WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература українська → Дослідження І.Я. Франка у вивченні давньоукраїнського віршування - Дипломна робота

Дослідження І.Я. Франка у вивченні давньоукраїнського віршування - Дипломна робота

(чотиристопний хорей). У 1914р. було надруковано ще два переспіви - "Військо тіней: Воєнна пригода з р. 1167" та "Кончакова слава. Пригода з літ. 1185-87". Останній також має оригінальну строфічну побудову (секстини).
"Кончакова слава" та "Військо тіней" були надруковані у 1914р. у зб. "Із літ моєї молодості". У статті "Віршування І.Франка (останній період творчості)" Борис Бунчук коротко подає їхню характеристику. За його словами, "Кончакова слава" є однією із восьми поезій цієї збірки, написаних хореєм. У цьому випадку - чотиристопним. Крім цього, "панує ритм з архаїзаторською тенденцією (процент наголошеності стіп такий: 42, 84, 46, 100)" [4,52].
Другий переспів вчений називає одним серед інших вісімнадцяти творів із різностоповими віршами, котрий носить урегульований характер. Поряд з цим переспів має 91 рядок, а всі інші становлять собою "твори-строфи". Розмір - чотири- та тристопний ямб, котрий дослідник передав у вигляді такої схеми: "Я 43443". Але він вказав й на те, що остання "витримана тільки у 15-и строфах", оскільки у чотирьох строфах третій та четвертий вірші не тристропові:
Над корчами й над осикою
Руки холодної, мертвої
Пропала наша справа всує!
Немов розвіяна полова.
Період написання переспівів літопису, що увійшли до "Студій над найдавнішим київським літописом", Борис Бунчук називає періодом "фізичних і моральних страждань", оскільки у нього "затьмарена свідомість не давала народитися творчій думці", "зв'язані руки - тримати перо" [4,49]. При цьому вірші "написані у 1914-1916рр. (в цей час І. І.Франко ще працював над своїми "Студіями") дослідник не може порівняти із "поетичними перлинами, створеними до хвороби". Проте, за його словами, Франкова поезія отримала нову якість - стала аналогічною до живопису, як малювання повним, розмашистим мазком". Але поруч із "широкими і суцільними лініями, фіксуємо непевний, боязкий, наче кінчиком пензля наведений, тремтячий, зривистий пунктир".
На основі цього вчений складає статистичні дані на зразок: "73 твори цього періоду розподіляються так: 51 (69%) - написані "чистою силабо-тонікою", 19 (26%) - силабічним віршем, 3 (4%) є поліметричними конструкціями". Або на основі аналізу строфічної та фонічної (бере до уваги тільки римування) дослідник визначає процент строфічних і римованих творів: 93 і 98 строфічні твори розподіляються так: монострофічні - 67%, різнострофічні та написані періодами - 26%. Твори з системним римуванням становлять 69%, з несистемним 19%. У порівнянні з попереднім періодом (різнострофники становили 72%, твори з несистемним римуванням - 10% [4,578]. Тому дослідник робить висновок, що "строфічна непослідовність у поета зростає більше, ніж утричі, римова - майже вдвічі1". Поряд з цим помітно збільшується кількість неврегульованих різностопових, а кількість написання творів хореїчним розміром збільшується.
Переспіви, поміщені у "Студіях над найдавнішим київським літописом", Борис Бунчук не аналізує. Якщо дослідити ці твори стосовно їхніх метричних особливостей, то можна побачити, що написані вони різними системами віршування.
Прикладом силабо-тонічної є оповідання "Варязькі шляхи". "Із Святославової молодості", "Половці під Києвом", "Похід Святослава на Болгарію", "Апостол Андрій на Дніпрових горах", "Обри й дуліби", "Три брати, основателі Києва", "Хозарська данина", "Прихід варягів на Русь" та ін. Наприклад, п'ятистопним акаталектичним ямбом написана поезія "Апостол Андрій на Дніпрових горах".
