, вишивок, кераміки, народного мистецтва та архітектури.

Як уже зазначено вище, друга частина "Української культури" охоплює матеріял третього року навчання (малярство) і четвертого (музика). Лекції побудовані так, як і в першій частині підручника. При уважному перечитуванні лекцій малярства створюється враження, що автор доклав чимало зусиль, щоб не все легкий матеріял подати коротко і цікаво, а історично правдиво. Такий курс про мистецтво допоможе учням (та й не тільки) пізнати наше культурне минуле і познайомитись з розвитком українського малярства та здобути основи з цієї ділянки знання.

У підрозділі про українське кіно в діяспорі автор назвав Василя Авраменка, Славка Новицького, Едварда Дмитрика в Америці, але шкода, що до цього числа не додав ім'я Ярослава Кулинича — знаного кінопродуцента, автора низки документальних і художніх кінотворів, присвячених українській історії, Церкві, зокрема національно-визвольній боротьбі нашого народу в минулому столітті. Він бо до кінця свого життя задокументовував на фільмі усі важливіші події української спільноти в Америці.

Loading...

 
 

Цікаве