WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература українська → Липа Юрій - пороги вічності - Реферат

Липа Юрій - пороги вічності - Реферат

віддавна - в поетичних рядках та філософських роздумах раз-у-раз натрапляємо на пророчі видіння власної трагічної долі, яка, на диво, не лякає мислителя. Внутрішньо він готовий стоїчно зустріти смерть, про що і пише у тій же, фактично передсмертній, статті "Сучасність і культура": "Що з того, що впав діяч культури? Він додав свою малу суму до великої суми зусиль. Смутно, що переставжити письменник, чи політик, чи науковець, але, слава Богу, що те, що в нім було, дісталось до великого підрахунку, до культури. Важкі умовини творчості під час історичних бур, але справжня творчість не зупиняється".
Того ж 1943 року на літературному конкурсі, організованому Українським видавництвом у Львові, було удостоєно другою премією драму Ю. Липи "Король Гаїті".
На початку липня 1944 року, під наступом Червоної Армії, Ю. Липа разом з родиною переселяється в село Бунів Яворівського району, а на початку серпня до присілку Бунова - Іваників. Тут він виходить на зв`язок із підпільними націоналістичними клітинами, допомагає пораненим воякам сотні Української Повстанської Армії (УПА) командира Петренка, пише підручник з фітотерапії для медичної служби УПА "Ліки під ногами". Відкриває медичні курси для підготовки молоді з надання невідкладної медичної допомоги хворим при пораненнях, переломах, зовнішніх кровотечах. На цих курсах набували практичних навичок санітари і санітарки зі збройних формувань УПА. Врешті встановлює контакт з референтурою пропаганди Крайового Проводу ОУН, веде постійне листування, подає цінні пропозиції у вигляді коротких (написаних "телеграфічним ститем") записок стосовно політико-ідеологічних питань.
Тут варто спростувати досить поширене твердження, ніби Ю. Липа був членом підпільного українського передпарламенту - Української Головної Визвольної Ради (УГВР), створеної з ініціативи ОУН. На нашу думку, це просто гарна легенда. Вона виникла як припущення у статтях П. Кіндратовича, а вже безпідставно була прийнята за однозначну правду А. Мисечком. Хоч нам, переглянувши дуже авторитетні джерела, жодного разу не вдалося знайти бодай згадку про участь Ю. Липи у цій формації.
Напередодні вступу червоних військ Ю. Липі ще раз пропонували емігрувати. Але він категорично відмовився. Пишуть, що письменник свідомо йшов назустріч неминучій смерті. Л. Мокрієвська-Венгринович згадує, що Ю. Липа, спостерігаючи за колонами совєтських військ, що переміщалися через Яворів на Захід, говорив, що йому судилося, мабуть, померти незвичайною смертю. Він, наче Христос, ішов на свою Голгофу…
У другій декаді серпня на терені дії сотні УПА командира Петренка упівцями було затримано двох червоноармійців-дезертирів. Після допиту, команда УПА відпустила їх на волю. Але невдовзі надійшла звістка, що їх затримали передові відділи червоних. Настала небезпека, що вони наведуть енкаведистів на шпиталь сотні, який містився у сільській церкві між присілками Козаківка та Іваники. Аби цього не сталося, сотня УПА Петренка, евакуювавши шпиталь, перенесла його в інше місце. Ю. Липа категорично відмовився перенестися разом зі шпиталем, гадаючи, що в селянському одязі він перебуде якийсь час разом із селянами і залишився. Однак інтелігентні руки лікаря видали його…
У багатьох джерелах, здебільшого діаспорного видання, є багато версій загибелі письменника і дат, коли це трапилось. Найпоширеніша з них - загибель Ю. Липи у складі відділу УПА в бою зі зброєю у руках. Не будемо перераховувати їх всі, оскільки пошукова робота М. Липи-Гуменецької, П. Кіндратовича і автора цих рядків дозволяють точно реставрувати за спогадами очевидців ту трагічну подію.
19 серпня 1944 року до будинку, де мешкав Ю. Липа, під`їхала бричка із чотирма офіцерами НКВД. Липа був у яблуневому саду зі своїми дітьми. Лікарю було сказано: "Собирайтесь, вы нам нужны", а також наказано взяти свій медичний інструмент. Дружина Липи Галина запитала, куди його забирають. Жінку було запевнено, що чоловік невдовзі повернеться. Офіцер сказав: "Даю вам честное слово советского офицера, что через час-два ваш муж будет дома". Однак він більше не повернувся...
Два дні шукала дружина Юрія, розпитувала в Яворові, Краківцях, але скрізь чула одне - "Не знаем". 22 серпня 1944 року, тіло Юрія Липи, запорпане у сміття, було знайдене селянами на місці колишнього польського постерунку в селі Шутовім за чотири кілометри від останньої оселі письменника. Їх очам відкрилась жахлива картина - тіло Ю. Липи було поколоте багнетами, руки і голова потрощені кольбами рушниць, його було кастровано власними хірургічними інструментами...
Вночі з пересторогами за християнським звичаєм, лише без церковних дзвонів, люди поховали видатного українського письменника, лікаря, письменника і теоретика державності Юрія Липу на цвинтарі села Бунів. Домовину несли жінки, за нею йшли небагато людей, переважно теж жінок. Панахиди не було. Ховали з острахом. Дружина сама вибрала місце для могили - під черешнею на краю цвинтаря. Вночі на його могилі було встановлено березового хреста, якого виготовили майбутній дослідник життя Юрія Липи Петро Кіндратович із друзями. Невдовзі він зник. Та його знову поставили. І так було багато разів. Аж після проголошення незалежності бунівці відновили могилу, а донька письменника Марта встановила хреста.
В архіві інформаційного бюро Управління внутрішніх справ Львівської області зберігся документ про вбивство Юрія Липи. Це єдине автентичне джерело, яке документально підтверджує, що лікар не помер власною смертю, а загинув від рук радянських енкаведистів. Зацитуємо мовою оригіналу:
"Начальнику УНКВД Львовской области
комиссару милиции 2-го ранга
тов. Грушко
Спецдонесение
об убийстве пограничниками доктора с.Иванивки Ю.Липы
22 августа 1944 года в Буновском лесу пограничным отрядом задержан видный деятель Организации Украинских Националистов доктор Липа Юрий (он же Георгий). Отчество не установлено.
По пути следования в пограничную комендатуру с.Шутово доктор Липа пытался совершить побег во время которого был убит.
У Липы при обыске обнаружены:
1. Жандармская нарукавная повязка.
2. Украинский националистический крест.
3. Книга "История Украины" написанная в националистическом духе.
4. Переписка на … п/листах.
Задержанная нами его жена Ксана на допросе ничего существенного не показала.
Начальник
Краковецкого РО НКВД
лейтенант милиции
Камардин
28/8 - 1944 №29".
З наведеного документа видно, що складався він поспіхом, аби "замести" сліди злочину, адже ледве не кожне слово у ньому просякнене неправдою, зокрема, повідомлення про дату загибелі, жандармську відзнаку, або хоча б ім`я дружини.
Так скінчив свій земний шлях мислитель і письменник. Але сьогодні постать і творчість Юрія Липи повертається до нащадків. Вона промовляє до них численниими творами, в яких так неповторно глибоко розкрита суть української душі і ментальності.
Loading...

 
 

Цікаве