WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература українська → Літературно-мистецька шевченкіана Володимира Різниченка - Реферат

Літературно-мистецька шевченкіана Володимира Різниченка - Реферат

Інший малюнок чорнилом "Слава!" В.Різниченко розмістив у тому ж восьмому числі "Шершня" на восьмій сторінці. На ньому зображено монументальну постать Т.Шевченка, яка вивищується над цілою горою з величальних вінків — символів усенародної шани до Кобзаря. На їхньому тлі вирізняється дівчина-Україна в національному вбранні, що засвідчує любов і повагу співвітчизників до геніального поета.

На шостій сторінці цього ж числа "Шершня" запропоновано малюнок з зажуреною постаттю Шевченка-солдата. Зі скрушно складеними руками він стоїть на високій кручі, а в долині видніються кораблі пустелі — верблюди як прикмета чужини, що висотувала життєві сили опального поета через несприятливі кліматичні умови та нещадну муштру. У подальшій перспективі можна побачити обриси гір. А на першому плані — довкола Т.Шевченка — і на скелі, й у повітрі кубляться численні змії. Малюнок ніби кореспондує читача "Кобзаря" до рядків поезії "Три літа" з 1845 року:

Кругом мене, де не гляну,

Не люди, а змії [20, 267],

котрі проектуються як на оточення співця за життя, так і по його смерті — в особі багатьох українофобів та шевченконенависників, які аж кишіли і в 1900-х роках, уже в часи самого Велентія.

На тлі скелі розміщено напис, узятий з віршованого послання "А.О. Козачковському" (1847), створеного Кобзарем за перебування в Орській фортеці:

І на гору високую

Вихожу, дивлюся [21, 47].

За задумом художника, Т.Шевченко вивищується над усілякою мізерією (наклепниками, донощиками, псевдоінтерпретаторами, заздрісниками та ін.). Можливо, імпульсом до появи цього малюнка стали: по-перше, численні антишевченківські випади, відомі В.Різниченку; по-друге, враження від перебування в якості дослідника на просторах Середньої та Центральної Азії — "в степу безкраїм за Уралом". Як поет і художник Велентій гостро відчував несправедливість, виявлену щодо Кобзаря — майстра пензля і слова, котрого "злії люде" кинули в пустелю гибіти без права писати й малювати. У восьмому числі "Шершня" [с.7] та його дев'ятому номері [с.2] подано віньєтку В.Різниченка з зображенням Шевченкового "Кобзаря" на фоні ранкового сонця. Картина світанку символізує початок нової доби для українців, що розпочалася з появою геніального поета і мислителя. Асоціація по лінії змалювання сонця та книги українського пророка засвідчує переконаність художника в незгасності й непереможності Шевченкових ідей та ідеалів.

У № 16-17 "Шершня" вміщено малюнок гостровикривального змісту з перефразуванням і переосмисленням Кобзаревих рядків з послання "І мертвим, і живим...":

Обніміте ж, брати мої,

Найменшого брата... [20, 254].

Йдучи від протилежного, автор графічної сатири робить переакцентовку: "Обніміте, брати мої, найстаршого брата...", вкладаючи ці слова до вуст неймовірно пузатого попа. З таким побажанням звертається сердобольний панотець до двох селян, указуючи їм на об'єкт братання — товстелезного багатія у вишиванці, брилі та шароварах. Під малюнком подано убивчий діалог:

"— Обніміте, брати мої, найстаршого брата!

— Та нехай він тобі сказиться! У нас і так болять в'язи від його обіймів..." ["Шершень", № 16-17, с.1]

Таким чином В.Різниченко висловлює своє ставлення до ідеї "класового миру" в середовищі українства, відтінює разючі соціальні контрасти в Україні.

Мотив Кобзаря присутній і в проекті обкладинки літературно-наукового альманаху, котрий збиралась видати київська організація Товариства "Просвіта" імені Т.Шевченка, в мистецьких заходах якої брав участь В.Різниченко. Як відомо, цьому об'єднанню віддали чимало своїх зусиль Б.Грінченко, Леся Українка, Л.Яновська та ін. У 1907 році київські просвітники мали заявити про себе альманахом, до оформлення обкладинки якого й було залучено Велентія. Художник запропонував графічний варіант, наснажений образом Кобзаря. На обкладинці — в межах орнаментальної рамки — було вказано відповідні реквізити: гриф Товариства "Просвіта" імені Т.Шевченка в Києві, рік випуску альманаху (1907) та прочерки для зазначення номера видання та його вартості. Малюнок має традиційний, як для Велентія, шевченківський сюжет, побудований за асоціацією: Кобзар і сонце. Геніальний поет стоїть у кожусі та шапці, відомих з портретопису останніх літ життя, і відкриває завісу для сонячного проміння. Тож своїм змістом запропонований В.Різниченком ескіз обкладинки наголошував на неперебутній важливості для української нації постаті Т.Шевченка та його духовної спадщини: Кобзар відкриває співвітчизникам шлях до сонця свободи. На жаль, чимало проектів київської "Просвіти", зокрема й цей, залишились нереалізованими в умовах суспільної задухи та розгулу сил реакції.

