WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература українська → Олекса Довбуш в очах народу та Романа Федоріва - Курсова робота

Олекса Довбуш в очах народу та Романа Федоріва - Курсова робота

Довбуш ще в дитинстві віддавав своє серце Зеленій Верховині, отримавши за це золотий топірець і безмежну силу та любов.
Та , на жаль, зловісне пророцтво зради таки збулося.
Підступна Дзвінчучка знала, що "...Довбуш таки прийде... або ж за її коханням, або ж з помстою за Анничку..." (с.301). І він прийшов, прийшов та й відкрив таємницю свого безсмертя. Але чому Дзвінчучка зустрілась йому на дорозі? Не змогли захистити Олексу ні лісові друзі, ні опришки, ні Дідо Велет, бо зрадила жінка, а чоловік убив.
"Озвалися тужні трембіти близько і далеко. Озвалися в опришківських серцях, озвалися в шумі лісових нетрів, у шелесті трав, у плескоті річок і потоків... " (с 304).
Дуже символічним є те , що в останню путь на Чорну гору, де Довбуша мали поховати, його проводжав і Дідо Велет, той самий, який дав таку долю Олексі. Довбуш плакав за народом, за Зеленою Верховиною, бо любов до них була безмежною, любов, яка стала сенсом всього його життя. Дідо Велет говорив: "Мудрість, Олексо, ніколи не має границь. Твоя доля багато чому і мене навчила. Але я вчиню так, що ти не вмреш у пам'яті народній: твоє життя ... таки справді стало жбаном, повним вина. Най буде так і далі.
Хто з того жбана пригубить, бодай крапельку вина закропиться, то вже рабом скніти не зможе. Бо слава дідів - наснага для внуків" (с.307).
"А Довбуш злився із землею, деревами, травами, скелями, він ставав місяцем, зірками, росою, він переливався у зелений шум смерек, у Черемоші в пінистий клекіт, у скрип колиски, постріл рушничний, в голос флояри..." (с.308) .
Автор цього дослідження повісті "Жбан вина" зачарована твором Федоріва, бо Олекса постав у всій своїй красі і привабливості: любові до рідного краю, простих гуцулів, здатності пройнятися болем і горем народним настільки, щоб відмовитися від особистого щастя, в умінні пробудити людину, допомогти їй відчути власну гідність, вигнати дух покори, а натомість вселити дух протесту і борні. На думку автора, найталановитіше виписані ті частини повісті, де автор загострює увагу на таких проблемах: народ і особа, роль митця і мистецтва в житті людини, суспільства, любов і зрада (до Вітчизни, матері ,коханої ), людина і природа, де відбувається філософське, соціально - моральне узагальнення.
Вміння автора синтезувати соціальні, морально - психологічні чинники в житті людини і країни сприяли художньому ефекту, незважаючи на те, що дуже нелегко зіставити в творах саме такої стилістичної своєрідної палітри художній психологізм з психологізмом "метафоричним".
Висновок
Олекса Довбуш - справжній народний герой, що став уособленням найсвятішої любові до рідної землі. Гаряче серце, світлий розум і безмежна слава - ці риси без перебільшення притаманні героєві, бо тільки така людина могла привернути увагу народу, що увіковічнив його ім'я в легендах, переказах, піснях. Цей відгомін історії доносився і до людей, що працювали на ниві слова , до письменників. Одним із таких небайдужих і водночас талановитих майстрів був Роман Федорів. "Жбан вина" - повість в легендах, що стала дзеркалом Довбушевої душі, але в золотій оправі. Сьогодні ми дивимося в це дзеркало і бачимо далеку, але водночас таку близьку епоху, в якій жив народний герой - Олекса Довбуш.
Та не дамо на поталу
Край гуцульський дукам.
