WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература українська → Контури українського літературного простору в сучасній Польщі - Реферат

Контури українського літературного простору в сучасній Польщі - Реферат

Вітчизна це не міф

Це у гурті ми

Воля нам не прийде

Нам піти по неї (т.4, с.29).

Не можуть не викликати інтересу сповнені мовної екзотики вірші поетів-лемків В.Грабана й С.Трохановської. В них озивається сам дух етнічного куточка прадавньої України — Лемківщини. Поезія і проза Володислава Грабана (народився 1955 року в селі Самбож побіля Вроцлава, автор збірок "Обличчя серед тіні", "На ковпаку гір", "Розсипані пейзажі") перейнята мотивами примусової депортації 1947 року та пізнішого повернення на пращурівські терени. "Тут стояла хыжа / пец і теплы перогы / Гнеска під небом / лем почорніле місце / а перогы / як місячыкы лежат / на вышытім ручнику / атраментового неба / а зірками для прикрасы" (т.1, с.68). Вистраждана дорога "повороту" лемків на батьківські землі "найдовша дорога / через півстоліття / і з кождом весном / коли забілит ся калина / видиме червену дорогу / на схід і захід" (т.1, с.68-69). Подібно до Карабовичевих апеляцій до Всевишнього ("чи кохає Холмщину?"), звучать молитовні звернення В.Грабана. В них закарбовані муки, біль цілих поколінь:

Чому Боже

залишив зелени верхы

зелене волося лісів

пожертвував чужым

наші ялиці

што стояли лемкам святиньом (т.1, с.68).

Доля малої батьківщини у В.Грабана переплітається з минулим і теперішнім буттям Великої України ("твої діточкы / єй сыны / пострадали / від Чорнобиля", "Чорна Матери / молися за них"). Поет просить Господа, благає Божу Матір не забути про українців — "вратувати нарід сей / бо заслугує на краще / як московській шлях" (т.1, с.69).

В.Грабан — прекрасний пейзажист, співець рідної природи. "У випадку Грабана маємо справу зі справжнім ліриком, — наголошує Ф.Неуважний, і через його ліричні окуляри оглядаємо Лемковину у всій її красі та неповторності, у різних ракурсах і порах року" (т.4, с.281). Поет обожнює краєвиди свого мальовничого куточка. Ліси і гори, дзвінкі потоки й тихі долини оживають у його ліричних перлинах, прилучають до високої краси, якою славиться матінка-природа. У захопленні зупиняється герой, щоб зафіксувати кожну рисочку, кожен штрих у цій величній картині довкілля: "Передомном літо і птахы / што прокупали свої крыла в сонци / зелена ніч з місяцьоколачом / і кін в мори літніх полонин", "Передомном осін дзьобата / пера птахів стріже вітром / і кін жде Михала зо списом з білом сьнігу гривом" (т.1, с.67).

Співцем лемківською краю, подібно до В.Грабана, стала й самобутня поетеса Стефанія Трохановська (народилася в 1951 році в Мирошевицях побіля Лігниці — на вигнанні, але з часом повернулася на прадідні землі і нині живе в Білянці). У її віршах розчинився біль депортованих ("были люде / были горы / были лісы / были просторы / пішли люде / плакали горы / пропали лісы / остали просторы", "ішли-сме / того судного дня / в незнане / по части з добытком / зо серцьом / на двоє розорваным") і відчуття необхідності єднання співвітчизників ("єдна наша пісня / єдна земля і діло"). Авторка щемливо передає тему "повороту" на Лемківщину ("піше / вертали / до гір / бо серце / мали / в грудях / не камін"), де кожне дерево радіє поверненцям ("смерек / при пути / розпристер / рамена / вказує / кади домю / зблуканым"), її мініатюри — ліричні одкровення й освідчення в любові до рідної землі. Кожен куточок цього краю для С.Трохановської — це святиня. А ще болюча пам'ять ("Карпаты / розпука / і любов / годен / вас забыти / лем тот / што вас / не годен"). Вірші поетеси сповнені емоцій і пристрасті, а при тому позначені точністю і чіткістю штрихів, афористичністю вислову:

дорога домю найкоротша

матери наймильша дітина

небо найкражче

над мойом вітчызном

земля ридна на сьвіті єдина (т.1, с.66).

