WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература українська → Олекса Довбуш в очах народу та Романа Федоріва - Курсова робота

Олекса Довбуш в очах народу та Романа Федоріва - Курсова робота

ній і кликав до себе тих, хто здужав підняти колоду… А останнє випробування було на сміливість."Клади руку на ковбицю! - казав Довбуш і замахувався топірцем, ніби хоче відрубати руку. Хто відхапував руку, того проганяв, а хто не боявся, того брав до себе" (с. 104). Ця легенда свідчить про те, що для Олекси було важливим, які в нього будуть помічники. Він прагнув знайти побратимів не тільки однієї мети, але й духу.
Щоб точніше уявити, якою була людина, що захищала велику Верховину, потрібно крок за кроком дослідити його опришківський шлях. Дуже багато існує легенд про те, як саме Олекса Довбуш боровся з панами. Спробуємо вибрати найцікавіші з великого розмаїтття.
Яскраву розповідь про Довбушеві походи містить легенда " Гуцульський месник" ( Записана Кисилевською від І. Пентюка в с. Річка Косівського р-ну Івано - Франківської області с. 19 -28 ). Звичайно, Довбуш карає панів, які знущаються над простим людом " - А що, пане, будеш людей бити, примушувати кукурікати?
Пан на коліна:
- Ей, пане Олексо,змилуйся, що хочеш дам тобі, лиш даруй мені життя.
- Давай челетку ( бочечка, міра в 25кг) червінців " (с.20)
З цього епізоду дізнаємося, що герой не завжди відбирав життя у панів, а брав викуп. Це засвідчує милостивість Олекси і його довірливість. Але бував він і досить грубим та холоднокровним.
"- Не по маєтки твої я сюди прийшов, а по твою голову!" (с.23). І після цих слів пан позбувся голови. Ненавидів опришок також корчмарів, які обдурювили людей і забирали майно та землю за борги. В таких ошуканців Олекса забирав і палив папери з людськими боргами. " У цій скрині знайшов Довбуш тоті рейства( списки боржників), забрав у тобівку ( шкіряну торбину) та й гайда " (с. 24-25). У легенді " Помста Дідушкові " ( Записана М. Лазаровичем від М. Мельника в селі Білі Ослави Богородчанського р-ну Івано- Франківської області в 1960 році с.16-17) розказано про те, як Довбуш, повіривши панові, що той не буде чинити зла, залишився ошуканим, бо Дідушко - землевласник, пан, не дотримав слова, але за це поплатився головою. Тобто, бачимо те, що Олекса також інколи був занадто довірливий.
Народний герой також звертався за допомогою до простих людей, от як розказано в легенді " Кочуба, Довбушева гора"
( Записана А. Яківчуком у Заставнівському р-ні Чернівецької обласі, с.15). Тут ідеться про пана Янута, який захистився від Довбуша високими мурами. Але Олекса виявився кмітливим і послав одного селянина шпигуном у панський двір, а той допоміг вбити Янута.
З цієї легенди герой постає перед нами не тільки сильним , але й розумним. І ще мудрість Олекси полягає в тому, що він зі своїми побратимами ніколи не залишається довго в одній місцевості, а як сказано в легенді " Гуцульський месник", " … він… як гриб, не сидить на місці лиш орлом літає полонинами…" (с.21). В такому разі перед нами вимальовується образ не просто месника, а героя силою і мудрістю якого захоплювались.
Але не завжди побратими супроводжували Олексу Довбуша. І є кілька легенд, які розповідають, як сам - один месник боровся із смоляками - панськими загонами . Наприклад, в легенді " Довбушів камінь" ( Записана В. Морозюком в селі Ялина Богородчанського р-ну Івано - Франківської області с. 57-58) розповідається про те, що Довбуш сам, піднявши і кинувши великий камінь, знищив цілий загін смоляків,які його хотіли схопити. Цей вчинок засвідчує як силу Олекси, так і його безстрашність та рішучість
