WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература українська → «Лис Микита” і “Мойсей»: Ґенези ідеї українського профетизму - Реферат

«Лис Микита” і “Мойсей»: Ґенези ідеї українського профетизму - Реферат

Вище вже йшлося про четверте видання „Лиса Микити" 1909 р., де також опубліковано: „Передмову до третього виданя", „Передмову до четвертого виданя" і Франкову розвідку „Хто такий „Лис Микита" і відки родом" (післямова до другого книжкового видання). Формати усіх чотирьох галицьких видань та їхнє оформлення - однакове, з ілюстраціями Т. Копистинського за мотивами німецького маляра Каульбаха. Книжка має розміри 19,511,8 см; примірник, що зберігається в Науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка (інв. № I 66763), оправлений бібліотечними інтроліґаторами, з тисненням на корінці (хребті) числа серії УРВС (№ 113) та латинськими літерами прізвища автора і назви - університетська палітурня, очевидно, тоді не мала кириличних шрифтів. Книжка надрукована на якісному папері, була доброю підмогою вже хворому І. Франкові (йдеться про виплату гонорару).

Навіть гортати ці шедеври української літератури й українського книжкового мистецтва - мова про видання „Лиса Микити", „Мойсея" чи „Акордів" - велика насолода для кожного, хто мав щастя тримати ці книжки у своїх руках. Тому на часі їх репринтне відтворення за всіма канонами книгознавчої науки - бурі, що прокотились нашими землями у XX ст., знищили їх, окрім окремих примірників. І маємо щастя хіба в тому, що лічені примірники збереглись у головних бібліотеках України - Національній ім. В. Вернадського, академічній Львівській ім. В. Стефаника та Науковій Львівського університету. Не завадить нагадати, що єдиний примірник першого видання поеми „Мойсей" (інв. № II 87685), який належить тепер Науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка, надійшов до Львова з тодішнього Ленінграда 31 січня 1963 р. (акт № 16/63, ціна 60 коп. sic! ), де зберігався в Науковій бібліотеці імені М. Горького Ленінградського університету. Чи не стояв за цією акцією бібліограф Ф. П. Максименко, який міг це організувати через когось зі своїх давніх друзів-патріотів, які опинилися в Північній Пальмірі? Ось маємо ще один приклад із галузі бібліологічного краєзнавства.

Підводячи підсумки викладеного, дозволю собі на такий висновок: остаточно задум написати поему „Мойсей" в І. Франка ствердився ще влітку 1892 р. в с. Жукові біля Бережан під час відвідин літератора о. Сильвестра Лепкого, батька Богдана та Левка Лепких, а першою пробою пера в реалізації ідеї стало друге видання „Лиса Микити" 1896 р. Отже, І. Франко виношував найвизначніший твір життя впродовж 12 років, допоки сів і зреалізував його в першій половині 1905 р., причому відомий „Пролог" народився лише за одну ніч, з 19 на 20 липня того ж 1905 р.

Література:

1. Франко З. Передмова // Франко І. Мозаїка. Із творів, що не ввійшли до Зібрання творів у 50 т. - Львів: Каменяр, 2001. - С. 7.

2. Лепкий Б. Казка мойого життя. Бережани // Лепкий Б. Твори: У 2 т. - Київ: Наук. думка, 1997. - С. 769-772.

3. Марченко Л. Г. Мотиви поеми "Мойсей" у ліриці І. Я. Франка початку XX ст. // Укр. літературознавство. Регіон. міжвід. зб.: Іван Франко. Статті і матеріали. - Львів, 1966. - Вип. 1. - С. 70-76.

4. Вергун Н. Р. „Лис Микита" І. Франка в радянській книжковій графіці // Укр. літературознавство. Регіон. міжвід. зб.: Іван Франко. Статті і матеріали. - Львів, 1975. - Вип. 23. - С. 33-41.

5. Франко І. Лис Микита. - Львів: Накладом Українсько-руської Видавничої Спілки, 1909. - ІІІ, 156 с. Формат "мала вісімка".

6. [Франко І.] Лис Микита. З німецького переробив Іван Франко. Друге перероблене і розширене виданє. У Львові: Накладом руського Товариства педаґогічного, 1896. З друкарні Наукового товариства імени Шевченка під зарядом К. Беднарского.

