WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература українська → В’ячеслав Потапенко — український письменник кубанської діаспори - Реферат

В’ячеслав Потапенко — український письменник кубанської діаспори - Реферат

У доробку В'ячеслава Потапенка є стаття "Рідна мова". Поштовхом до написання даної розвідки слугували вияви великодержавного російського шовінізму. Те, що боліло письменникові в повсякденному існуванні, що було знаковим, важливим для всього українства, він викладає у формі експресивного твору-протесту, твору-інвективи, різкого, гнівного виступу, в якому звинувачуються ті, хто принижував українську націю. У жанровому вимірі цей зразок малої прози можна дефініціювати як "промову", "послання". У загальній настроєвості твору відчувається емоційність, саркастичність, риторичність, притаманна імпресіоністичному потокові свідомості, де переплітаються, зіштовхуються і вибухають думки, складні роздуми про долю рідної мови. Автор статті дискутує з героєм роману І.Тургенєва "Рудін". Один з персонажів цього твору з презирством називає Україну "Хохландією" й оприлюднює власну оцінку української мови та письменства: "...Стоит только взять лист бумаги и написать наверху: "Дума", потом начать так: "Гой ты, доля моя, доля!" или ... "По-пид горою по-пид зеленою, грае, грае воропае, гоп! гоп!" или что-нибудь в этом роде. И дело в шляпе. Печатай и издавай. Малоросс прочтет, подопрет рукою щеку и непременно заплачет..." [16:21]. І далі: "Да разве существует малороссийский язык? ... Что ж это язык, по-вашему? самостоятельный язык? Да скорей, чем с этим согласиться, я готов позволить своего лучшего друга истолочь в ступе..." [16:22]. Свого часу Пантелеймон Куліш (стаття "Взгляд на малороссийскую словесность по случаю выхода в свет книги "Народні оповідання Марка Вовчка") засудив такий пасаж російського письменника [21:473]. Це при тому, що Іван Тургенєв милувався талантом Шевченка і Гоголя та перекладав Марка Вовчка.

Нарис "В українській школі" (В.Потапенко називає його ескізом), присвячений учительству, в аспекті реалістичного спрямування перегукується з багатьма творами українських авторів періоду зламу ХІХ–ХХ століть. Визнаним майстром змалювання тогочасного учительства по праву вважається С. Васильченко, який чимало творів присвятив зображенню життя сільської інтелігенції, зневаженої власть імущими, відчуженої від простолюду вбранням і цариною думки, — отже, безмежно самотньої у просторі свого існування ("Вова", "Талант" тощо). У зв'язку із цим слід згадати також твори А. Тесленка ("Страчене життя"), Уляни Кравченко ("Спогади учительки", "Перший рік практикантки", "Із записок учительки", "Голос серця"), Надії Кибальчич ("Ескізи. З життя на селі", "Нерівня") та ін. В'ячеслав Потапенко вдається до спроби відійти від усталених тенденцій у художньому моделюванні реалій учительського буття. Він віднаходить нову грань у проблемі сільського учительства: морально-етичними засадами діяльності української школи мусить стати передусім національна ідея. Автор доводить, що викладання в українській школі повинно вестися українською мовою, властиво, — рідною мовою звичайної сільської дитини.

У художній візії В'ячеслава Потапенка окреслюється новий підхід до зображення постаті служителя культу. На відміну від версій багатьох попередників, сільський батюшка у Потапенка — це український гуманіст і просвітитель. Батюшка переконує, що маленьким українцям не потрібні чужі "Колобки" та "Сівки-бурки", коли є персонажі українських творів: "... він дістав басні Глібова і віддав їх одному із учнів прочитати; той почав читати ... З першого слова очі учнів забігали, заблищали радістю, лиця їм враз повеселіли. Учень читав без зупинки. Коли він закінчив, клас не витримав і радісно закричав: "Се по-нашому! Ми все зрозуміли!" [11:17].

Митець-патріот повсякчас переймався проблемою збереження духовності рідного народу. А одним із значущих культурних його надбань є мова, що ідентифікує народ як націю й особливим чином впливає на його історичний поступ, змінює свідомість. У своїй творчості В'ячеслав Потапенко розробляв тему збереження пам'яті про героїчне минуле українського народу (нарис "Чубатий"), вивів образ "справжнього" українця-інтелігента (нарис "Химка") тощо. Із числа цих текстів надрукований був лише нарис "Чубатий" (часопис "Зоря" за 15 червня 1889 року; (число 12). Решта творів була віднайдена нами у відділі рукописів Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України.

Оповідання В.Потапенка повною мірою відповідають естетичним пошукам тогочасних митців, вписуються в контекст актуальних питань, поставлених суспільством. Герої прозаїка зазнають найсильніших переживань на тлі економічних змін, морального, духовного руйнування особистості. Слід погодитися з думкою Ю.Кузнєцова про те, що ряд творів, написаних українськими прозаїками на межі ХІХ–ХХ століть, витримані у стилі психологічного імпресіонізму (М.Коцюбинський, В.Стефаник, Марко Черемшина, М.Чернявський та інші) [6:149]. Свій внесок у спробу більш глибокого зображення внутрішнього світу людини зробив і В.Потапенко.