Андрій - апостол, брат Петра святого,
Учив, як каже стародавня повість,
В Сінопі, городі малоазійськім, -
І забажав до Корсуня, за море,
Тамошнім грекам занести Христову новість.
Крім цього, в деяких віршах зустрічається і шестистопний ямб із нарощеним у кінці вірша складом. Маються на увазі п'ятий вірш першої (уже наведений вище) та третьої строф, третій - другої, четвертий - четвертої та п'ятої. Оповідання складається із одинадцяти строф різних за будовою. Це є чотиривірші, п'ятивірші, шести - та восьмивірші: два катрени, п'ять п'ятивіршів, три шестивірші, один восьмивірш.
Наступним зразком написання силабо-тонічною системою віршування є переспів "Обри і дуліби", виконана чотиристопним амфібрахієм (перший, четвертий, п'ятий, шостий та восьмий дистихи і другий, третій вірші останнього катрена - каталектичним; другий, третій, сьомий двовірші та перший вірш останньої строфи - акаталектичний). Таким чином, переспів є полістрофним (дев'ять строф) та нерівнострофним.
Чотиристопним амфібрахієм також написані такі переспіви: "Хозарська данина", "Похід Святослава на Болгарію", "Половці під Києвом" та ін. Перший із них поділений на дві частини. Одна має 148 віршів, друга - дев'ять. Загалом поезія є рівнострофною, оскільки будова дистихів є однаковою. Текст твору "Похід Святослава на Болгарію" також становить дві частини. Перша з них є полістрофною, друга - астрофічна. Перша складається із 46 катренів. У формі катренів передано також оповідання "Половці під Києвом".
В деяких випадках (див. вище), як ми бачимо, можна зустріти гетерометричну строфу. Наприклад, в оповіданні "Три брати, основателі Києва" перший вірш п'ятого катрена написаний шестистопним каталектичним хореєм, всі інші - чотиристопним каталектичним та акалектичним амфібрахієм.
А довкола того городка малого
Ліси та бори величезні були;
Брати ж, люди мудрі, на промисли вдатні,
Стрілецтвом собі й звіроловством жили.
Переспів має політстрофну будову, котра основана на катренах, тільки четверта строфа є тривіршовою:
Ті гори ровами вони повкріпляли,
На них городок із дерев збудували,
По старшому брату Києвом назвали.
Прикладом гетерометричної поезії також є оповідання "Прихід варягів на Русь", в якому метричною організацією тексту є чотиристопний анапест, а вже починаючи з восьмої строфи - поезія написана чотиристопним амфібрахієм: пор.:
Приходили варяги з-за моря щороку
І збирали данину від чудів, слов'ян,
Від кривичів, мерян і весен,
А хозари собі ж прибували з востоку.
Брали від в'ятичів, сіверян та полян
Білу вивірку з кожного диму півроку.
Дев'ята строфа - Два роки жили три брати ті у згоді,
Та вмер Синус при незвісній пригоді,
І брат його Трувер з незвісних причин,
І Рюрик обняв усю власть сам один!
Тонічною системою віршування написані такі переспіви, як, наприклад, "Смерть Аскольда і Діра", "Аскольд і Дір під Царгородом", "Похід Олега наЦаргород". В основному вірші мають по три акценти ("Смерть Аскольда і Діра"). Є поезії, вірші яких мають по чотири наголоси ("Аскольд і Дір під Царгородом"). В оповіданні "Похід Олега на Царгород" чергуються вірші з трьома та чотирма акцентами:
Пішов Олег на греків війною,
Полишивши Ігоря з жоною
В Києві князем замість себе.
Взяв багато варягів з собою,
І слов'ян, і чудів, і кривичів,
І мерян, полян і радимичів,
Деревлян і сіверян, дулібів
І тиверців і гірських хорватів,
Що всі були в нього толковими,
Не належні до його
Loading...

 
 

Цікаве