7.Франко І. Ukrainа irredenta // Житє і Слово. - 1895. - Т. 4. - С. 470-483.

8. Павличко Д. Поетичний вступ до поеми „Мойсей" Івана Франка / Міністерство освіти і науки України. Львівський національний університет імені Івана Франка. - Львів, 2001. - 32 с. (Серія „Doсtor Honoris Causa").

9. Рудницький М. Іван Франко // Спогади про Івана Франка... . - С. 351.

10. Коцюбинський М. Твори: У 7 т. - Київ: Наук. думка, 1975. - Т. 6. - С. 18.

11. ІЛ... ВР. - Ф. 3. - Од. зб. 1630. - С. 79.

12.Франко І. Притча про терен. Уривок з поеми „Мойсей" // Лїт.-наук. вістник. - 1905. - Річник 8. - Т. 31. - С. 1-3.

1

 Щурат В. Тоді це було маревом... // Спогади про Івана Франка... . - С. 276-277. Тезу про те, що І. Франко та Т. Герцль не зустрічалися взагалі, проф. Я. Грицак висунув на науковій конференції „Іван Франко: тексти і контексти" у Крехівському монастирі на Львівщині 31 травня 2006 р. Цього висновку вчений дійшов після скрупульозного аналізу щоденників Т. Герцля і аналізу деяких інших архівних матеріалів у Відні, а також тематики публікацій у польськомовній єврейській газеті „Сhwila poranna", де вперше опубліковано згаданий спогад В. Щурата про зустріч І. Франка і Т. Герцля. Тому я особисто не перебільшую роль Т. Герцля, навіть якщо б вони і зустрічалися з І. Франком, щодо зародження після їх зустрічі в І. Франка задуму написати поему „Мойсей", як це робить М. Неврлий у статті „Іван Франко й державність" („Літ. Україна", 2006, 15 червня).

2

 Ця картина сьогодні зберігається у Львові в Преображенській церкві при вул. Краківській. Автор передав її церкві в 1908 р.

3

 Шкода, що про цей факт нічого не згадує А. Чайковський. – Див. ЧайковськийА. Мої спомини про Івана Франка // Андрій Чайковський. Спогади, листи, дослідження: У 3 т. / Упорядкув. Б. З. Якимовича за участю З. Т. Грень та О. В. Седляра. – Львів, 2002. – Т. 2. – С. 181–189.

4

 У коментарі, автором яких є М. Л. Гончарук [4, 456], щодо зазначення чисел часопису "Дзвінок" (1890), де вперше побачив світ "Лис Микита", помилка: коментатор твердить, нібито твір надруковано лише в № 3–4 цього журналу. Фактично "Лиса Микиту" надруковано аж у 18 числах журналу: № 3, с. 21–22; № 4, с. 29; № 6, с 45–46; № 7, с. 53–54; № 8, с. 61–62; № 9, с. 69–70; № 10, с. 76–77; № 11, с. 86; № 12, с. 94–95; № 13, с. 101–102; № 14, с. 109–110; № 16, с. 125–126; № 17, с. 133–134; № 18, с. 141–143; № 19, с. 149–150; № 20, с. 156–158; № 21, с. 165–167.

5

 Повний опис цього видання такий: [ФранкоІ.] Лисъ Микита. З нємецкого переробивъ Иванъ Франко. Накладом редакціh „Дзвнка2. У Львовh, 1891. Зъ друкарнh товариства имени Шевченка. Пдъ зарядомъ К. Беднарського. – 100 с. Формат "мала вісімка", з ілюстраціями Т. Копистинського – всього 16 малюнків з Лисом на титулі.

6

 За життя І. Франка твір діждався ще 5-го видання (Київ,1914) з ілюстраціями художника Віталія Каррика. Однак, це видання було понищене царською цензурою і до його виходу у світ І. Франко не мав стосунку.

7

 На неї звернув мою увагу видатний український філолог, перекладач і вчений Андрій Содомора.

8

 Мочульський М. З останніх десятиліть життя Іван Франка (1896–1916) // Спогади про Івана Франка... . – С. 376. Цей спогад дещо в деформованому вигляді без поклику на джерело передає Д. Павличко. – Див.: ПавличкоД. Сучасні акценти у поемі Івана Франка "Мойсей" // Франко І. Мойсей. Поема. – Дрогобич: Коло, 2005. – С. 5–6.

Loading...

 
 

Цікаве