WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература українська → В.І. Даль та українська мова - Реферат

В.І. Даль та українська мова - Реферат

І хоч Даль був проти перекладу україномовних творів письменника російською мовою [13,14], він все ж переклав у 1837 р. для широкого російського читача "Салдацький патрет" з першої книги "Малороссийских повестей", а Квітка присвятив йому повість "Мертвецький великдень" з тієї ж книжки [12,III,88]. 31 травня 1854 р. у відповідь на запит Г.П. Данилевського, біографа Основ'яненка, Даль писав з Нижнього Новгорода: "Я думаю, что Квитка один из первых и лучших раскащиков – на родном наречии своем; а с тех пор, как Петербургские Западники успели сбить его с толку и уверить, что он обязан писать по-русски – с той поры он ослаб и упал. Писатель пан Квитка мог бы ожидать, что великорус выучится понимать его, если оценит и захочет читать; но конечно уже ни один читатель не вправе требовать, чтобы писали исключительно на том языке, который ему понятнее" [15,л.2]. Навмисно цитуємо лист за оригіналом, а не за його ранішою публікацією [16,27-28], зважаючи на розбіжності, які мають місце. До речі, неточність у визначенні дати листування з Квіткою-Основ'яненком (у Даля "около 1836 года") спричинена, можливо, його нездужанням, про що він сам говорить в кінці листа: "При искреннем поклоне и пожелании успехов, прошу простить за нечеткое письмо и несвязную речь. Нездоров." [15,л.2зв.].

Ще раз повторимося, Україна й український фольклор посідають не просто значне, а вагоме місце у сфері творчих прагнень Даля. У 1975 р. А.Н. Гулак захистила змістовну кандидатську дисертацію, присвячену деяким аспектам цієї великої і ледь доступної для осмислення теми [17,3-36]. І хоч за минулу третину століття був нагромаджений значний додатковий матеріал, його не узагальнено до цього часу. Потрібні нові, зокрема й дисертаційні дослідження, бо мова йде про один з найважливіших шарів української культури.

Все, про що йшла мова раніше, багато в чому пояснює, чому ледь знайомий з Далем Т.Г. Шевченко, висланий до Орської фортеці у червні 1847 р., саме з ним пов'язує свої сподівання на звільнення від солдатчини. Про це він повідомляє братам В.М. та М.М.Лазаревським, уродженцям Чернігівщини, які служили на той час в Оренбурзі, відповідно у листопаді та грудні того ж року [18,544-545;19,V,235]. Як показує аналіз, Даль надав опальному Кобзареві найдійовішу допомогу [20,198-200]. Причому звертає на себе увагу така обставина.

В.М. Лазаревський (1817 р. народження) не придумав нічого кращого, ніж через місяць після прибуття до Петербурга, на початку лютого 1848 р., звернутися до незнайомого йому Даля – завідувача Особливої канцелярії при міністрі внутрішніх справ Л.А. Перовському – міською поштою. Мабуть, він забув, що 5 травня 1846 р. вже повідомляв того ж адресата про своє бажання улаштуватися на службу, а отриманий співчутливий відгук не вшанував відповіддю [18,541-544]. Тим більше варта уваги далевська відповідь у лютому 1848 р.: "Умные люди о таких вещах по городской почте не пишут. Что вы меня бегаете? <...> Приходите непременно" [18,545]. На другий день після їх зустрічі, в ході якої безперечно обговорювались способи надання допомоги Кобзарю [21,20], Даль запропонував йому "место секретаря в Особенной канцелярии", яке він посів після декількох суто формальних випробувань [18,545-548]. Таким чином, одного тільки наміру підтримати Шевченка в розумінні Даля було досить для призначення ще не досвідченого по-справжньому Лазаревського до міністерства.

Більш того, він стає його найближчим помічником з обробки фольклорних і лексикографічних матеріалів, що надсилали з України, а саме з Подільської та Волинської губерній. Збирання зразків усної народної творчості по лінії МВС і як член-засновник Географічного товариства (з 1845 р. [2,135]) налаштував Даль, бо вважав, "что русский словарь без малороссийского был бы далеко не полон в смысле полного словаря отечественного языка" [18,550]. Спроби об'єднання зусиль учених – зокрема І.І. Срезневського, І.П. Сахарова, М.І. Надєждіна, Г.П. Павського, – що здійснювались ним неодноразово для систематизації української лексики, неодмінно завершуються невдачею. І все ж аж до самого його змушеного від'їзду в червні 1849 р. до Нижнього Новгорода через цензурні переслідування, про що вже йшла мова вище, робота просувалась успішно. У листі до М.А. Максимовича від 12 листопада 1848 р. Даль писав: "Я собрал, - с помощником Лазаревским, - довольно полный малорусский словарь – кажется до 8 т<ысяч> слов будет <...>" [9,358].

