WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература українська → Мовознавчі репресії 1933 року - Реферат

Мовознавчі репресії 1933 року - Реферат

Настанови щодо творення слів, пов'язаних з процесовими поняттями, фігурують в кількох аналізованих документах; сукупно вони призвели до втрат майже катастрофічних. Оголошено хибною думку, що в українській мові безпрефіксові форми иншомовних дієслів мають лише значення недоконаного виду і що значення доконаного виду в українській мові здебільшого передає форма з префіксом з- [3]. Рекомендовано вважати правильним та бажаним вживати іменники чоловічого роду з суфіксами -щик, -чик замість -(ів)ник на позначення професій та іменники жіночого роду на -ка, -ча на позначення дії чи процесу [3, 6]. Рекомендовано вважати основними формами літературної мови дієслівні іменники (від дієслів на -увати) на означення дії і наслідку на -ування. Із іменників на -овання із значенням наслідку залишено лише кілька (риштовання, угруповання, спростовання) [3], згодом вилучено практично всі такі слова. Засуджено більшість безсуфіксових віддієслівних іменників, що відповідають наслідкам процесів (виник, переміст, занур, похит тощо) [5]. Наказано (саме наказано, настанови щодо цього пункту повторено в більшості документів у максимально жорсткій формі) вживати активних дієприкметників замість прикметників, що позначають властивість чи призначення, зокрема замість прикметників на -івний [2в, 3, 4, 5].

Після такого втручання висловлювальні засоби, пов'язані з процесовими поняттями, спотворено до невпізнанности. Утворилися величезні прогалини у відповідних гніздах спільнокореневих слів. Докладне дослідження на цю тему див. у передмові до словника [12] та инших працях його авторів. Тут ми розглянемо лише кілька прикладів, зокрема, комплекс слів, пов'язаних з поняттям "деформація". Згідно з нормальними словотворчими моделями, низка похідників (дериваційний ланцюжок) має бути такою. Дієслова доконаного та недоконаного виду мають форму деформувати/здеформувати. Похідні віддієслівні іменники (пов'язані з завершеним/незавершеним процесом) – деформування/здеформування. Наслідок – (з)деформовання. Явище – деформація. Стан – здеформованість. Відповідні прикметники: деформівни й (тобто здатний (з)деформувати), (з)деформо вний (тобто такий, що його можна (з)деформувати), деформувальний (призначений деформувати), здеформований (що зазнав деформації, має неправильну форму). Пасивний дієприкметник – деформов(ув)аний (тобто такий, що перебуває в перебігу деформування, зазнає деформації). Пропонуємо уважному читачеві самому проаналізувати, скільки слів ми втратили через ліквідацію префіксіа з- у дієслові доконаного виду.

Позначання завершених та незавершених дій та процесів однаковими іменниками, вилучення коротких безсуфіксових іменників та запровадження в цій функції іменників жіночого роду на -ка, -ча призвело до того, що ми й досі не можемо позбутися покручів типу обробка (хоча маємо обробляння/оброблення на позначення дії та обріб на позначення наслідку), розробка (замість розробляння/розроблення), передача (замість передавання/передання) тощо. Слово підготовка заступило і віддієслівні іменники готування/підготування, і (в сенсі навчання) коротке та влучне слово вишкіл. Ми не відчуваємо відмінности між процесом досліджування та завершеною дією дослідження, не відрізняємо дослідження від досліду, не кажучи вже про те, що цілком зник прикметник дослі дчий і став маловживаним дослідницький, посупившися місцем слову дослідний, що має инше значення.

Вилучення слів із суфіксом -івн- має наслідком нашу неспроможність відрізняти прикметники на позначення активної здатности (рятівний, коливний, фільтрівний, йонізівний) та призначення (рятувальний, коливальний, фільтрувальний, йонізувальний), не кажучи вже про те, що їх часто заступають активні дієприкметники, що від часу їхнього примусового запровадження заполонили мову, наче бур'ян.

Дієслова, що позначають завершені процеси, втратили префікса чи набули префіксів, скалькованих з російських. Наслідок – префікси великою мірою втратили семантичну навантагу. Префікс роз- замість притаманної йому семантики руху ізсередини, поширювання, подрібнювання (розбурхувати, розсипати, розбирати, розвалювати, розгортати, розгалужувати, розпорошувати, розпорскувати, розсіювати) став аналогом російського раз- (роздруковувати замість видруковувати), Особливо коли йдеться про скасовування попередньої дії і заступив властивих носіїв цієї функції зне- та від- (розмагнічувати замість знемагнетовувати, розпружувати замість відпружувати тощо), тоді як префікс від- став аналогом російського от- і дістав функцію передавати доконаний вид замість з- та по- (відрегулювати, відремонтувати, відредагувати, відлакувати, відшліфувати тощо замість зрегулювати, поремонтувати, зредагувати, полакувати, пошліфувати). Завважимо, що спроби нав'язати українській мові префікса обез- [3] виявилися невдалими.

