WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература українська → В.І. Даль та українська мова - Реферат

В.І. Даль та українська мова - Реферат

Знову відновлене, але зовсім не безхмарне листування між ними завершується різким розривом незадовго до виходу Даля у відставку восени 1859 р. [18,562-579]. У своєму останньому листі до Даля від 10 жовтня 1859 р. Лазаревський жалкував з приводу того, що сталося, і навіть відзначав: "В судьбах моих вы были большой судьбой, Владимир Иванович, и не тот человек я, чтоб забыть в голове, что помнится сердцем" [18,580]. Що ж, Лазаревський дослужився до чину таємного радника [18,538], перевершивши на цій ниві свого колишнього безкорисного покровителя дійсного статського радника Даля, однак щирість його співчуття дозволено взяти під сумнів. Як свідчить дочка Даля, Катерина Володимирівна, після виходу батька на пенсію (1 вересня 1861 р. [2,186]), йому надіслали атестат, де вказувалося на його перебування під судом у 1823 р. у Миколаєві "за составление пасквилей" (у справі про епіграми на командувача Чорноморським флотом віце-адмірала А.С. Грейга [2,46-52,134]), хоча штраф цей було скасовано 12 квітня 1859 р. особисто Олександром ІІ [5,41]. Вона передала слова Даля про те, що атестат підписав "добрейший человек, который мне всем обязан" [2,162]. Нема ніякого сумніву, що тут мається на увазі Лазаревський, тоді управитель канцелярії при голові департаменту наділів та міністрі державного майна М.Н. Муравйові [18,538]. До речі, у рукописних нотатках Лазаревського 1880-х років, що збереглися, міститься нарікання Далю на надмірну сухість і розсудливість, а також самоосуд за надмірну власну емоційність, щирість і чи не наївну довірливість [2,251].

Щодо матеріалів для словника української мови, то вони після смерті Лазаревського у 1890 р. перейшли у повній цілості до його сина Сергія Васильовича [18,539,550]. Немає сумніву, що річ треба вести про кілька десятків тисяч слів. Тому заслуговує на найпильнішу увагу питання, поставлене вже сучасними вченими, про можливість та обсяг використання цього лексикографічного масиву Б.Д. Грінченком при роботі над своїм чотиритомним "Словарем української мови"; який вперше був надрукований у 1907-1909 рр. [22,110].

Втім, українська лексика не облишає назовсім "Толковый словарь живого великорусского языка". Для її позначення Даль використовує позначку млрс., а при більш поширеному тлумаченні юж., на що вказав в "Напутном слове" до своєї праці у 1862 р. [23,I,XXXVII]. Наведемо деякі приклади з цими позначками: абы, аркуш, балакать, балабойка, брунька, бгать, бервно, бервено, берно, блекотать, бондарь, брехать, бру(ы)дкой, брыд, будовать, будинок, втекать, глузд, журиться, журба [23,I,2,23,41, 57,81,96,114,127,131,132,136,273,357,548] та ін.; изнедужить, кабака, ковзаться, кавун, каганець, казать, калабудка, каламарь, квач, кволый, квитка, квоктать, келеп, кишеня, клекнуть, ковзаться, ковзанка, коло [23, II,29,69,71,74,76,103,104,105,110,116,128,137] і т.ін.; пан, панщина, папир, патрать, пац, пацюк, пацю-пацю, перевертать, перевертень, перегортать, переказиться, перекладать, перекуплять, перепотылить, потылица, спытай [23,III,16,24,26,37,38,45,54,57,62,76,360,548] та ін.; раздряпать, раскеп, расплюхать, расплутать, реготать, ретовать, робить, рябый, чобот, свариться, сироты, скавучать, тулить, турбовать, як [23,IV,28,61,69,72,89,93,97,124,137,144,188,189,441,443,676] і т. ін.

Але не до всіх позицій подані вказані позначки. Скажімо, слово БАЙДУЖЕ представлено як вор., кал., смл.[23,I,38], хоч його українське коріння очевидне. До речі, запропоноване в Словарі визначення його значення " нужды нет" буквально відтворене Грінченком [24,I,20]. Те ж саме багато в чому можна сказати про маркування слів блескавица, блискавка [23,I,96;24,I,74]. Іменники БОДЯК і БУДЯК не мають у Даля ніяких позначок, хоча підведені відповідно до маркованих слів будинок і будовать [23,I,106,137] і тим самим включені до україномовної лексики. Зрозуміло, така практика лексикографічного опису не дає змоги однозначно відокремлювати весь український ареал. Все це (а ми маємо на увазі тут і інші подібні приклади) свідчить не про недогляд видатного лексикографа, а підтверджує неухильно здійсненний на всіх рівнях Словаря принцип: подати те або інше явище як процес, що відбувається в нашій свідомості.

