WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература українська → Архип Тесленко (1882—1911) - Реферат

Архип Тесленко (1882—1911) - Реферат

Реферат на тему:

Архип Тесленко (1882—1911)

Видатний український письменник А. Тесленко розвинув прогресивні традиції української прози XIX ст. У його творах постали нові типи, характери, конфлікти українського села початку XX ст.

Архип Юхимович Тесленко народився 2 березня 1882 року в селі Харківцях Лохвицького повіту на Полтавщині в бідній селянській родині. Закінчивши Харківецьку церковно-приходську школу, Архип продовжує навчання в місцевій церковно-вчительській школі, готуючи себе до педагогічної діяльності, постійно займається самоосвітою. Скоро Тесленко сам починає пробувати писати російською, а пізніше українською мовами. З 1897 року почалося трудове життя юнака; спочатку на поденщині у сільських багатіїв, а потім "писарчуком" у волосному управлінні в Лохвиці. Майже чотири роки Архип Тесленко прожив у Лохвиці, працюючи у нотаріальній конторі. Згодом А. Тесленко захоплюється театром, пробує свої сили в драматургії. Влітку 1903 р. навіть організовує аматорський театр у рідному селі, сам бере участь у виставах.

У 1905 р. Архип Тесленко вступив до революційної організації "Селянська спілка", влада переслідувала його, змушений був змінювати місце проживання і навіть два роки просидів у тюрмах та на засланні. Тесленко перехворів тифом у Бутирці, слабого й немічного, погнали пішки етапом до Вятської губернії, куди він прибув 25 грудня 1908 року, а на другий день того ж року закінчувався строк його заслання.

Тюрми, карцери, етапи підірвали здоров'я А. Тесленка, але не зламали його духу. Він залишився такий же мужній і незламний, як і раніше. Важкі щоденні будні забирали час і здоров'я. Залишаючись селянином-інтелігентом, Архип Юхимович роздобуває книги, брошури, живе літературним життям. Протягом осені 1909 р. та весни 1910 р. письменник публікує статті, в яких рішуче заперечує антинародні дії царизму, до кінця залишаючись вірним демократичним ідеалам.

У дописах "Оце ж декілька наших "демократів", "Грабіж", "Блюстителі порядку", "На селі", "Тюрма", "Малюнок селянського життя" автор протиставляє наступові реакції нескореність селянських демократів, викриває представників сільської влади, жорстокий тюремний режим.

Архип Тесленко, незважаючи на тяжку хворобу, постійно працює, посилає рукописи до редакцій.

28 червня 1911 року письменника не стало.

У 1904 р. розпочинається творча діяльність А. Тесленка. У перших оповіданнях рукописної збірки "Хуторяночка", "За пашпортом", "Маруся", "Мати", "Дід Омелько" автор віддає данину класичній оповідній традиції, яка йде від Г. Квітки-Основ'яненка, Марка Вовчка. Соціальні конфлікти лежать в основі власних життєвих драм героїв цих оповідань. Кожен з героїв ранніх оповідань б'ється з горем сам і часто зазнає поразки. Хуторяночка Маринка і шукач кращої долі Павло Грищенко протестують проти наймитського ярма, яке хочуть скинути. У кожного своє горе, але воно має соціальне коріння, це — безземелля та бідність, з яким уже несила боротись. Та героїв не покидають мрії про кращі часи.

Оповідання "Радощі", "Школяр", "У схимника", "Любов до ближнього", "Наука" складають другий цикл творів Архипа Тесленка. У невеличкому творі "Школяр" помітне місце займають автобіографічні мотиви. Головний герой оповідання Миколка прагне вивчитися і стати схожим на вчителя, але злиденне життя батьків не дає здійснитися мрії. З надзвичайною емоційною силою змальовує автор трагедію маленької людини.

Архип Тесленко — художник трагічних, драматичних ситуацій. В оповіданні "Любов до ближнього" два основні герої — парубок і оповідач. Образ парубка уособлює в собі трагічну долю молодої людини в тогочасному суспільстві. Доля оповідача теж трагічна — ті ж поневіряння по "страннях", те ж холодне, голодне життя. Відрізняється оповідач від парубка лише тим, що він не плекає ніяких надій на церковників і іронічно оцінює світ. Художні засоби письменника в оповіданні "Любов до ближнього" прості, близькі до народнопоетичних і разом з тим надзвичайно виразні і своєрідні.