У 1909-1912 рр. В.Різниченко за підписом Велентій публікував свої малюнки в газеті "Рада", яку видавали Є.Чикаленко та В.Леонтович. Серед цих графічних робіт чимала дещиця пов'язана з темою Кобзаря. Зокрема йдеться про проблеми з належним ушануванням пам'яті великого Тараса.

Як відомо, ще в 60-х рр. XIX ст., одразу по смерті Т.Шевченка, прогресивна громадськість порушила питання про дозвіл щодо збирання коштів з метою спорудження пам'ятників Кобзареві, про оголошення конкурсів на кращі проекти скульптурних зображень поета. Але урядові кола царської Росії та цісарської Австро-Угорщини не поспішали йти на зустріч таким побажанням. Особливо пожвавився прошевченківський патріотичний рух на початку XX століття у зв'язку з наближенням великих дат — 50-річчя з дня смерті генія та 100-ліття з часу його народження. На хвилях подій 1905-1907 рр. Київська міська дума створила Шевченківську комісію, а далі й Об'єднаний комітет по спорудженню пам'ятника Т.Шевченкові (серед членів цієї структури були М.Лисенко, М.Коцюбинський, І.Рєпін та інші визначні діячі). Але хоч і кошти було зібрано чималі (150 000 крб.), і чотири конкурси на кращий проект пам'ятника проводились, а проте царський уряд наклав заборону і завадив здійсненню цих планів. Лише у 1919 році в Києві було споруджено пам'ятник Кобзареві (скульптор Ф.Балавенський), але тоді ж цей монумент було знищено денікінцями.

В.Різниченко як митець-громадянин гостро реагував на всілякі неподобства, що траплялись на шляху до увічнення пам'яті Т.Шевченка. Звідси й поява серії його сатиричних малюнків на сторінках газети "Рада". Митець за допомогою жанру карикатури висміював супротивників тих патріотичних проектів, що пов'язувалися з Кобзарем.

У № 26 газети "Рада" за 1909 рік уміщено сатиричну замальовку "Справа пам'ятника Шевченкові і Курські земці", де відтворено реакцію представників Курського губернського земства на всенародну акцію збирання коштів на пам'ятник українському генієві. Як відомо, після бурхливого обговорення проблеми куряни-земці таки виділили на спорудження пам'ятника Кобзареві кошти — аж 100 крб.(!!!).

Карикатура В.Різниченка репрезентує корзину з написом "Земське хазяйство", а в ній — відозву з закликом жертвувати гроші на пам'ятник Т.Шевченкові, котру поклав туди селянин у вишиванці та шароварах — українець, що стоїть поруч. Курські земці показані автором у вигляді набурмосених та роздратованих зубрів у сенаторських строях. Відчувається, що вони киплять від обурення. Позадиравши хвости, зубри спираються ратицями на корзину й тупо дивляться на напис українською. З грудей найближчого з них звисає орденська стрічка з красномовним потвердженням: "член славянского общества".

Карикатуру супроводжує текст, у якому передано основні акценти перемовин українського селянина та курських земців-зубрів. На природну пропозицію прилучитися до справи "збудування пам'ятника найбільшому народному поетові всіх слов'ян" пихаті сенатори-куряни заявляють про різке несприйняття подібних акцій ("Не хочемо такого сіна: воно сепаратизмом пахне!!!", "Геть з народними поетами! Навіщо вони нам здалися!!!").

Подібну тему продовжує малюнок, уміщений у № 35 газети "Рада" за 1911 рік. Це був випуск від 13 (26) лютого, що з'явився якраз перед самим 50-річчям з часу смерті Кобзаря. Автор назвав малюнок просто й невимушено: "Шевченківське свято наближається".

Loading...

 
 

Цікаве