WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература українська → Пантелеймон Куліш (1819—1897) - Реферат

Пантелеймон Куліш (1819—1897) - Реферат

Головна сюжетна лінія роману — це напружена боротьба за гетьманування між Сомком і Брюховецьким, що кинула Україну у вир бурхливих подій, викликала спалахи незадоволення широких народних мас політикою козацької старшини. На тлі напружених історичних подій письменник відтворює кохання Петра та Лесі. Закохані зазнають багато перешкод, їхнє життя сповнене неймовірних пригод, які письменник подає за зразком популярних на той час романів Вальтера Скотта. Та вплив шотландського письменника не завадив авторові "Чорної ради" створити цілком оригінальний роман, передати національний колорит, а найголовніше — відтворити вільнолюбивий дух рідного народу.

Роман "Чорна рада" багатопроблемний. Ідея любові до рідного краю є провідною у творі. Саме тому автор загострює увагу на історичній долі України, на тому місці, що відводиться їй в історії, на виборі правильних шляхів розвитку. З цими головними проблемами тісно переплітаються й такі, як стосунки між панством, козацькою старшиною та народними масами; взаємини між Україною та Росією; проблема місця та ролі в історії Запорозької Січі.

Свої власні погляди на історичне минуле України, на роль народу та старшинської верхівки в історії П. Куліш передає через образ Сомка. Автор намагається показати ідеального гетьмана, здатного приборкати народні рухи, які, на думку письменника, підривали національну єдність. Куліша лякала жорстокість народних розправ з панством, він був переконаний у тому, що віками гноблена "чернь" не спроможна вирішувати державні справи. Так, народ на раді підтримав підступного, властолюбного І. Брюховецького, і довго ще на Україні лилась кров через "Іванцеве лукавство".

Прихильників Сомка автор подає в позитивному плані. Яскраво виписана колоритна постать полковника Шрама, який виступає прибічником цільності України. Він відданий своїм громадянським обов'язкам, тому у важкий для рідної землі час прибуває з Правобережної України на Лівобережжя, щоб підтриматиСомка на чорній раді. Прототипом цього образу став полковник Іван Попович, про якого Куліш довідався з "Літопису Самовидця".

Проголошуючи ідеї козацько-старшинської державності, Куліш звертає свій погляд на Запорозьку Січ, яка виступає тут серцем України. Кращі запорозькі традиції втілені в образі Пугача, який прагне встановити рівність станів, виступає за демократичну соціально справедливу козацьку республіку, ідеалом якої є для нього Запорозька Січ. Козацьке лицарство, відвагу, волелюбність уособлює романтичний образ Кирила Тура. Для нього характерні величезна енергія, відчайдушна хоробрість, дух побратимства й усі ті чудові риси, якими наділив народ своїх улюбленців — козаків-запорожців, передаючи в піснях та думах від покоління до покоління немеркнучу славу цих вірних синів України. Народнопоетичну основу образу Кирила Тура підкреслює і його мова, забарвлена прислів'ями, приказками, жартами.

Мова роману "Чорна рада" надзвичайно багата, наближена до мови народних пісень, дум та казок. У творі згадуються й улюблені герої усної народної творчості (козак Байда, Самійло Кішка, Богдан Хмельницький), часто зустрічаються уривки з дум, козацьких пісень. Так, під час трапези в курінного отамана Кирила Тура кобзарі співали пісні про Нечая, про Морозенка, про героїчні та трагічні події далекого минулого рідної землі.

З великою любов'ю описує письменник Київ, згадує дерев'яну церкву гетьмана Петра Сагайдачного. У тій церкві поряд з образами святих були зображення уславлених козаків.

Відтворюючи широку картину життя народу, бурхливі пристрасті, викликані боротьбою за гетьманську булаву, суперечності між козацькою старшиною та народними масами, Куліш змальовує і свій ідеал — ідилію заможного хуторянського життя.

Роман "Чорна рада", перший в українській літературі історичний роман, органічно вписався в контекст тогочасної світової літератури.

Помітний слід у культурному житті України залишила і видавнича діяльність Куліша. Він засновує в Петербурзі власну друкарню. Це мало відчутний вплив на розвиток української літератури, адже Куліш був не лише видавцем, а й по суті організатором літературного процесу, кваліфікованим редактором.

Куліш є основоположником української літературної критики. Його перу належать наукові розвідки про творчість О. Пушкіна, Т. Шевченка, Марка Вовчка, двотомна праця "Жизнь Николая Васильевича Гоголя" та багато інших.

Сучасний літературознавець Микола Жулинський зазначає, що визначальним стимулом своєї подвижницької праці П. Куліш вважав збереження національних традицій, розвиток української мови, культури, утвердження почуття національної самосвідомості, наповнення духовного арсеналу нації культурними здобутками світової цивілізації.

Список рекомендованої літератури

  1. Жулинський М. У праці каторжній, в трагічній самоті // Куліш П. Твори: У 2 т. — К., 1989. — Т. 1 — С. 5—30.

  2. Жулинський М. Із забуття в безсмертя. (Сторінки призабутої спадщини). — К., 1990.

  3. Злупко С. Куліш і боротьба суспільних течій в Західній Україні (До 150-річчя з дня народження Куліша) // Укр. істор. журн. — 1969. — № 5.

  4. Кирилюк Є. Панько Куліш. (До 150-річчя з дня народження) // Рад. літературознавство. — 1969. — № 8. — С. 26—41.

  5. Комишанченко М. Взаємини П. Куліша з Т. Шевченком // Рад. літературознавство. — 1970. — № 1. — С. 52—60.

  6. Нахлік Є. Апокаліпсис Пантелеймона Куліша // Вітчизна. — 1990. — № 10. — С. 169—174.

  7. Неділько В. Пантелеймон Куліш // Дніпрова хвиля. — К., 1991. — С. 117—126.

  8. Охріменко О. На орбіті світового письменництва // Вітчизна. — 1989. — № 8. — С. 150—152.

  9. Петров В. Романи Куліша // Вітчизна. — 1991. — № 4—6.

  10. Пільгук І. Постать складна і самобутня / До 150-річчя від дня народження //Літ. Україна. — 1969. — 12 серп.

  11. Пільгук І. Поетична творчість Пантелеймона Куліша // Куліш П. Поезії. — К., 1970. — С. 3—48.

  12. Пільгук І. Пантелеймон Куліш // Куліш П. Вибр. твори. — К., 1969. — С. 3—45.

  13. Щубравський В. Перед світанком. (Про творчість письменника П. О. Куліша) // Вітчизна. — 1969. — № 9. — С. 180—185.

  14. Яременко В. П. О. Куліш (До 150-річчя з дня народження) // Укр. мова і літ. в школі. — 1969. — № 8. — С. 84—86.

Loading...

 
 

Цікаве