WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература українська → Дієслівна синоніміка в прозових творах Івана Багряного - Реферат

Дієслівна синоніміка в прозових творах Івана Багряного - Реферат

1. Загальномовні семантичні: чекати, ждати, дожидати, очікувати

2. Загальномовні семантико-стилістичні:чигати.

3. Оказіональні:полювати, обернутися в слух.

Синоніми відрізняються один від одного такими основними ознаками: 1) характером очікуваної події; 2) інтенсивністю дії; 3) тривалістю очікування; 4) особливим компонентом.

Дієслово чекати – "перебувати де-небудь, щоб побачити когось, зустрітися з кимсь, розраховувати на появу, прихід кого-, чого-небудь" (СУМ, т.11, с. 290) характеризується універсальністю вживання.

Ждати виступає абсолютним семантичним відповідником до дієслова чекати в більшості контекстів, однак І.Багряний значно рідше послуговується цим словом у тих контекстах, де є вказівка на місце очікування, тобто йдеться про фізичне очікування.

Дієслово дожидати, вказуючи на тривале очікування когось або чогось сподіваного, виражає впевненість у здійсненні очікуваної події і характеризується більшою інтенсивністю.

Синонім сподіватися зі значенням "чекати кого-, що-небудь; дожидати" (СУМ, т.9, с.556) вживається тоді, коли треба передати не тільки сам процес очікування, а й надію на прихід, здійснення чогось.

Виражаючи значення "робити кроки, пересуватися в просторі" письменник використовує синонімічні одиниці зі стрижневими словами: іти і бігти.

Основним, звичайно, є ряд із центральним словом іти. Члени цього ряду не тільки називають, а й деталізують позначуваний денотат, іноді надаючи йому при цьому позитивну або негативну характеристику. З цією метою вжито такі синоніми:

1. Загальномовні семантичні: іти, ступати, виступати, прямувати, простувати, просуватися, пробиратися, ходити, походжати, блукати, кружляти, розходитися, тупцяти, метушитися, метатися, піти, рушити, податися; відступати задки; забиратися в ..., заглиблюватися в ...

2. Загальномовні семантико-стилістичні: брести, тинятися, никати, плутатися, дряпатися, плентатися, сунутися, лізти, перти (напирати), пхатися, посунути, забиратися, мандрувати; утікати, збігати, бігти, рватися, наздоганяти, гнатися, спускатися, скотитися; спотикатися, розганятися, тягтися, кинутися за.., ноги несуть, забиратися (в гори).

3. Оказіональні: борсатися, дертися, (прогонисто) викидати уперед то одну, то другу ногу; стукати по твердих плитах підборами; випрямляти ноги; вибивати каблуками ток-ток-ток; виплітати доріжку просування вперед.

Характеризуючи дію з домінантною лексемою іти, І.Багряний надає перевагу загальномовним синонімам.

Значна кількість стилістично маркованих синонімічних одиниць ряду, що активно функціонують не тільки в мові персонажів, але й у мові автора, є стилістично вмотивованими.

Звертає на себе увагу суттєве збільшення порівняно з іншими тематичними групами оказіональних синонімів, котрі є важливим засобом посилення експресії вислову. Оказіональним синонімічним одиницям мови художніх творів властива одноразовість уживання, що зумовлено індивідуальним характером переносно вжитих слів чи конструкцій залежно від конкретного зв'язку з певним контекстом. Оказіональні синоніми властиві насамперед авторській оповіді, оскільки часто є ефективним засобом авторської характеристики зображуваного.

Заслуговує на увагу й те, як письменник вживає інші ряди дієслівних синонімів. Наприклад, навколо дієслова впасти групуються синоніми здебільшого з яскравим стилістичним забарвленням: гепнутися, обемберитися, вхопити сторчака.

Уживання переважно знижено-емоційних синонімів зумовлено контекстом. У мові персонажів вони є своєрідною реакцією на події або вчинки людей.

