WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература українська → Липа Юрій - пороги вічності - Реферат

Липа Юрій - пороги вічності - Реферат

майбутнього письменника. На цій проблематиці, зогляду на численну плутанину, яка присутня у більшості вітчизняних та зарубіжних публікацій, що стосуються життєпису Ю. Липи, слід зупинитись дещо детальніше.
Вважається, що свій життєвий шлях Ю. Липа почав 5 травня 1900 року в Одесі у православній українській родині Івана та Марії Лип. Це найбільш поширена версія. Однак існують й інші. В архіві Медичної Академії імені Кароля Марцінковського в Познані (Польща) до цих днів зберігається вступна анкета абітурієнта лікувального факультету Познаньського університету, власноруч заповнена Ю. Липою 1922 року під час його вступу на медичний факультет (її копія є в авторовому архіві; оригінал зберігається у родинному архіві Марти Липи-Гуменецької). У ній Юрій Липа подав дату і місце появи на світ: "22 квітня 1900 року, місто Полтава". Цей документ підтверджується й іншим - довідкою деканату Лікувального факультету Медичної академії в Познані № ВЛ/2564/1990 від 16 грудня 1990 року, виданою на запит доньки Ю. Липи Марти Липи-Гуменецької, в якій зазначається: "… Юрій Липа національності української, нар. 22 квітня 1900 року в Полтаві…". Ця версія є найбільш вірогідною (і, водночас, найменш поширеною - вона не фігурує у жодній з публікацій про письменника) і, що найважливіше, документально підтвердженою. Тим більше, що достеменно відомо - Іван Липа остаточно переїхав на постійне місце проживання до Одеси лише 1902 року. Проте і вказаний документ остаточно не проливає світла на проблему…
Разом з тим, у своїх листах до автора цих рядків П. Кіндратович стверджував, ніби має ще й інший документ, в якому Ю. Липа подав датою свого народження 6 травня 1900 року.
Враховуючи це, спираючись на епістолярій І. Липи та інші архівні джерела, спробуємо реставрувати події життя родини Лип перед народженням Юрія і вивести найвірогіднішу, як нам видається, версію.
Батько Юрія - Іван Левкович Липа, був неординарною постаттю: лікар і письменник, організатор і автор програми "Братства тарасівців" - першої таємної організації, що проголосила своєю метою виборення самостійності України, комісар Михайлівського району, згодом комісар Одеси від Центральної Ради, член Українського революційного керівничого комітету міста (1917), лікарський інспектор Одеси, учасник Трудового Конгресу, член Директорії УНР, міністр культів та один з авторів проекту першої Конституції УНР, член президії Української партії соціалістів-самостійників, яка найрадикальніше ставила питання державної самостійності України (1918), міністр здоров`я уряду УНР та голова президії Ради Республіки на вигнанні (1921).
У 1899-1900 роках він працював лікарем у Ананьївському повіті на Одещині, а отже, поза сумнівами, міг бувати і в самій Одесі. На цей же час, імовірно, припадає його перше одруження.
Першою дружиною, як свідчать листи до Івана Липи відомого українського мецената і громадського діяча Євгена Чикаленка, збережені у фонді І. Липи Державного архіву Одеської області, була лікарка-акушер на ім`я Марія з якою, найвірогідніше, Іван Липа побрався під час свого лікарювання на Полтавщині чи в Ананьївському повіті. Можливо, що саме ця жінка і була матір`ю Юрія Липи, хоч ми не схильні вважати це за правду. Є. Чикаленко, який мав маєток у селі Перешори Ананьївського повіту і часто відвідував свого приятеля й сусіду по повіту, був добре обізнаний у родинних справах І. Липи. Тому його твердженням можна було б цілковито довіряти. Молодша донька Ю. Липи Марта Липа-Гуменецька стверджувала, що першу дружину Івана Липи звали Марія Булдовська, вона була донькою харківського митрополита Теофіла Булдовського і саме вона була матір`ю Юрія Липи. Ця версія документально не підтверджена. Тому нам видається більш вірогідним, що саме Марія Шепель-Шепеленко, друга дружина Івана Липи, і була матір`ю Юрія Липи. Це переконання базується на таких фактах і документах.
У фонді Івана Липи, який знаходиться у Державному архіві Одеської області (ДАОО) збереглося фото Івана та Марії (Шепель-Шепеленко) Лип (другої дружини), датоване 1900 роком, що підтверджує нашу версію про те, що на Полтавщину з Одещини І. Липа поїхав лікарювати вже одруженим і саме там, у Полтаві, народився їх син Юрій, з яким вони 1902 року повертаються назад до Одещини, де мешкали на той час рідні дружини. Цю саму жінку ми зустрічаємо поруч з І. Липою на відомому фото 1904 року, коли вони разом були слухачами українознавчих курсів у Львові (на фото сидять у другому ряду за М. Грушевським, І. Франком і Ф. Вовком). Наше припущення підтверджується також рядками з листа відомого українського громадського діяча, адвоката Михайла Литвиновича, друга І. Липи, який запитує останнього, передбачаючи його одруження: "Догадуюсь, що Ви знайшли собі в Одесі ідеальну дівчину-українку, чи се правда?" (лист датований 30 березня 1902 року), з чого чітко випливає, що автор запиту, знайомий з І. Липою від 1899 року, точно знає про неодруженість І. Липи на той період. А отже, швидше за все, Марія Григорівна Шепель-Шепеленко, про одруження з якою І. Липи питає М. Литвинович, була другою дружиною лікаря.
Петро Кіндратович зі Львова, нині покійний, також погоджувався з нами щодо того, що саме Марія Шепель-Шепеленко була матір`ю Юрія. Головний аргумент на користь цього припущення - щоденник Ю. Липи (автор має його копію у своєму архіві; оригінал знаходиться у родинному архіві Марти Липи-Гуменецької), в якому останній багато пише про Марію Липу, її життя під радянською владою і обставини смерті. Зацитуємо найважливіші уривки: "1927 рік. (між записом від 16.04.1927 і 01.09.1927 Ю. Липа пише). З картки Марії Липи з 28.07.1927 р. видко було, що вона заарештована в Одесі і в`язнена протягом півтора місяці ворогами України (приблизно у липні-серпні місяці)". Після 1927 року в щоденнику Ю. Липа пише: "В лютому 1930 року перестала писати до сина (тут і далі підкреслення наше) і брата (Володимира Шепеля, брата Марії Липи, генерала Армії УНР, що мешкав у Польщі) Марія Липа, можливо, що обмежена не лиш у волі писати, але і в життю самім, московськими посіпаками. Потім почала писати. Любі листи Марії Липи були великою радістю, порадою, а нераз і щастям для… (на місці крапок закреслений початок слова, який неможливо прочитати) сина.". Зважаючи на часті вживання слова "син", можна припустити, що Ю. Липа вважав Марію Шепель-Шепеленко своєю матір`ю. Але чи Марія була матір`ю Юрія від народження, чи тією матір`ю, яка лише виростила і виховала - з`ясувати остаточно поки не поталанило.
У листах, спогадах і щоденнику Ю. Липа часто звертається до Марії Липи, називаючи її матір`ю. Крізь рядки відчувається глибока повага, вдячність, турбота, теплота, і синівська любов. Їй він присвячує кілька своїх поезій - "Марії Липі", "Ланцюг ніжності", "Молитва за кохану жінку". Такою ж любов`ю просякнутий також ледве чи не кожен рядок спогадів про батька Івана - ідеала й наставника. Чимало споминів про Ю. Липу фіксують цікаву деталь: перебуваючи де б то не було - вдома
Loading...

 
 

Цікаве