Вилучення окремих слів мало різні наслідки залежно від місця слова в сукупності спільнокореневих слів та від ваги позначуваного поняття. Заміна слів електро- та тепломісткість на електроємність та теплоємність [6] не лише призвела до втрати єдности понять, що їх передають похідники від дієслова містити, іменника місткість та прикметника місткий, а й спричинила (вже в наш час) поширення покруча "-ємність" не лише в складених словах типу металоємність, енергоємність тощо (замість металомісткість, енергомісткість), а й окреме його існування (ємність диску, і навіть подекуди ємність пляшки!). Поява та поширення одного покруча видається не надто великим лихом на тлі прогалини, утвореної на місці слова на позначення окремого поняття. Йдеться про вилучене й забуте слово плин, що позначало і течію, і речовину (ширше – фізичне середовище), здатну текти. Збереглося воно лише в сполуці плин часу, згадка про нього міститься в словах надплин та надплинність. Це слово є загальним терміном (англійський відповідник fluid, подібні слова є в усіх европейських мовах), що об'єднує в один комплекс рідини, гази, сипкі речовини (такі як пісок чи цукор), плазму, колоїди, суспензії тощо, а також складні біологічні субстанції (кров, лімфа тощо). Сучасні природничі науки надзвичайно інтенсивно вивчають явища, пов'язані з такими середовищами, відповідно більшає кількість похідників від цього слова, постають нові й нові терміни. За браком відповідника цього слова в російській мові раніше користувалися комбінованим терміном "рідина і газ", нині постала терміносполука "текучая среда", що мало придається до творення похідників. Українська мова, маючи своє слово, що від нього дуже легко й природньо можна утворити спільнокореневе гніздо (плинність, плинний, плиновий, плинотехніка, плинодинаміка, плинокристал, плиномеханіка, плинопружність, плинощільність, надплин, магнетоплин тощо), натомість досі мавпує російські взірці й вдається до розлогих кострубатих конструкцій, що їх не варто тут наводити.

Величезних спотворень зазнали прикметники. Настанова запровадити ступенювання прикметників за типом більш, найбільш [2в] нині відгукується покручами на кшталт "більш кращий" та майже цілковитим зникненням найвищого ступеня – визначаємо "кращого спортсмена року", рекламуємо "кращі товари", маємо "вищі досягнення" – а де найкращі, найвищі? Примусова рекомендація віддавати прикметникам на -ний перевагу над словами на -овий, особливо тими, що мають наголос на о (останні вважати полонізмами) [3] та запроваджувати иншомовні прикметники з суфіксами -аль(ний), -оз(ний) замість прикметників із суфіксом -ов- (замість пірамідний, пірамідовий маємо пірамідальний, замість артерійний пишемо артеріальний, тифовий, каверновий поступилися місцем формам тифозний, кавернозний) [3] спричинила втрату відмінних форм спільнокореневих прикметників з різною семантикою, утворених від того самого іменника, що ускладнює розуміння тексту. Зокрема, вилучення варіянтів прикметників на -овий, -евий (місяцевий, сонцевий, зоревий, квадратовий тощо) [4, 5] призвело до того, що ми не маємо окремих терміносполук на позначення сонцевого дня чи зоревого року (астрономічні проміжки часу) від сонячного дня чи зоряної ночі (в астрономії такі сполуки є характеристиками стану атмосфери та можливости спостерігати небо); ми не маємо відмінних прикметників від слова місяць у двох його значеннях (одна дванадцята року та небесне тіло) і тому позбавлені змоги сказати щось типу "місячний термін за місяцевим календарем". Ми не відрізняємо слів квадратовий (про форму) від квадратний (другого степеня, про математичний вираз), натомість нам накинуто прикметника квадратичний. Від іменника орбіта замість прикметника орбітовий утворюємо орбітальний, хоча цього прикметника належить пов'язувати з фізичним терміном орбіталь (що за властивою українською моделлю мав би форму орбіталя).

Loading...

 
 

Цікаве