Лиш би внуки пам'ятали.
Чиї вони внуки...
Сів Довбуш, сів помалу.
Замовкли цимбали...
А в долині для підвалин
Смереки рубали
Як актуально звучать слова: "Лиш би внуки пам'ятали, чиї вони внуки..." А чи пам'ятають нині внуки, чиї вони? Як мову свою забули? Та остання строфа обнадіює: в долині для підвалин смереки рубали. Для підвалин будови своєї оселі нової, своєї держави. Бо слава Довбуша рознеслася по великих просторах. По тих просторах, які Максим Рильський назвав "Довбушевою країною":
Сьогодні ми у Довбуша країні,
Серед ланів Стефаника й Франка
Справді, ми живемо у країні Довбуша, про якого пам'ятають. Пам'ять цю бережуть народні легенди, про що сказано в II розділі роботи. І найголовніше те, що народні легенди показали нам справжнього героя, наділеного ясним розумом, блискавичною реакцією і неабиякою красою.
З історичної точки зору, яка викладена в I розділі, Олекса Довбуш також був неабиякою людиною, душа якої була переповнена прагненням волі для народу.
Роман Федорів, письменник, у повісті "Жбан вина" найбільш повно в українській літературі зміг розкрити образ Олекси Довбуша, поєднавши при цьому історичні факти і народні уявлення. Про це йдеться в III розділі. Роман Федорів нагадав нам нашу історію, а також легендарну її постать - Олексу Довбуша. Змусив заглянути йому в душу і спробувати зрозуміти його.
Тож пам'ятаймо свою історію, щоб бути гідними внуками своїх славетних прадідів.
Примітки
1. Целевич Ю. "Опришки".с.165.
2. Білоус М. "Олекса Довбуш" с.27.
3. Сосенко І. "Олекса Довбуш".с.26
4. СКМС (1738 - 1751рр.). с. 64.
5. Там же . с. 63
7.Там же .
8. СКМС (1738 - 1751 рр.). с. 129.
9. Етнографічний збірник. Т.26. с.76.
10. Die osterreichsch-ungarische Monarchich in Wort und Bild.Wien,1899.S.255.
11. СКМС (1738 - 1751 рр.). с. 63.
12. Там же.
13. СКМС (1738 - 1751 рр.). с. 64.
14. СКМС (1738 - 1751 рр.).с. 127.
15. Виписка з метрики с. Довгопілля з другої половини XVIIIст. Копія її зберігається у фондах Коломийського музею народного мистецтва.
16. Грабовецький В.В. Нескорений Довбуш // Наука і суспільство. 1970. № 10. с. 17- 19.
17. Етнографічний збірник. Т.26.с.106.
18. ЦДІАЛ, Т.247, ф.5, с. 1363.
19. ЦДІАЛ, Т. 247, ф. 5, с. 1363.
20. АБЗ, № 93, арк. 95.
21. Грабовецький В.В. Так виглядав Олекса Довбуш (за описом джерел) // Жовтень. 1966, № 9. с. 136 - 138.
22. АБЗ. № 5 / //, арк. 12
23. СКМС (1738 - 1751 рр.). с. 185 - 186.
24. ЦДІАЛ, ф.5, т.243, с.1573 - 1574.
25. Там же.
26. Грабовецький В.В. Перекази слів Олекси Довбуша // Укр.. іст. журн. 1970. № 8. с. 131 - 132.
27. Karpinski T. Pamietnike. S. 8.
28. СКМС (1738 - 1751 рр.). с. 222 - 223.
29. АБЗ, № 5 / //, арк. 13.
30. Змієві вали. Далі посилаюсь на це видання із зазначення сторінки в дужках.
34
31. Легенди Карпат. Далі посилаюсь на це видання із зазначенням сторінки в дужках.
32. Етнографічний збірник. Т.26. с. 138.
33. Там же. с. 137 - 141.
34. Там же. с.68.
Список літератури
1. Грабовецький В. Ілюстрована історія Прикарпаття друга половина XVII - XVIII ст: у 2 - ох томах, Івано - Франківськ: Нова Зоря,2003.
2. Грабовецький В. Олекса Довбуш 1700 - 1745, Львів: Світ, 1994.
3. Ігнатович Г.І. Легенди Карпат, Ужгород: Карпати, 1968.
4. Шиманич С.В. Змієві вали, Київ: веселка, 1992.
5. Бабій О. Перевали № 4, Івано - франківськ, 2000.
6. Качкан В. Хай святиться ім'я твоє: книга п'ята, Львів. 2002.
7. Перебийніс П.м. Київ. - №5, 1992.
8. Поділля. - № 32, 1995.
9. Зубанич Ф. Довбушеві гори: Молодь, 1997.
Loading...

 
 

Цікаве