WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература українська → Олекса Довбуш в очах народу та Романа Федоріва - Курсова робота

Олекса Довбуш в очах народу та Романа Федоріва - Курсова робота

волі та соціальної рівності. Протягом семи років він боровся із соціальною несправедливістю --- карав панів, орендарів, інших багачів, нищив і палив їхні маєтки, документи, в яких були записані селянські борги. Цими активними діями він захищав селян від несправедливості, а вони в його особі вбачали месника і захисника.
Нововиявлені документи вказують на письмові звернення Довбуша до шляхти під Туркою. Є також сліди існування"Маніфесту Довбуша проти князів". Тривалість боротьби і написання відозв --- "карток" "маніфесту" підносять Олексу до рівня видатних керівників національно-визвольного руху на Україні в епоху феодалізму.
В умовах соціального і національно-релігійного гніту польсько-шляхетських окупантів,які захопили західні українські землі, виступи Олекси Довбуша набрали рис національно-визвольного руху.
Розділ II.Постать, оповита легендами.
(Формування образу Олекси Довбуша у народному уявленні).
Дужий Довбуш, славний Довбуш,
За щирість велику
Хай про нього кличе слава,
аж до суду - віку.
Дужий Довбуш, славний Довбуш,
За щирість завзяту
Збереш про нього пам'ять
і славу крилату
Богдан - Ігор Антонич
Олекса Довбуш - Людина , яка стала народним героєм. У карпатських горах і досі живуть люди, які пам"ятають передані від діда - прадіда легенди про цього месника.
Існує велечезна кількість пісень, переказів, оповідань і легенд про карпатських опришків та їх ватажка. Без сумніву , і пісні, і легенди про опришків складалися ще в пору їхньої діяльності. Історична постать Довбуша овіяна гарячою любов'ю і надзвичайною пошаною українського народу. Тому він наділяється благородними рисами: здібностями організатора й керівника, фізичною силою, відвагою, лицарством , бо не карав ватажок невинних, беззахисних і тих, хто допомагав бідним. Він полонив серця людей тим, що став на захистт поневолених і скривджених.
Народ наділяє Олексу надзвичайною красою, блискучим розумом. Він відчайдушний, але водночас обережний, сміливий, винахідливий і щирий.
Перш за все звернімо увагу на те, як у народній творчості розповідається про народження сина Верховини. Відомостей про саме народження месника небагато, та в легенді " Життя Олекси Довбуша" (Записана В. Отодюком у селі Банинові Підгірному Сторожинецького р-ну Чернівецької області )30 розповідається про тайну його пришестя на світ. "Давно в народі жив - був селянин на ім'я Олекса - кріпак. Було йому сто років,
а мого жінці дев'яносто вісім".(с.96-97)
Жінка пішла до лісу по дрова і зустріла діда з довгою бородою. Він спитав, чи хоче вона мати сина, на що вона відповіла ствердно " А дідо тоді каже, аби йшла додому , три дні не їла, а пила один кухоль води щогодини "(с. 97). І через три дні народився синок. Ось таким було народження героя, овіяне таємничістю, але водночас таке просте.
Про дитячі роки Олекси також немає багато відомостей. У більшості народних переказів малий хлопчик потрапляє в полонину пасти овець. Наприклад, в легенді " Про малого Олексу" (с. 97) розповідається про те,що малий Олексик ріс швидко, але коли йому було дванадцять років, його забрав пан і примусив пасти вівці. Очевидно, що хлопчику ця робота була не мила, а пана малий боявся ." Став Довбуш тяжко плакати, бо пан звелить відвести на стайню і дати різок" (с. 98). З цієї легенди можна зробити висновок, що в подальшій діяльності героя важливу роль відіграла і особиста образа.
