WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература українська → Проблематика та вирішення художніх образів в романах “Яса” та “На брата брат” Юрія Мушкетика - Дипломна робота

Проблематика та вирішення художніх образів в романах “Яса” та “На брата брат” Юрія Мушкетика - Дипломна робота

вигляду, оцей козак--чорт ненавидить його смертельною ненавистю, як усі чорні душі ненавидять душі світлі вже за одне те, що вони світлі."
Брати не часто зустрічаються, проте при зустрічах завжди сперечаються, не можуть знайти порозуміння. Для Ждана, який спочатку гордився братом-запорожцем, навіть потай заздрив йому, важко усвідомлювати, що Митрофан стає зрадником.
"... він сумно і гірко дивився на брата, йому аж не вірилось, що це його брат, шукав в серці якоїсь краплинки, якоїсь брунечки, котра б розкрилась братерською любов'ю, й не знаходив". Дізнавшись, що Митрофан зрадив гетьмана і січове товариство. Ждан сам вбиває брата.
Ще один персонаж заслуговує на увагу читачів - Мокій Сироватка. Ним автор відкриває і завершує роман. Битий-перебитий життям, самовідданий і трохи лукавий, скромний у потребах і вразливий серцем, непоказний, а часом і нужденний з вигляду, немолодий, нещасливий. Таким посідає перед нами Сироватка. Він самотній у цьому світі, там у холодному степу довгий час гріють невиразні надії на тику старість біля сина, на внуків, на ласку, проте після смерті Лавріна в ньому ніби вмирає якась найясніша часточка душі.
Як пише Л. Федоровська, інколи здається, що своїмусамітненням спокутує Сироватка свій давній гріх, а інколи думаєш, що він настільки зрісся з навколишньою природою, що вже стає невід'ємною її частинкою.
Хоч Мокій і не був із звитяжців, а проте виявився здатним на подвиг, на самопожертву. Заради рідної землі, заради того, щоб не заскочила зненацька орда, не було нових бранців, нових сліз, він і гине, встигнувши в останній раз запалити свою сигнальну фігуру на степовому кургані майже під копитами татарського загону.
"Він стояв і горів, як свічка. Душа козача летіла до Бога, а серце - до Великого Лугу, до людей, до України"
Кожен з персонажів є цікавим і неповторним. Прагнучи, щоб кожен образ був живою особою, письменник надає йому чітких індивідуальних рис - у зовнішності, у характері, поведінці, мові. Кожна дійова особа у романі так чи інакше впливає на події, сприяє загастренню конфлікту і розв'язанню його.
У романі Мушкетик порушує ряд проблем. Серед них можна вид-ілити ряд найважливіших: проблема незахищеності і роздорбленості українських земель. Україна, пише автор,, стає ареною жорстокої боротьби за сфери впливу між іноземними державами і результат цієї боротьби - величезне спустошення і пограбування українських земель .
Другою проблемою є міжусобні війни, борючись за владу та свої інтереси, гетьмани проливають ріки невинної крові.
"Ця дика, нескінченна веремія. Оцей герць брата з братом. Скільки тик вихрів і вихорців промчало по рідній землі в останні десятиліття. Скільки вигублено посадів, сіл. Понад п'ятнадцята літ од смерті Хмельницького кружляє на Україні кривава смертельна хуртовина. Е ній брат не бачить брата, батько сина, стають під різні знамена і складають під ними голови".
Розкривається в романі і проблема розмежування в стані козаків: ще недавно йшли вони в одній лаві, разом билися, рятували один одного, ділилися їжею і одягом. А тепер маєтків одних "не об'їдеш за три дні конем", а інші залишилися бідняками, від яких вимагали платити димове і скарбне, давати на військові потреби.
Важливою є і проблема яничарства. Автор описує, як відірвані силоміць від роду-племені багато людей потрапляє у полон до чорного і незвичного їм світу. Попавши в чужу землю, ці люди опинялися під опікою досвідчених вихователів, які витравлювали з них саму пам'ять про батьківщину, про рідних, їх віру, насаджували ненависть до них і прищеплювали войовничий ісламський дух.
Що станеться з двома друзями Марком і Лавріном - приживуться, змінять свою первісну природу, зів'януть чи стануть покручами?
Автор показує, що саме таким людям, як Марко Ногаєць, легко прижитися під чужим сонцем, в чужій країні, він уже зрадив друга, товариство, Січ, а тепер і свою землю. Свої, зради виправдовував бажанням жити: "як же він любив себе! Дорожив своїм життям, у думці вивищувався над іншими людьми, хоч розум підказував, що направді він дрібний і нікчемний. Ним одмалечку володів страза, диктував всі вчинки". Цей страх за власне життя і приводить Марка до зради, морального падіння і Фізичної смерті. І навпаки, дорога Лавріна до загибелі була шляхом до перемоги, сходженням на вершину. Хоч ця гора - своя Голгофа.
Лаврін помирає на турецькому гаку як легендарний Байда, втілення козацької, мужності і непохитності, а Марко в останні години з жахом згадує міфологічного Марка Проклятого, осудженого каратися за свої гріхи.
Яничари - це люди, які намагаються перекреслити своє минуле і тому не мають майбутнього.
"Тому хто відцурався вітчизни, немає місця на землі, - говорить Сірко. - Немає двох сонць, немає двох богів, немає двох неньок".
Читаючи твір, ми бачимо, що автор виправдовує вчинок: отамана, який наказує стратити зрадників, щоб потім вони, чи їхні діти не прийшли в свою Батьківщину ворогами.
"Карай, Боже, - каже Сірко, - якщо я неправий. Я не міг вчинити інакше. В пострах онукам і правнукам, у науку всім моїм братам". І продовжує". " Простіть нас, брати, краще спіть тут до страшного суду господнього, аніж маєте у Криму між бусурманами розмножаться на наші молодецькі християнські голови, а на свою вічну без хрещення погибель"
"…Батьківщина …лише одна. Тільки потурнак може міняти її на чужинську" 3 - це слова Сірка, але так думали і з цими словами вмирали мужні захисники Ладижина й Умані, учасники походів на Кримське ханство й турецькі фортеці. Героїкою боротьби українського народу з іноземними загарбниками, та ідеями патріотизму проникнуті всі сторінки роману Ю.Мушкетика "Яса". І в цьому його непересічне значення.
РОЗДІЛ 2.
МОРАЛЬНО - ЕТИЧНА ПРОБЛЕМАТИКА РОМАНУ
"НА БРАТА БРАТ".
Вже брату брат стає на горло,
Йде міжусобиці чума.
А я ще піднімаю гордо
Знамено єдності й ума.
Вже затягли й мені на шию
Петлю ненависті і мсти,
А я кричу , волаю, вию:
- Єднайтеся, мої брати!
Д. Павличко
Роман "На брата брат" народився, за висловом самого автора, від нестерпного серцевого болю й писався на одному подиху. Звідси його змістова й емоційна насиченість. На відміну від попереднього роману "Яса", цей твір менший обсягом і в ньому автор сконцентрував ті самі проблеми, ті самі історичні уроки для України.
.Центральним персонажем роману змальований І. Виговський. Як відомо, гетьмануванням Виговського почався найсумніший період в історії України, влучно названий народом "Руїною". Два роки гетьманування І. Виговського вмістило у собі стільки горя і крові, що їх вистачило б на віки.
Яскраво показав це Мушкетик у чисельних картинах смертельних сутичок, у яких учорашній друг ставав
Loading...

 
 

Цікаве