WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература українська → Початки української середньої школи у ХІХ ст: перші підручники з літератури - Реферат

Початки української середньої школи у ХІХ ст: перші підручники з літератури - Реферат

Участь у підготовці навчальної книжки Куліш почав брати з того моменту, як одержав від М.Лисенка на початку 1869 року лист-прохання від О.Барвінського про надання йому допомоги в укладанні читанки для вищих класів гімназій. І вже з першого свого листа-відповіді (Прага, 9 (21) квітня) О.Барвінському письменник із захопленням почав консультувати молодого педагога з проблем, які приходилось тому вирішувати як укладачеві. Остаточним етапом уточнення змісту читанки та її редагування була зустріч П.Куліша у О.Барвінського вдома, у селі Шляхтинці біля Тернополя, куди влітку 1869 року спеціально приїздив письменник. Основна допомога, яку надав П.Куліш, полягала у написанні ним вступу до першої частини "Усна словесність" та в наданні маси рекомендацій до біографічних нарисів та щодо аналізу творчості письменників-наддніпрянців: І.Котляревського, Г.Квітки-Основ'яненка, Т.Шевченка, Марка Вовчка, М.Костомарова, Д.Мордовця, Ганни Барвінок, М.Петренка та ін.

У нарисі П.Куліша "Погляд на усну словесність" (ч.1, с.2-4), який передує першій частині "Руської читанки" — фольклору — дається огляд історії усної народної творчості від доісторичних часів, визначається поняття феномену української народної культури, розкривається суспільна і культурна роль українсько-руської словесності в житті народу , подається типологія явищ УНТ, детально розглядається її жанрова своєрідність.

Після "Погляду..." укладачем подаються матеріали хрестоматії: пісні, думи, співанки, коломийки, колядки і щедрівки, гагілки, обжинкові пісні, весільні пісні, легенди, перекази про померлі душі та запорожців, приказки та загадки.

Співпраця П.Куліша і О.Барвінського становить яскраву сторінку в історії створення перших підручників з літератури для середньої школи, в зародженні методики літератури як науки. Праця над навчальною книжкою вимагала від укладачів надзвичайно великих інтелектуальних і моральних зусиль у трагічних для українського народу обставинах колоніальної залежності обох частин України, перешкод, що чинили на шляху обміном інформацією кордони між обома імперіями. Гальмував процес укладання підручника і чинник нерозвиненості на той час (60-ті роки ХІХ ст.) науки про історію української літератури та її методики викладання.

Повчальною була позиція О.Барвінського щодо мови творів, які часто несли в собі діалектизми сходу і заходу України. Автор-укладач вирішив не втручатись у тексти, мотивуючи це тим, "щоб тим подати вірний образ руской литератури і її розвою, так в Галичині як і в Україні" [8, 2].

Барвінський мав розвинене філологічне чуття, розумів значення вмотивовано вдалого добору творів для дитячого читання і виховання. Навіть із творів видатних письменників він зважено і ретельно вибирав тексти для підручника. Так, у своєму листі від 15 травня (1869 р.) до брата Осипа в Бережани він писав: "З Марка Вовчка подаю до читанки цілу Сестру, Два сини, і частини з Інститутки. З ІІІ тому не думаю нічого давати, а тільки згадати, що далеко слабкі оповідання. З Назара Стодолі подав я 1 акт. Біда тільки, що з творів Костомарова драматичних нічого подати не можу. Переяславська ніч і Сава Чалий заяскраві і самі вже титули ingalta. Загадка — комедійка в Основі за "tlusta" як каже поляк, за багато простацтва, і менскої вартості. Отже нічого не зістає більше як подати Кремуція Корда в добрім переводі.." [11, 91].

Свою "Руську читанку" для середньої школи і гімназії О.Барвінський видав у 1870 р.(ч.І). Це була "Усна словесність", а в 1871 р. (ч. ІІ) — "Писану Словесність" у двох частинах. Перша частина містила в собі уривки з творів письменників, а також їхні біографії від Котляревського і до поч. 60-х років включно з Т.Шевченком, а друга подавала навчальний матеріал післяшевченківського періоду.

