WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература українська → Михайло Коцюбинський (1864—1913) - Реферат

Михайло Коцюбинський (1864—1913) - Реферат

У новелі "Intermezzo" "дійовими особами", як назвав їх автор, виступають, зокрема, чарівні сили природи, а сюжет твору тримається не на зміні подій, а на зміні настрою ліричного героя.

На початку твору ліричний герой переживає стан душевної втоми. Людські страждання важким тягарем лягають на його душу. Та, споглядаючи чарівний світ природи, герой оживає, відновлює сили. Запахи, голоси, кольори природи все проникають у його душу, наповнюють його оптимістичним настроєм.

Герой твору чуйно реагує на явища природи, захоплюється красою степу, голосом зозулі, співом жайворонків, але завжди думає про людину. Йому боляче, коли на сонце набігає хмарка — символ людського горя і суму. Він любить сонце, яке сіє у його душу "золотий засів". Сонце — традиційний образ волі, нового життя.

Саме новела "Intermezzo" з її ліричним героєм дали нове, славне ім'я Коцюбинському — Сонцепоклонник.

Настрій і переживання героя символізують "дійові особи": "сонце", "зозуля", "жайворонки", "моя утома", "людське горе".

Природа в новелі бере безпосередню участь у розвитку сюжету, супроводжує ліричного героя, гармонує з його переживаннями, думками, вона "вшановує" митця.

Кульмінацією твору є сцена зустрічі з селянином. З розповіді бідняка постають жахливі картини (безземелля, голод, хвороби, приниження, злидні), що викликає гнів і обурення ліричного героя, народжує бажання повернутися до активної громадської роботи.

У роки реакції М. Коцюбинський знову звертається до теми села, оскільки особливо посилився інтерес де селянського питання і в літературі, і в громадському житті. Повість "Fata morgana" — найвизначніший твір письменника, її написанню він віддав багато часу й сил (з 1902 по 1910 рік).

Назва твору "Fata morgana" символізує розбиті надії, якими живуть герої твору. В Італії так називають марево, тобто оманливе видіння.

У назві повісті втілена віковічна мрія безземельного і малоземельного селянства про землю, його пристрасне бажання обробляти її своїми руками, прикрашати своїм трудом, мрія, що на коротку мить перетворилася в життя, і крах цієї мрії при наступі реакції.

М. Коцюбинський для назви твору з селянського життя вибирає латинські слова, тому що він адресувався насамперед інтелігенції, яка на той час чекала від літератури вже не просто зображення подій, а історії людської душі.

Повість чітко поділяється на дві частини. Перша з них цілком присвячена розкриттю житейської долі, надій і сподівань родини Воликів; водночас у ній з великою силою художнього узагальнення письменник зображує злиденне, безправне становище всього селянства. Друга частина присвячена зображенню села в роки революції. Селяни розділяються на два табори. Одні підтримують Марка Гущу у його прагненні наділити селян землею, інша частина захищає свою землю, свою власність. Основним героєм твору виступає селянська маса, уособлена в цілому ряді блискучих індивідуальних образів: Андрій і Маланка Волики, їхня дочка Гафійка, Прокіп Кандзюба, Хома Ґудзь, Марко Гуща, Панас Кандзюба. У протиставленні їм — сільські багатії Підпара, староста Максим Мандрика, тесть Підпари Гаврило. М. Коцюбинський демонструє дальший розвиток характерів, поглядів і настроїв представників українського села.

Сюжет повісті розгортається навколо родини Воликів. Стара Маланка та Андрій, проживши разом багато років, мають різні бажання, мрії. Усе своє життя мріє про землю Маланка, страждаючи, що не має шматка власного поля, який вона могла б обробляти, дивитись, як на ньому сходять перші паростки, виплекані її любов'ю. Вона бачить своє щастя у землі. А її чоловік зневірився у праці хлібороба, Андрій Волик вважав, що тільки на ґуральні він зможе заробляти гроші та жити в достатку. Коли його покалічило і пан вигнав його з роботи, він розлютився і став таким же бунтарем, як і Хома Ґудзь. Хома Ґудзь — це вічний наймит, який усе життя пас господарську худобу. Він не міг більше терпіти несправедливість. Хома весь палає ненавистю до панів і бажає знищити усе їхнє майно.

Нові методи боротьби пропонує молодий одеський робітник Марко Гуща. Під впливом гарячих Маркових речей селян охоплює революційне піднесення. Найближчим помічником Марка є молодий селянин Прокіп Кандзюба, який вважає, що "народ сам скує собі долю, аби тільки не заважали". Його боляче вражає людське горе, і він намагається знайти шляхи виходу із тяжкого становища. Саме завдяки дружбі з Марком Гущею по-новому починає розуміти життя і дочка Воликів Гафійка. Чесна та віддана своїй справі дівчина розповсюджує листівки серед народу, вишиває на прапорі слова "Земля і воля". Земля, "як марево, поманила і, як марево, щезла", — так думала Маланка після того, як куркулі вчинили самосуд над повсталим селянством, вбили її чоловіка Андрія Волика. Селянський бунт закінчується трагічно. Село починає жити за старими порядками. Мрії селян про землю розвіялись, як марево. Письменник глибоко розкрив селянську душу — сувору й ніжну водночас.

Повість соціально-психологічна, тому автор наводить багато внутрішніх монологів, які передають стан героїв, сміливо добирає пейзажі, які імпонують настроям образів-персонажів. Ці настрої, стан душі героїв і є відображенням стану самого життя.

У повісті на першому плані постали не описувані події, не взаємодія героїв, а окремі сцени, настрої персонажів, дійсність переломлювалась крізь призму сприйняття героїв — це був новий підхід не лише в українській, а й в усій європейській літературі.

М. Коцюбинський ще мріяв написати третю частину повісті "Fata morgana", ще був задум нового твору про Гуцульщину, та передчасна смерть обірвала життя письменника.

Творчість М. Коцюбинського велика і прекрасна. Її вирізняє новаторство тем, ідей, образів, різноманітність жанрових форм новели, змалювання дійсності через уяву, психологічний стан персонажів, співзвучність пейзажів переживанням і настроям героїв, багатство та оригінальність мови.

Список рекомендованої літератури

  1. Калениченко Н. Л. Михайло Коцюбинський. — К.: Дніпро, 1984.

  2. Колесник П. Спрямований у майбутнє // Коцюбинський М. Твори: У 4-х т. — К.: Дніпро, 1984.

  3. Кузнецов Ю. Б., Орлик П. І. Слідами феї Моргани: Вивчення творчості М. М. Коцюбинського в школі: Посібник для вчителя. — К.: Рад. шк., 1990.

  4. Коцюбинська М. Спогади і розповіді про М. М. Коцюбинського. — К.: Дніпро, 1965.

  5. Михайло Коцюбинський: Життя і творчість у портретах, ілюстраціях, документах / Упоряд. М. М. Потупейко, Л. Є. Прокопенко. — К.: Рад. шк., 1970.

Loading...

 
 

Цікаве