Суттєвою ознакою мови художніх творів Івана Багряного є багатство дієслівних синонімічних засобів відображення. Змодельовані синонімічні ряди являють собою окремі лексико-семантичні мікрогрупи в складі лексико-семантичних груп інтелектуально-аналітичної діяльності людини, мовного акту, емоційних станів, вольових процесів та переміщення в просторі. Найпоширенішими є синонімічні ряди змішаного, комплексного типу. За характером зв'язку між компонентами переважають такі синонімічні ряди, що об'єднують однослівні і фразові синоніми, пов'язані між собою і як синонімічний ланцюг, і як синонімічне гніздо.

Синоніми в межах окремого ряду характеризуються різними семантичними й стилістичними нюансами, крім того – неоднаковою частотністю, сполучуваністю і ступенем маркованості компонентів. Абсолютні синоніми – рідкісне явище як в авторській оповіді, так і в мовних партіях персонажів. Основними у структурі проаналізованих рядів є загальномовні нейтральні синонімічні одиниці. Вони активно функціонують як у мовленні автора, так і в мовленні персонажів, забезпечують правдивість, точність, чіткість, лаконічність вислову.

Наявність у мовній тканині творів великої кількості стилістичних синонімів пояснюється не лише специфікою роману як жанру художньої літератури, який передбачає соціальну різномовленість та індивідуальне різноголосся, чи бажанням письменника якомога точніше відтворити різнобарв'я народної мови. Стилістичні синоніми є важливим засобом оцінної характеристики, вони допомагають виявити ставлення мовця до описаного. Для кожної конкретної ситуації письменник вибирає саме ті синонімічні одиниці, які передали б необхідні відтінки, допомогли авторові реалістично відтворити мову персонажів, дати їм належну характеристику, змалювати різні події, вчинки персонажів. Це досягається насамперед уживанням розмовних і просторічних синонімів.

Синонімічні одиниці книжного характеру відрізняються від усіх інших синонімів своєю піднесеною експресивно-стилістичною характеристикою. Їм властивий відтінок урочистості, поетичності. Основною сферою вживання книжних синонімів у досліджуваних романах є авторське мовлення.

Меншою мірою І.Багряний використовує синоніми, які належать до застарілої лексики. Залежно від задуму автора, зображуваних характерів синоніми-архаїзми набувають нових семантичних і конотативних відтінків.

До диференційних ознак мовного стилю автора можна віднести широке використання росіянізмів, уведення яких на сторінки романів пояснюється бажанням автора достовірно відтворити мовлення зображених у творах персонажів. Проте росіянізми часто вживаються і в авторському мовленні без виразної стилістичної настанови, напр.: загнусавити, зашагати та ін.

Мова романів характеризується багатством оказіональних синонімів, що є важливим засобом посилення експресії вислову. Оказіональним синонімічним одиницям мови художніх творів письменника властива одноразовість уживання, що зумовлюється індивідуальним характером переносно вжитих слів чи конструкцій залежно від конкретного зв'язку з певним контекстом. Для одержання рівнозначного стилістичного ефекту оказіональні синоніми інколи використовуються в подібних контекстах. При цьому оказіональні фразові стилістичні одиниці письменник уживає здебільшого в оновленому, зміненому складі. Оказіональні синоніми передусім властиві авторській оповіді, оскільки часто є ефективним засобом авторської характеристики зображуваного.

Специфічними рисами індивідуального стилю Івана Багряного є широке використання синонімічного багатства української мови; пріоритетне використання загальномовних синонімів; активне функціонування фразових синонімічних одиниць; значна кількість оказіональних синонімів.

Література

1. Багряний І. Тигролови. – К.: Молодь, 1991. – 264с.

2. Багряний І. Сад Гетсиманський. – К.: Час, 1991. – 512 с.

3. Сучасна українська літературна мова (за ред. М.Я.Плющ). – К.: Вища школа, 2001. – С.124-125.

4. Словник української мови в 11 т. – К.: Наукова думка, 1970-1980.

5. Українська мова. Енциклопедія. – К.: Вид-во "Українська енциклопедія" ім.М.П.Бажана, 2004. – С.585-589.

Loading...

 
 

Цікаве