Отже, навчальна книжка з літератури, не зважаючи на кордони і трагічну розмежованість українства, стала витвором і явищем загальноукраїнським як за своїм змістом, так і за способом її укладання. Методика і практика вивчення української літератури для старших класів середньої школи вперше здобули підручник побудований на принципі історичного розвитку літератури з урахуванням кращих здобутків української літератури на Лівобережній та Правобережній Україні.

Видатний історик і теоретик української літератури І.Франко дав таку високу оцінку цій подвижницькій педагогічній праці О.Барвінського: "Сі три томи мали служити як учебники руської мови і письменства в класах шостому, сьомому і восьмому. В порівнянні уживаної перед тим читанки Торонського, якої редактор, хоч і не зовсім виразно, хилився до москвофільства ...читанка Барвінського творила дуже значний поступ, а фонетика, захована в писаннях українців, приготовлювала побіду фонетичного правопису в цілім письменстві" [1, 365].

Уведений Барвінським термін "українсько-руський", а також фонетичний правопис (кулішівка) у підручниках стали нормативними для шкіл Галичини з 1892 року.

Позитивні пошуки в укладанні підручників з літератури О.Барвінський продовжував розвивати далі у своїх наступних навчальних книжках. Він удосконалював підручники літератури, враховуючи зміни в педагогіці і методиці, здобутки українського літературознавства і розвиток самої літератури. Його наступниками у підручникотворенні стали відомі педагоги, письменники і вчені Ю.Романчук, О.Огоновський, Й.Застирець, К.Лучаковський, М.Возняк, А.Крушельницький та ін. Читанки В.Барвінського вивчалися українськими дітьми в Південній і Північній Америках на початку ХХ ст.

Література:

  1. Франко І. Народна українсько-руська література до 1890 року // Твори у 50-ти томах. — Т.41.—С. 194-470.

  2. Сохоцький І. Будівничі новітньої української державності в Галичині// Історичні постаті Галичини ХІХ-ХХ ст. — Нью-Йорк-Париж-Сідней-Торонто, 1961. — 344 c.

  3. Павловський О. Грамматика малоросийского наречия (1818); Grammatik der Ruthenischer oder Klein Russischer sprache in Galizien von Joseph Lewicki (Mit einer Kupfertepel) — ГРАММАТИКА ЯЗЫКА РУССКОГО ВЪ ГАЛИЦІИ. — Prztmysl, 1834.

  4. Драгоманов М.. Малороссия в ее словесности (1870); Петров М. Очерки из истории украинской литературы XVIII века (1879-1880), Очерки истории украинской литературы Х1Х столетия (1884).

  5. Пыпин А.Н., Спасович В.Д. История славянских литератур (1865) та ін.; Прыжов И.Г. Малороссия (Южная Русь) в истории ее литературы с XI по XVIII век. — "Филологические записки", Воронеж, 1869. — Вип.1. — 2. Ця праця була українською мовою передрукована Львівською "Правдою": Малоросія (Южна Русь) в історії її літератури, почавши від XI до XVIII віку. — "Правда", Львів, 1869, №№ 36 — 44.

  6. Руска читанка для нижшои гимназіи. Часть 1. Составил Василій Ковальский. — Тископечатано накладом правительства в Вhдню, 1852. — 368 с.

  7. Руская читанка для высшой гимназіи. Составлена А.Тороньскимъ. Т.ІІІ. Часть первая. — Львов: В типографіи Института Ставропигійского, подъ зарядомъ Стефана Гучковского, 1868. — 484 с.

  8. Олександр Барвінський. Руска читанка для высшои гимназіи / Улож. А.Барвиньскій. Част. Перша. — У Львовh, 1870. — 54 с.

  9. Див., напр., О.Р.Мазуркевич. Нариси з історії методики української літератури. — К.: Рад. школа, 1961. — 376 с.

  10. Див., напр.: Богдан Ступарик, Богдан Гречин. Становлення національного виховання в українській педагогіці // Українська мова й література в середніх школах, ліцеях та колегіумах, 2000. — №1. — С.20-26.

  11. Барвінський Олександр до Данила Танячкевича. Лист за 1868 р., №78 // К.Студинський. Галичина й Україна в листуванні. 1860-1880 р.р. Матеріали до історії української культури в Галичині та її зв'язків з Україною — Харків: Пролетар, 1931. — 606 с.

Loading...

 
 

Цікаве