Турботи про словник української мови не покидають Даля й на новому місці служби. Скажімо, у листі до Лазаревського від 29 жовтня того ж року він прямо-таки просить: "Ради Бога, устройтесь таким образом, чтобы ваш словарь не мог сгинуть: это уложило бы меня до времени в могилу!" [18,550]. Більш ніж рік робота над українським словником йшла за інерцією. Але на весну 1850 р. виявилась розбіжність Лазаревського з Далем у, здавалося б, другорядному питанні про вимову звукосполучень лі, ли, лы [18,550]. Лазаревський наполягав на особливих "товстих" і "тонких" звуках. Даль не погодився з цим і в листі від 18 березня 1850 р., подякувавши йому за безкорисливу працю над українським словником, здивовано питав: "О какой же помете толстых и тонких звуков вы говорите, - этого не понимаю. Ударение, конечно, надо ставить; но что такое тонкий и толстый звук?" [18,553]. А у листі від 2 липня висловлюється більш чітко: "Вашего различия между буквами і, и – не понимаю; кажется, вся разница в правописании, а произносится одинаково" [18,554].

Мабуть, тут треба говорити про поверховий вияв більш серйозних розходжень. Швидше за все, Лазаревський, який на ту пору робив успішну кар'єру чиновника, не бажав бути під опікою нижньогородського провінціала, хоч би він і сприяв раніше його просуванню по службі.

Даль добре розумів справжні причини цього і, не зважаючи на свою надмірну зайнятість по управлінню Нижньогородською удільною конторою, складанню збірки прислів'їв і "Толкового словаря", зголосився сам закінчити справу. В листі від 2 липня 1850 р., який нами вже цитувався, він зауважив: "Если вам работа надоела, то пожалуйста пришлите как есть; все-таки труда вашего много и много спасиба. Да нельзя ли хоть выписать слова, поступившие после меня в Географическое Общество?" [18,554].

З листа Даля від 8 грудня 1850 р. ми дізнаємося, що Лазаревський надіслав якісь матеріали, супроводивши їх різноманітними докорами. Даль повідомляє про отримання словника 1 грудня і про своє подальше п'ятиденне нездужання, яке, певно, було викликане претензіями Лазаревського. Зокрема він пише:"По какому поводу или с чего вы письмо свое начинаете "милостивым государем", когда вы в предыдущих письмах своих никогда этого не делали? <...> Затем, что значит: "имею честь препроводить", - "была у меня беззаветная преданность к вам, пока вам угодно было показывать, что я вам не чужой", - "но дух животворящий ушел" и пр. и пр." <...> Когда, с какие пор и в чем именно переменил я обращение с вами; словом, что это за загадки? <...> Я ничего не понимаю" [18,556].

Три дні по тому, 11 грудня, Даль знову пише листа до Лазаревського, закінчуючи його так: "<...> от преданного вам и ожидающего Малороссийского Словаря Даля" [18,556]. Інакше кажучи, після докладного ознайомлення з отриманими паперами, які видавалися ледь не за словник української мови, Даль не удостоїв їх такої назви. Таким чином, зібрана Далем і за його ініціативою україномовна лексика залишилась у Лазаревського.

Одразу ж листування між Далем і Лазаревським припинилося на п'ять років. Мабуть, воно ніколи більше й не відновилося б, якби не хвороба сина Даля, Льва Володимировича, майбутнього академіка архітектури, який добровільно брав участь у Кримській кампанії [18,557]. Після закінчення бойових дій сину уперто не дають відставку для повернення до припинених занять у Академії мистецтв. В наслідок більш ніж річної боротьби за сина батькові вдається домогтися його повернення до Академії [2,163]. Опубліковані листи переконують у тому, що не завжди, не у всьому і не одразу вищий за посадою Лазаревський хотів допомогти нижчому за посадою Далю [18,558-559,561].

Loading...

 
 

Цікаве