WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература українська → Марко Вовчок - Реферат

Марко Вовчок - Реферат

році, вміщені деякі пісні, записані Марком Вовчком.
________________________________________
* Ожигина Л.А. Своим путем СПб.,1870,с.222
Роки перебування на Чернігівщині мали велике значення в творчому житті письменниці. Тут вона мала можливість ближче ознайомитись з українською літературою. Діяльність Панаса Марковича в чернігівській газеті, його участь у театральному любительському гуртку заохочували до культурно-освітньої роботи і Марію Олександрівну.
Але найбільше значення для розвитку письменніці мали її живі зв"язки з народом. З кожним роком зростала кількість селянських повстань. Прагнення народудо волі звучали в антикріпосних піснях, казках, прислів"ях. Молода, вразлива, чула жінка прислухалася до голосу народу. Доля народу, трагедія жінки-кріпачки будили творчу думку. Все це впливало на формування демократичного світогляду письменниці.
Вмвчати життя трудового народу, збирати його усні твори продовжувала Марія Олександрівна і пізніше, перїхавши з чоловіком до Києва, а потім до Немірова. У повсякденних розмовах з народом, в його піснях і казках вона знайшла багатющий матеріал для своєї літературної творчості, внаслідо чого в 1857 році вийшла збірка її творів "Народні оповідання" під псевдонімом Марко Вовчок.
Творчі взаємини з Шевченком та передовими російськими письменниками.
З великою прихільністю зустріли першу збірку творів молодої письменниці прогресивні російськи та украхнські літератори. Д.Писарев відгукнувся на збірку схвальною рецензією. Привітав появу цієї книги й Тургенєв.
Повертаючись з заслання, Т.Г.Шевченко в Нижньому Новгороді прочитав "Народні оповідання" і записав у щоденнику:" Треба буде ій написати листа і дякувати ій за радість, яку дало читання її натхненної книги". А в листі до одного свого знайомого Шевченко назвав "Народні оповідання" "сердечними,щирими".
У 1858 році Марко Вовчок почала писати повість "Інститутка", про що через Марковича сповіщала Шевченка. На початку 1859 року в Петербурзі відбулась зворушлива зустріч письменниці з Шевченком, який присвятив їй на пам"ять вірш "Марку Вовчку", де були такі слова:
…Світе мій!
Моя ти зоренька святая!
Моя ти сило молодая!
Світи на мене, і огрій,
І оживи моє побите
Убоге серце, неукрите,
Голоднеє…
У спогадах про Шевченка І.Тургенев писав, що Марко Вовчок "була прикрасою і зосередженням невеликої групи українців", які збиралися у столиці. В центрі цієї групи стояв Шевченко, який після заслання оселився в березні 1858 року в столиці. Шевченко вважав молоду письменницю людиною, ідейно близькою до революційно-демократичного табору.
Перебуваючи в столиці, Марко Вовчок налагодила зв"язки з групою "Современника". Незабаром вона поїхала на лікування за кордон.
У 1859 році вийшла в російському перекладі збірка оповідань Марка Вовчка під назвою"Украинские народные рассказы", передмову до якої написав І.Тургенєв. Цього ж року вийшла збірка її творів російською мовою під назвою "Раасказы из народного русского быта". Журнал "Современник" відгукнувся на неї статтєю Добролюбова.
У 1860 році вийшов "Кобзар", примірник якого Шевченко надіслав Марку Вовчку з написом :"Моїй єдиній доні Марусі Марковічевій - і рідний, і хрещений батько Тарас Шевченко".
У цих творчих взаєминах з Шевченком та з передовими російськими письменниками Марко Вовчок ідейно зростала, змінюючи демократичні позиції.
За кордоном.
За кордоном Марко Вовчок жила до 1867 року. Побувала вона в Німеччині, Англії, Італії, Франції, жила в Парижі та інших містах. За кордоном Марія Олександрівна зустрічалась з О.Герценим, після чого в неї встановилась з ним дружба й листування.
Лікуючись у Німеччині, Марко Вовчок познайомилась з російськими вченими, які перебували тоді за кордоном,- Сеченовим, Менделєєвим та композитором Бородіним.
За кордоном Марко Вовчок часто зустрічалась з І.Тургенєвим, познайомилась з Л.Толстим. В Італії у 1861 році вона зустрілась з Добролюбовим і почала листуватися з ним.
Марко Вовчок тримала зв"язки із знайомими в Росії та на Україні, жила спільною долею зі своїм народом.
З "Колокола" Марко Вовчок довідувалась про політичне життя, про події в Росії. Тут вона прочитала в 1861 році сумну звістку про смерть Шевченка, а трохи пізніше - про смерть одного з найславетніших російських публіцістів - революціонера-демократа Добролюбова. Ці звістки глибоко вразили письменниццю.
Живучи за кордоном, Марко Вовчок співробітничає в журналі "Современник" та в інших виданнях.
У 1862 році в Петербурзі вийшла друга книга "Народних оповідань", куди ввійшли такі твори як "Ледащиця", "Два сини" та інші.
Співробітництво в "Отечественных записках".
На початку 1867 року Марко Вовчок повернулася в Росію і до 1878 жила переважно в Петербурзі. Тут вона співробітничала в журналі "Отечественные записки", де надрукувала ряд великих прозових творів російською мовою : "Живая душа", "Теплое гнездышко" та інші. Це був єдиний на той час демократичний журнал. Після закриття "Современника" в 1866 році Некрасов почав редагувати "Отечественные записки". Навколо Некрасова і Салтикова-Щедріна об"єдналися передові літератори, серед яких була і Марко Вовчок.
У цей час письменниця також часто зустрічалась з Д.Писарєвим, перекладала з ним твори Дарвіна. Це співробітництво було обірвано 1868 року трагичною загибеллю критика.
Останні роки життя.
У 1878 році Марко Вовчок виїхала з ПЕтербурга. В цей час почався новий наступ реакції, який призвів у 1884 році до закриття "Отечественных записок". Живучи в Петербурзі, Марко Вовчок дружила з Некрасовим, читала заборонені цензурою його твори, співробітничала з ним. Смерть Некрасова у 1878 році була тяжкою втратою для письменниці. Письменниця гостро відчувала наступ реакції, і це було головною причиною, чому вона залишила столицю.
Після виїзду з Петербурга Марко Вовчок жила на північному Кавказі, на Україні, в Саратові. На Україні письменниця деякий час перебувала на Київщині, де доробляла раніше написані твори і писала нові.
У 90-х роках вийшло в Саратові семитомне видання творів Марка Вовчка.
В останні роки свого життя Марко Вовчок написала кілька публіцистичних статей, в яких вона з почуттям патріотизму відгукується на події російсько-японської війни та революції 1905-1907 років.
Померла Марко Вовчок у 1907 році в місті Нальчику на
Loading...

 
 

Цікаве