У народних легендах можна зустріти такий факт, що свою силу Олекса дістав саме у дванадцять років. Але йому вона була дана не просто так, а він попросив її. У легенді "Сила Олекса Довбуша" (с. 97) сказано, що Довбуш, пасучи вівці, не вберіг панського барана і боявся повернутись, щоб не бути покараним. І коли сивий дід спитав у нього, чого він хотів би найдужче, то Олекса зажадав мати силу, яку дістав. У легенді " Довбушева сила" (Записав Л. Лисевич від Н. Сухар в селі Осенівка Глибоцького р-ну Чернівецької області в 1961р.) 31 розповідається про те, що сила героєві була дана, тобто він її не просив. " Заснув якось Довбуш на Говерлі і бачив дивний сон. Снилося, що знайшов він своє щастя. Коло нього сидів старий дід і казав йому:
- Спи спокійно, хлопче, а коли пробудишся - станеш найдужчим у світі" ( с.28). Тобто, виходячи з фактів, наведених у цій легенді, не можна судити про Олексу як про людину, яка через особисту помсту забажала бути сильною. Цікаво, звичайно, дізнатися, якою була сила Довбуша. У легенді " Довбушева сила" описується , що герой був неймовірно сильним. " А береза була товстою, на три лікті. Довбуш зігнув березу…"( с.28). " Вирвав дуба з корінням і вершком, забив його в землю по саме коріння. Потім заліз у гарячю жентицю (сироватка з овечого молока), і вона його не пекла"( с.29).
Не менш цікавою деталлю народних переказів є топірець Олекси. В легенді " Життя Олекси Довбуша" є згадка й про нього. Старий сивий дід сказав героєві, що його вірною зброєю стане чарівний топірець, але його Олекса повинен дістати сам. " Він є на Чорній горі у дідька , що літає. Його можна убити ярою пшеницею та гудзиком срібним" (с.97). Історія Довбушевої зброї, тобто топірця, не просто є черговою легендою. Це своєрідний твір , у якому переплітається і легенда, і народні вірування, і християнські уявлення, з цієї легенди ми частково дізнаємось про вірування гуцулів.
З легенди " Топірець Довбуша" ( Записана Л. Лисевичем від Н. Сухара в селі Оселівка Глибоцького р-ну Чернівецької області в 1961р.с.26) дізнаємося, що топірець Олекса зробив сам і затесав у пеньок, тобто зброя була зроблена власноруч.
Суперечливим залишається питання, як саме Олекса став опришком. З одних джерел дізнаємось ( легенда " Життя Олекси Довбуша"), що головна причина була та, що зненавидів пана, який забрав його від матері і батька, але ці факти не є достовірними. У легенді " Як Довбуш став опришком" (с.101) перед нами постає зовсім інша картина. Олекса живе зі своїм старим батьком, який не може сплатити панщини, пан забрав останніх овечок з двору. Олекса не витримує тяжкої долі і йде геть. Блукаючи лісом, зустрічає діда, який і вивчив його на опришка. Тобто, стає явним те, що Олексу навчили опришківського ремесла.
Для нас залишається загадкою, чи Олекса Довбуш став героєм, бо йому так було напророчено з самого дитинства, чи тому, що доля змусила його піти такою дорогою. А якби Олекса жив не так бідно, чи став би він сином Верховини, який навіки залишиться в пам'яті героєм? Але залишимо це питання відкритим і продовжимо простежування життя Довбуша у легендах.
Щоб стати хорошим захисником своєї землі, потрібно мати
добрих побратимів. Будь - кому Довбуш не довіряв, а обраним влаштовував випробування, про які йдеться в легенді " Як Довбуш набирав хлопців" (с. 103-104).
"Спершу пробували силу. Треба було підняти колоду від землі. Хто підніме один її кінець, тих Довбуш відбирав, а хто ні - тим казав:" Ідіть, хлопці, газдуйте!"(с.103)
" Далі через прірву метав свіжооблуплену смереку. Переходив по
Loading...

 
 

Цікаве