Звідси відмова від певних остаточних підсумків і закостенілих догм. І звідси ж прагнення охарактеризувати українську тему найбільш різноманітно, надати їй принципового культурологічного звучання. З цією метою Даль рясно цитує літописи періоду Київської Русі. Причому особливе місце серед наведених пам'яток посідає пророчий метатекст східнослов'янської історії – "Слово о полку Игореве", до якого раніш, до речі, письменник неодноразово звертався у своїй художній творчості [25,76-82]. Даль нагадує про славне історичне минуле українців: "Еще казацкая матка (сабля) жива (или: не умерла. Богд. Хмельниц.)" [23,II,73]; впроваджує український фольклор до європейського контексту: балади "пелись нпр. в Шотландии, как у нас в Малоросии думы" [23,I,41]; відзначає особливості матеріальної культури: "На Украйне полы в хатах битые, без помосту" [23,III,270]; уточнює значення топоніміки: "Крещатик, крестцы; крещатик в Киеве, распутье" [23,II,191]; відтворює географічні реалії: "Река Смотрич калачем отекает город Каменец" [23,II,626].

Надзвичайно важливе місце серед поданих відомостей посідають паралелі між життям двох братніх народів: російського та українського. Даль підкреслює спільні моменти в їх історії: "Потомки запорожцев затерялись в казаках кубанских, малорусских и в других сословиях" [23,III,357]; розкриває спільне й різне в їх вимові ("<...>весь юг и запад, от Москвы, акает, и сама она также, но слабее, скрадывая резкость гласных (в Малоросии и в Польше окают) <...>" [23,I,8]) або у весільному обряді ("В Малоросии молодые, на др. день брака, стоят в церкви под общим покрывалом, которое подымает с них посаженый отец молодой, саблею" [23,I,267]; збільшує запозичення й переробки з української мови до російської: "Вот тебе, Боже, что нам не гоже (искажена из малоруск. От тобі, небоже, що нам не гоже; небога – племянник, бедный родня, убогий; сердешный)" [23,I,366].

Але й це для Даля не самоціль. Він прагне розкрити ментальність українського простонароддя, обгрунтувати і показати у взаємозв'язку його неповторні риси, для чого, зокрема, наводить анекдоти: "Верст по дороге наставили – и проехать нельзя, сказал хохол, зацепив возом за столб" [23,I,181] або "Рубль бежит, сто догоняют, а как 500 споткнется, неоцененный убьется! о псовой охоте: заяц, собака, конь и барин. Млрс." [23,I,670]. Цікаво, що обидва ці сюжети приводились Далем у "Пословицах русского народа" [26,II,60,295] і відповідно у казці "Ведьма" [27,IV,182] та у повісті "Нападение в расплох" [27,I,32]. Причому один з героїв повісті Карачун розповідає анекдот на підтвердження свого раніше висловленого міркування про лукавство українського селянина: "<...> малорос, напротив, охотнее всего прикидывается простачком, олухом, а между тем дурит всякого, кто сам дается в обман. Русский мужик, сообразно прямому, открытому нраву своему, шутит намеками, замечаниями; но у него нет замашки вкрадываться простодушием своим в доверие ваше, а потом озадачить замысловатыми истинами в виде вопроса, как будто невзначай предложенными; а это, воля ваша, с тупым умом несовместно" [27,I,29]. І в Словарі зустрічаємо подібну характеристику українського гумору, який, до речі, прямо співвідносится з гумором Гоголя: "Неподражаемый юмор Гоголя. Юмор малорусов ярко высказывается в их похвалках:эта похвалка хуже всякой брани!" [23,IV, 667].

Таким чином, українська тема всебічно розкривається у Словарі. Очевидно також, що Даль а ні трохи не образився за відібрані у нього словникові матеріали ні на українську мову, ні на Україну, ні на її народ. Хоч, звичайно, вилучення значного україномовного масива не могло не позначитися на будові Словаря. А проте далевська праця є, на наш погляд, найціннішим джерелом української культури і фундаментальною пам'яткою дружби двох братніх народів.

Проведені спостереження, звичайно ж, не вичерпують усіх аналізованих вище питань. Більш поглибленого вивчення потребує розуміння Далем української ментальності. Доцільно виявити та систематизувати усі українські мотиви у Словарі. Сподіваємося, наступні дослідження допоможуть вдумливо прочитати найважливішу сторінку російсько-українських взаємовідносин.

Loading...

 
 

Цікаве