До перших томів "Українського літературного провулка" ввійшли твори українських письменників Польщі, що належать до різних генерацій. Це й автори старшого покоління, що вже відійшли в вічність Євген Самохваленко, Яків Гудемчук, Ольга Петик-Хиляк, Євген Беднарчук. Це й ті митці, що й сьогодні продовжують торувати літературні шляхи Степан Сидорук, Іван Ігнатюк, Гандзя Мельниченко, Казімєра Павлюк. Інтерес викликають поезія та проза дебютантів "Провулка" — Мар'яна Горбачека з Польщі, Надії Вархол та Івана Яцканина з Словаччини. Наведемо мініатюру одного з них — Мар'яна Горбачека:

Букви не старіються

І не вмирають

Лише оживляють мертвий світ

Між буквами святих книг я пізнав

Христа

Бога

Україну

І себе

Самого (т.4, с.128-129).

Обличчя "Українського літературного провулка" увиразнюють численні статті та рецензії, присвячені оглядові творчого ужинку О.Лапського ("У полоні переживань вічності, скороминучості, тобто правдива книга віршів Лапського, звернена до нас" Ф.Неуважного, "Спадкоємність і новаторство поезії Остапа Лапського" В.Назарука, "На вітрах розвіяна радість... (Думки над книжкою Остапа Лапського)" М.Зимомрі, "Поняття "мала Батьківщина" в поезії Остапа Лапського" та "Проблема Великої Батьківщини у творчості Остапа Лапського (деякі аспекти)" Є.Копець, "Остап Лапський: Діалог із самим собою, зі світом" А.Мойсієнка), М.Лучак ("Апокаліптичні візії поетичного космосу Мілі Лучак", "Два світи у поезії Мілі Лучак" та "У пошуках слова. Деякі аспекти поезії Мілі Лучак і Остапа Лапського" Т.Карабовича), Ю.Гаврилюка ("Голоси рідної землі" С.Андрусів, "Особливості світовідчуття у поезії Юрія Гаврилюка" В.Яручика, "Дорога через рідне Підляшшя" Т.Карабовича), І.Киризюка ("Джерела та грані поетичного світу Івана Киризюка" Б.Бойчука, "Роль творчості Івана Киризюка у поезії Північного Підляшшя" В.Яручика), Т.Карабовича ("Між мовчанням і словом про поезію Тадея Карабовича" Е.Соловей, "Дещо про поезію Тадея Карабовича" В.Бойчука, "Поезія на Розп'ятті: про вірші Тадея Карабовича" А.Савенця, "Ще одна" сентиментальна подорож по Холмщині його віршів" С.Андрусів), І.Златокудра ("Веселки пам'яті на вістрі часу" Л.Пушака), В.Грабана ("Тепло лемківської ватри" Ф.Неуважного), Ж.Жабінської ("Не наполохай ранню тишу" Б.Столярчука), С.Сачко ("Поезія Софії Сачко — символ національного відродження Підляшшя" Ю.Трачука), Я.Дудри ("Нова збірка віршів Якова Дудри та проблема правопису" М.Лесіва) та ін. Цікаву й розмаїту інформацію можна почерпнути зі спогадів про О.Петик-Хиляк, Є.Беднарчука, Є.Самохваленка, Я.Гудемчука, з інтерв'ю, взятих у М.Лучак-Горбачек, Ю.Гаврилюка, з коротких, але змістовних повідомлень у розділі "Хроніка", — річник знайомить і з перекладацькою діяльністю українських письменників у Польщі. Зі сторінок видання промовляють українською білорус Сакрат Янович, поляки Уршуля Міхаляк, Ян Леончук тощо.

Слід відзначити вдале художнє оформлення збірника. Кожен том річника на своїй обкладинці репрезентує малярські твори українських митців Польщі — Никифора (Єпіфанія) Дровняка з Криниці, Тирса Венгриновича з Кракова, Андрія Ментуха з Гданська, Олекси Шатківського.

"Український літературний провулок" широко відчиняє вікно у світ письменницьких набутків наших співвітчизників у сусідній країні. Щиро бажаємо цьому чудовому виданню і його співавторам і надалі високо тримати планку художності, зберігати своє неповторне обличчя.

Loading...

 
 

Цікаве