За два з половиною роки після повернення із заслання він створив більшу частину свого прозового доробку: повість "Страчене життя", оповідання "Поганяй до ями!", "Немає матусі!", "В тюрмі", "На чужині", "Свій брат", "Що б з мене було?", "В пазурах у людини" та інші.

Персонажі Тесленкових творів — це люди прості, бідні селяни, наймити, іноді вчителі, які глибоко інтелектуальні, міркують над смислом власного існування і намагаються збагнути причини свого горя. Часто герої самотні, вони не знаходять однодумців, з якими можна було б порадитися, відвести душу.

З найбільшою повнотою відбилися життєві спостереження, оцінки й погляди письменника у повісті "Страчене життя". У центрі твору — вчителі Оленка і Сергій. Педагог в уяві Тесленка завжди був носієм прогресивного, людяного, дійсно інтелігентного, культурного. Оленка Панасенко — це людина з багатим внутрішнім світом, яка прагне працювати для народу. Оленка була найкращою ученицею на весь повіт. Після второкласної закінчила церковно-приходську школу. Вона ніколи не розлучалася з книжками, щиро захоплювалася досягненнями науки, культури, освіченими людьми і брала з них приклад. Мала серце, відкрите до всього прекрасного. Їй хотілося позбутися щоденної гризні, яка панувала у рідній хаті. Михайло й Палажка любили свою доньку, дуже пишалися нею. Та щоденна турбота про шматок хліба здрібнили й скалічили душу матері, зробили її сварливою і заздрісною, адже город родичів був трохи ширший від їхнього. Своїй дочці батьки забороняли ходити до дядька, дружити з його сином Сергієм. Відстоюючи власність, Михайло й Палажка примушують Оленку переписати фальшиву скаргу на своїх родичів. Дівчина дуже болісно переживає свій ганебний вчинок. Їй соромно, адже учитель Сергій Панасенко — це не тільки двоюрідний брат, а й вірний друг та порадник.

Духовно убогих, честолюбних людей Оленка зневажала, не принижувалась перед ними. Саме тому дівчина й залишилася без роботи. Федір Грищенко, забувши про власну гідність, запобігав перед отцем Полієвктом. Нікчемний молодик, що догоджав посадовцям, одержав те місце, яке й просив.

Оленка обожнювала людей з вищою освітою, вважала їх добрими, людяними, які завжди зарадять бідному. Але пани Кочури виявили повну байдужість, неувагу й презирство до неї та Сергія. Реальне життя розбиває ілюзії. Її, правдиву й чесну, світ Полієвктів і Кочур не прийняв, і вона не стала просити, принижуватись перед ними, а кинула їм виклик своєю смертю. Самогубство героїні якоюсь мірою є протестом проти нікчемності життя, в якому гідній та чесній людині немає місця.

У повісті "Страчене життя" Архип Тесленко часто вживає прийом контрастного зображення. Контрастними є соціально загострені думки, портрети, вчинки персонажів та обставин, в яких вони живуть. Розповіді й описи в повісті дуже лаконічні. Письменник уміє кількома штрихами, вибравши для цього найвиразніші деталі, намалювати картину, портрет людини, подію. Мова твору близька до народної своїми синтаксичними конструкціями, інтонаціями, а окремими словами наближається до розмовної, селянської.

Глибока емоційність і ліризм повісті — характерна ознака стилю Архипа Тесленка. Його серце ніколи не залишається байдужим і черствим до людського горя.

Письменник-демократ А. Тесленко у своїх творах глибоко дослідив життя найбідніших верств населення України, порушив ціле коло проблем: безправне життя сільських наймитів, безробіття, невдоволення народу своїм становищем, сумна доля талановитих людей з народу, гідність простої людини, засудження прислужництва, низькопоклонства. Він став виразником настроїв і прагнень простого українського народу, правдиво змалювавши його нужденне існування. Архип Тесленко був яскравим представником критичного реалізму в українській літературі початку XX ст.

Список рекомендованої літератури

  1. Грицюта М. Чари недоспіваної пісні / Тесленко А. Ю. За пашпортом. Вибрані твори. — К. : Веселка, 1982.

  2. Півторадні В. І. Архип Тесленко: Життя і творчість. — К.: Дніпро, 1982.

  3. Смілянська В. Л. Архип Тесленко. — К.: Дніпро, 1981.

  4. Смілянський Л. Архип Тесленко. — Твори: У 4-х т. — К.: Дніпро, 1971.

Loading...

 
 

Цікаве