Дуже часто можна зустрітись у легендах про народного месника з таким фактом, що його хотіли підкупити. В легенді " Не підкупити " ( Записана П, Роздай горою від П. Пастуха в селі Чабарівка Чртківського р-ну Тернопільської області с. 10) розповідається, що пани пропонували Олексі велику суму грошей, маєтки за те, щоб той покинув опришківське ремесло, але Довбуш не згодився. З даної легенди випливає ще одна непохитна риса характеру героя - це відданість своїй справі.
Займаючись таким ремеслом, Довбуш мав і хороших побратимів, але потрібно також мати найкращого серед найкращих.
Таким другом по зброї став для Довбуша Іван Бойчук. В легендах існують різні версії того, ким був Іван Бойчук до того, як стати найкращим товаришем Олекси . В легенді " Іван Бойчук і Довбуш" ( с. 104-107) розказано, що Іван був уже старим опришком до того, як Олекса став героєм, і вирішив приєднатись до Довбушевої ватаги на прохання опришка.
Та в легенді " Олекса довбуш та Іван Рахівський" ( Записана О. Кисилевською від І. Пентюка в селі Річка Косівського р-ну Івано - Франківської обл. с. 17-18 ),навпаки, сказано, що Іван Бойко ( Бойчук) був молодим хлопцем, який захотів стати опришком і вирішив піти з Олексою.
В народних легендах показано методи боротьби панів проти опришків. Звичайно, найпопулярнішим методом були збройні напади, але Довбуш переховувавсь із ватагою у різних печерах, і напасти на них зненацька було дуже важко, тому пани шукали також нетрадиційних методів. У легенді " Випадок коло криниці" ( Записана Т. Рон від І. Ісайчука в м. Косів Івано - Франківської обл. 1961р. с. 49) описаний один із таких випадків.
" Раз було таке. Одному газді з околиць Косова лихвар видав кілька грейцарів і дав трій ( отрути), щоб той отруїв криницю, з якої часто Довбуш пив воду…" ( с. 49), але газда нічого не зробив, а натомість розповів все опришкові. Ось так Олексу врятував від смерті газда.
Звичайно, кожному є відомий той факт, що всі панські гроші Довбуш роздавав людям, але ходить багато легенд про добушеві скарби. У легенді " Довбушеві місця" ( Записана Л. Лясотою від В. Позика в селі Іванівка Калуського р-ну Івано - Франківської обл. с. 58-59) є про них згадки. " На горі Крутій був явір грубезний. Раз сюди на дванадцяти конях гроші везли і коло того явора закопали…"(с. 58). Мешканці с. Голови Верховинського р-ну Івано- Франківської обл. переказують, що на горі Кудроватій є печера, в якій багато комор. Тут Олекса залишив свої скарби. В одних коморах висить на стінах чимало різної зброї - кріс, пістолі, ножі, топірці, ремені, порохівниці, в інших стоять величезні корита з тисового дерева, в яких - олово, срібло, золото.
У Космачі розповідають , що на горі Лисина, серед села, " з тієї сторони , з которої сонце сходить між двома буками", була криниця, під плитами якої Довбуш закопав свої скарби. Характерно, що скарби заховані саме з того боку, де сходить сонце. Чи не є це свідченням того, що народ вірив у сонце волі, яке зійде в майбутньому, і поневолений народ візьме у свої руки закопані скарби, тобто вільне і щасливе життя в незалежній Україні.
Народ на Гуцульщині передає з покоління в покоління повір'я, що скарби Олекси Довбуша є на горі Довбушанці, в Яришці біля с. Зеленої, в Гадьові, в Мокротині і багатьох інших місцях Карпатських гір33.
Та повернімося до образу самого Олекси Довбуша. Найзагадковішою подією в житті героя була його смерть. Виходячи з легендарних джерел, лише двоє людей знали, як можна вбити Довбуша, мати Олекси і жінка Дзвінчука. У легенді " Топірець Довбуша" ( записана Л. Лисевич від
Loading...

 
 

Цікаве