WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература українська → Новаторські західноєвропейські літературні напрями та течії у творчій рецепції Василя Стефаника - Реферат

Новаторські західноєвропейські літературні напрями та течії у творчій рецепції Василя Стефаника - Реферат

Про рецепцію Стефаником західноєвропейської літератури свідчить і його перекладацька діяльність. Він добирає для перекладу твори, які йому найбільш близькі тематично і відповідають естетичним уподобанням, суголосні його настроям. В. Стефаник переклав частину твору Г.Успенського "Разорение", дві новели німецького письменника Л. Тома (1867-1921) – "Тверді голови" та "Смерть" з його збірки селянських оповідань сатирично-гумористичного характеру "Agricola" (1897р.), яка користувалася широкою популярністю у читачів і отримала схвальні відгуки критики, а також повість "Загублений батько" норвезького прозаїка А. Гарборга (1851-1924).

Оповідання Л. Тома близькі до оригінальних творів В. Стефаника тематично та композиційно. До теми одинокої старості та смерті, порушеної Л. Томом в оповіданні "Смерть" Стефаник звертається у новелі "Ангел", "Сама-саміська", "Шкода", "Осінь" та ін. Герой оповідання німецького письменника старий Штефель, відчуваючи близькість смерті, пригадує собі все своє життя і як добрий господар, що звик до того, щоб усі його накази виконувались, в годину смерті дає розпорядження дружині щодо свого похорону й сподівається на добру пам'ять односельців. Штефель не боїться смерті, "лежить собі і на білу стелю дивиться", чекає смерті як неминучого вияву діалектики про недовговічність людського життя і вічності землі. Тема смерті присутня у творчості В. Стефаника з метою філософського осмислення буття, в якому фізичне життя і смерть завжди поряд, і тому смерті не слід лякатися. Проте, персонажі Стефаника – галицькі селяни в набагато гіршому становищі, ніж баварські, вони чекають смерті як полегшення. як звільнення від земних страждань: "Боже, боже, не тримай мене більше на світі. бо видиш, що нема як жити" ("Осінь"). Звідси і більший драматизм і навіть трагізм Стефаникових новел, чого немає в Л. Томи.

Твір А.Гарборга "Загублений батько" сповнений образної символіки і навіть містики. Повість написана ритмічною прозою у сповідальному тоні із заглибленням у психологію людської душі. Творчість норвежця близька до новел Стефаника щирим ліризмом, драматичною напругою фрази, гуманізмом. Письменник висловлює цікаві думки щодо сутності реального людського життя, які хвилювали й українського новеліста.

Канадська дослідниця О. Черненко в книзі "Експресіонізм у творчості Василя Стефаника" вважає, що Стефаник від початку і до кінця був послідовним експресіоністом. Безперечно, експресіоністичні мотиви зустрічаємо в новелах українського майстра слова: "Над заходом чорна хмара закаменіла. Довкола неї зоря обкинула свої біляві пасма, і подобала та хмара на закервавлену голову якогось святого. Із-за тої голови промикалися проміні сонця..." ("Виводили з села"). Ґрунтовно проаналізувавши творчий доробок новеліста О.Черненко все ж приходить висновку, що "...він зумів створити синтезу національного первня з уселюдським, отже поєднати любов до української людини з модерним світоглядом та модними на той час засобами мистецького вияву" [8, с. 8]. А модерний світогляд поєднує в собі всі напрями і течії, які існували в той час у літературі й мистецтві, котрі Стефаник творчо вивчав і осмислював, по-своєму "відсіваючи" вторинне, неприйнятне, вбираючи все цілісне, варте уваги. Один із сучасників письменника Михайло Рудницький (1889-1975), перший перекладач новели Стефаника "Злодій" французькою мовою (1912), дуже чітко визначив творчий метод українського новеліста: "Те нове, що Стефаник дав у побудову новел, було синтезом різних елементів, перероблених ним у довгому процесі шукання форми та сюжету. Від кращих представників західної літератури він узяв досвід, як доводити спостереження до лаконічного виразу, від сучасних йому талановитих модерністів він узяв насичений ліризм, позбавивши його суб'єктивного красномовства, від натуралістів він навчився бути сміливим у висловах, називати деякі риси гостро, без підсолодженого сентименталізму" [10, с.46].

Сучасна наук про літературу не відкидає думки, що літературний твір може взагалі не належати до будь-якого напряму або, навпаки, тяжіти водночас до декількох. Дуже складно "втиснути" творчий доробок митця у заздалегідь заготовлену схему. Великий письменник сам по собі є таким величезним багатством, що його важко однозначно охарактеризувати. В.Матвіїшин зазначає, що оскільки натуралізм, символізм, імпресіонізм, модернізм радянське літературознавство тлумачило не інакше як занепадницькі буржуазні декадентські течії кінця ХІХ ст., то й творчість В.Стефаника всіляко оберігалась від "звинувачень" у всіх цих гріхах, відводячи їй місце у легалізованому реалізмові [7, с. 209]. В.Стефаник не мав фахової мистецької підготовки, однак його самостійне глибоке вивчення теоретичних засад західноєвропейських новаторських віянь, близьке знайомство з творчим доробком найбільш відомих на той час майстрів художнього слова, пензля, різця та камертона дали йому змогу виробити свою оригінальну самобутню мистецьку манеру й піднести українську новелу до високого європейського рівня. І слушно зауважує редактор німецького журналу "Гезельшафт" Л.Якобовський : "Коли література... має такі таланти, то може числити на одне з перших місць поміж літературами світовими" [11, с.73].

Використана література:

  1. Донцов Д. Естетика декадансу. – У кн..: Дві літератури нашої доби. – Торонто: Гомін України, 1958.

  2. Ільницький М. Від "Молодої музи" до "Празької школи". – Львів, 1990.

  3. Лепкий Б. Із спогадів. Василь Стефаник. // Дивослово. – 1996. - № 6. – С. 3-5.

  4. Василь Стефаник у критиці та спогадах. – К., 1970.

  5. Василь Стефаник. Твори: У 3-х томах. – К., 1952. – Т. 2.

  6. там само. – К., 1954. – Т. 3.

  7. Василь Стефаник – художник слова. – Івано-Франківськ, 1996.

  8. Черненко О. Експресіонізм у творчості Василя Стефаника. – Едмонтон: Сучасність, 1989.

  9. Щурат В. Д-р І.Франко// Зоря. – 1896. – Ч.2.

  10. Рудницький М. Творчий шлях В.Стефаника // Радянський Львів. – 1946. - № 5-6. – С.46.

  11. Погребенник Ф. Сторінки життя і творчості Василя Стефаника. – К., 1980.

Loading...

 
 

Цікаве