Наразі ще не встановлено часу написання частини творів, позаяк у рукописах самим автором не завжди вказувалася дата. Із названих зразків надруковані лише поодинокі і в основному до встановлення радянської влади: "Чубатий", "На нові гнізда", "Над кручею" (1889), "Перша карна справа" (1890), сцена-монолог "Король Лір" (1912), оповідання "Чабан" (1927). Скоріш за все, твори В'ячеслава Потапенка мали таку ж трагічну долю, як і сам автор. Очевидно, під час репресій вони були заборонені тоталітарною цензурою. Тому нам ще достеменно не відомо, де зберігаються рукописи більшості його текстів.

Творчість українських письменників Кубані, поза сумнівом, є яскравою й повчальною сторінкою усієї української літератури. Поволі починає переборюватись штучний поділ українського письменства на "материкове" та "діаспорне". Українська література, де б її творці не перебували, нині постає у вітчизняному літературознавстві як єдина національна художня цілісність.

Література

1. Антонович Д. та ін. Триста років українського театру. 1619-1919 та інші праці. — К.: ВІП, 2003.

2. Виткалов В.Г. Українська культура: сторінки історії ХХ-го століття. — Рівне: Ліста, 1997.

3. Довідки про реабілітацію та перепоховання В'ячеслава Опанасовича Потапенка // Відділ рукописів Інституту літератури ім.Т.Г.Шевченка НАН України. — Фонд 142. — Од. зб. 39 (4 документи).

4. Єфремов С.О. Історія українського письменства. — К.: Феміна, 1995. — 688 с.

5. Крикуненко В.Г. "Філософ з головою хлопчика": (за маловідомими сторінками творчої спадщини Валер'яна Поліщука): До 100-річчя від дня народження поета. — Москва: Видавничий центр БУЛ, 1997. — 64 с.

6. Кузнєцов Ю.В. Імпресіонізм в українській прозі кінця ХІХ–ХХ ст.: Проблеми естетики і поетики. — К.: Зодіак–ЕКО, 1995. — 304 с.

7. Нечуй-Левицький І. Світогляд українського народу в прикладі до сьогочасності // Правда. — 1868. — Ч.35.

8. Огоновський О. Історія літератури руской. Період новий. Б. Проза // Зоря. — 1893. — 1(13) червня. — Ч. 11. — С.213-217.

9. Оліфіренко В. Чи буде вивчатись у школі творчість українських письменників східної діаспори // Українська література в загальноосвітніх школах. — 2001. — Ч. І. — С. 26-36.

10. Письменники Радянської України (1917-1987): Бібліографічний довідник / Упор. В.К.Коваль, В.П.Павловська. — К.: Рад. письменник, 1988. — 719 с.

11. Потапенко В. В українській школі // Відділ рукописів Інституту літератури імені Т.Шевченка НАН України. — Фонд 142. — Од. зб. 36. — 23 арк.

12. Потапенко В. На нові гнізда // Антологія українського оповідання: У 4-х томах.— К.: Держ. видавництво художньої літератури, 1960. — Т.2. — С.47-54.

13. Потапенко В. Перша карна справа // Зоря. — 1892. — 1(13) падолиста. — Ч. 21.

14. Потапенко В. Рідна мова // Відділ рукописів Інституту літератури імені Т.Шевченка НАН України. — Фонд 142. — Од. зб. 10. — 7 арк.

15. Потапенко В. Чабан. — Харків: Літ. друкарня "Книгоспілки", 1927.

16. Тургенев И.С. Рудин. Накануне. — Москва: Сов. Россия, 1986.

17. Український драматичний театр. Нариси історії в 2-х т. / За ред. М.Т.Рильського. — Т. 1. Дожовтневий період. — К.: Наук. думка, 1967. — 519 с.

18. Украинский Советский Энциклопедический Словарь // В 3-х т./ Редкол.: А.В.Кудрицкий (ответ. ред.) и др.— К.: Глав. Ред. УСЭ, 1988. — Т.2. — 768 с.

19. Франко І.Я. З останніх десятиліть ХIХ віку // Зібрання творів: У 50-ти т.— К.: Наук, думка, 1984. — Т.41. — 471-529.

20. Хрестоматія української літератури та літературної критики XIX ст. / Упор., фахове редагування, біографічні довідки, бібліографія Н.Гаєвська. — К.: Віпол, 1996.

21. Шумило Н.М. Під знаком національної самобутності. — К.: Задруга, 2003. — 354 с.

22. Энциклопедический словарь по истории Кубани. С древнейших времен до октября 1917 года / Сост., научн. ред. Б.А.Трехбратов. — Краснодар, 1997.

Loading...

 
 

Цікаве