WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература українська → Гуманістична домінанта творів “Хатина дядька тома” гаррієт бічер-стоу та “Інститутка” марка вовчка - Реферат

Гуманістична домінанта творів “Хатина дядька тома” гаррієт бічер-стоу та “Інститутка” марка вовчка - Реферат

Гуманістичнадомінантатворів"Хатинадядькатома"гаррієтбічер-стоута"Інститутка"маркавовчка

Деякі дослідники називають Марка Вовчка українською Бічер-Стоу, оскільки твори цих письменниць висвітлювали найактуальнішу тему тогочасної дійсності — рабство. Рабство як ганебне явище існувало в суспільстві завжди. Різниця була лише в тому, що іноді воно було офіційно затверджене й виправдане державою, прикладом чого була уярмлена Росією Україна (до реформи 1861 року) чи Америка до 1864 року, а іноді заборонялося, не схвалювалося, тоді існувало в суспільстві в прихованій формі, як на сучасному етапі розвитку людства. В суспільстві завжди знайдуться люди, які не зможуть не піддатися спокусі використовувати інших людей для задоволення своїх корисливих цілей. Можливо, що саме це соціальне явище змусило Г.Бічер-Стоу та Марка Вовчка взятися за перо і відкрило світові майстерність їх літературних талантів.

Спільною рисою цих письменниць є те, що вони були в певній мірі новаторами: Марко Вовчок була першою письменницею в українській літературі, яка започаткувала і обробила жанр соціальної повісті, а Г.Бічер-Стоу перша в американській літературі створила жанр соціального роману.

Своєю популярністю твори Марка Вовчка та Бічер-Стоу завдячували викривальній силі, з якою вони засуджували рабовласників, і тій літературній майстерності, з якою письменницям удалося змалювати жахливі картини з життя поневолених людей. Але основна причина популярності "Інститутки" та "Хатини дядька Тома" полягає в актуальності та злободенності узятої письменницями теми, оскільки в другій половині ХІХ століття в центрі уваги світової громадськості постає проблема скасування рабства. А Марко Вовчок і Бічер-Стоу як особистості високоморальні, гуманні не могли байдуже спостерігати за стражданнями поневолених людей, не могли не висловити своєї громадянської позиції.

Підтвердженням надзвичайної злободенності роману "Хатина дядька Тома" є той факт, що твір викликав бурю протилежних емоцій у сучасників письменниці. Книгою захоплювалися мільйони читачів у різних країнах світу, її появу привітали видатні сучасники Бічер-Стоу — Л.Толстой, І.Тургенєв, О.Герцен, Г.В.Лонгфелло.

Повість "Інститутка" також відразу стала надзвичайно популярною, отримала схвальні відгуки від сучасників письменниці — І.Тургенєва, М.Некрасова, Д.Писарєва.

Злободенність повісті "Інститутка" та роману "Хатина дядька Тома" можна пояснити ще й тим, що письменниці висвітили широке коло проблем у своїх творах: соціальні, морально-етичні, загальнолюдські. Одна й та сама тема стала основою для порушення різних проблем: освіти, навчання і виховання, соціальної несправедливості, внутрішнього рабства поневолених людей, руйнування сім'ї, аморальності, виродження панівної верхівки, ліберальних тенденцій у ній, наростання в суспільстві реакційних сил, появи нового покоління поневолених людей, здатних протистояти рабовласникам, віри та релігії, жіночої недолі, солдатчини тощо.

Якщо ж звернутися до образної системи творів Марка Вовчка і Бічер-Стоу, то ми побачимо безліч різноманітних яскравих персонажів. Перш за все викликають співчуття образи поневолених людей, які змирилися із рабським становищем і не намагаються протистояти існуючій системі. До таких ми можемо віднести образ доброго, покірного, віруючого дядька Тома, його дружини тітки Хлої з роману "Хатина дядька Тома" і образи життєрадісної, доброї, розсудливої Устини, веселої Катерини, беззахисної бабусі, дівчат-кріпачок. Поряд із покірними рабами, на сторінках роману Бічер-Стоу та повісті Марка Вовчка ми зустрічаємо мужніх, завзятих людей, які повстають проти принизливої системи рабства. Такими є перш за все Джордж Гарріс та Еліза. Такою ж сміливою, відчайдушною, гордою постає перед нами квартеронка Кассі, яка пройшла через всі страждання і знайшла в собі сили протистояти хижому, здичавілому рабовласнику. Такими ж постають перед нами Назар і Прокіп із повісті "Інститутка", яким вистачає сміливості вступити у боротьбу проти існуючої системи рабства.

Різноманітні і персонажі з табору рабовласників. Не приховуючи своєї огиди і зневаги, Бічер-Стоу у своєму творі розповідає про численні жорстокі знущання таких рабовласників, як торговець рабами Гейлі, мисливці за рабами Том Локкер і Меркс, плантатор Легрі. Типовою південною рабовласницею, переконаною расисткою постає перед нами жінка Сен-Клера Марі. Типовим образом жорстокої поміщиці у творі Марка Вовчка є молода панночка, яка уособлює собою скупість, зажерливість, брутальність, брехливість, лютість, ненависть до кріпаків. У повісті "Інститутка" та романі "Хатина дядька Тома" ми часто зустрічаємо образи пасивних ліберальних рабовласників, які не піддають тортурам поневолених людей, але й не дбають про їх долю. У творі Марка Вовчка освічений пан не знущається з людей, але його пасивність не є кращою від жорстокості інститутки. "Сказано: Добрий пан, не б'є, не лає, та нічим і не дбає" [2: 70]. Таким же постає перед нами і Сен-Клер з роману Бічер-Стоу, який не міг подбати про своїх рабів.

Отже, ми можемо зробити висновок, що роман "Хатина дядька Тома" і повість "Інститутка" є високохудожніми творами, у яких письменниці майстерно передали картини дійсності, правдиво і реалістично змалювали типові образи, різноманітні обставини, у яких гинули поневолені люди.

Авторки доводять, що небагато людей можуть поєднувати свою необмежену владу з людяністю. У більшості випадків влада спотворює людські душі. Рабство — ганебне явище, яке не можна виправдати. Саме до такого висновку приводять читачів американська письменниця Гаррієт Бічер-Стоу та українська літераторка Марко Вовчок.

Література

1. Бичер-Стоу Гарриет. Хижина дяди Тома. — М.: Правда, 1980. — 480 с.

2. Вовчок Марко. Народні оповідання. — К.: Веселка, 1983. — 275 с.

3. Краснов А.П. Гарриет Бичер-Стоу и ее роман "Хижина дяди Тома": К 175-летию со дня рождения Г.Бичер-Стоу // Литература в школе. — 1986. — №3. — С.53-65.

4. Орлова Р. Хижина, устоявшая столетия // Литература в школе. — 1970. — №5. — С.11-21.

5. Урнов Д. Гарриет Бичер-Стоу (К 150-летию со дня рождения) // Литература в школе. — 1961. — №3. — С.84-86.

Loading...

 
 

Цікаве