WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература українська → „Петрії й Довбущуки” І. Франка – фольклорно-етнографічний роман - Дипломна робота

„Петрії й Довбущуки” І. Франка – фольклорно-етнографічний роман - Дипломна робота

Сюжетна лінія такого типу має три фази розвитку: 1) втрата; 2) пошук; 3) оволодіння. Втративши скарб Олекси Довбуша, Андрій Петрій і Бляйберг-Довбущук після багатьох пригод приходять до переконання, що справжній скарб - це власні духовні сили і що саме ними, власним пожертвуванням і власною працею "треба двигати нам той народ".
Можна сказати, що несподіванка й інтрига в "Петріях і Довбущуках" є своєрідними осями, на які закручуються сюжетні лінії, утворюючи сюжетні лінії цього твору.
Портретистка в романі сильна і контрастна. Зовнішність персонажів тут відповідає вимогам романтизму: "добротливий герой конче повинен і подобу мати благородну" і навпаки, що викликало різку критику С.Єфремова.
Різкими і яскравими, "шіллерівськими" мазками малює автор зовнішність Олекси Довбуша: "лице його заплоске, губи, з котрих долішню зубами прикусував, трохи віддуті, чоло широке, як дошка, а на обох його кінцях кості, дивно якось вистаючії, творили понад його очима дві продовжні поперечині могилки, мов би насади двох рогів на голові вола. У наступних романах письменника портретистика не матиме таких загострених штрихів, а тут вони - результат "насиченого" романтичного пензля.
Немалу роль у композиції твору відіграють монологи героїв, які в цьому романі є ще тільки зовнішніми. Технікою внутрішніх монологів, невласне - прямої мови письменник почне користуватися у пізніших романах. Функції монологу полягають або у передачі підсумків, або у розкритті його планів на майбутнє.
У діалогах "Петріїв і Довбущуків" помітні зародки їхньої поліфункціональності, яка з часом розвинеться у подальших Франкових романах. Основна функція діалогу в романі - зіткнення поглядів і думок ворогуючих сторін. На початку твору з такого зіткнення Кирила Петрія і Олекси Довбущука читач дізнається про причину ворогування двох рядів, а також про форми його ведення. Аналізований роман написаний у формі оповіді від третьої особи. Ця форма стає визначальною у всій романістиці Франка. Частіше, ніж у наступних романах, тут виявляється авторське "я" - наслідок авторового співпережиття подій роману. В описі стану Петрія знаходимо таке: "Самоудовольство і певність після побіди, віднесеної над затятістю Довбущука, перелилися в душі його в благодатне чувство надії, скріпляючи нас перед новими опасностями."
Із метою зацікавлення читача, утримування його в стані напруги Франко використовує також засіб ретардації.
Часом параметри аналізованого твору вказують на романний жанр, адже події тут відбуваються протягом ста років.
Окрім згаданої дефініції І. Денисюка, можна знайти інші жанрові означення до "Петріїв і Довбущуків." О.Огоновський називає цей твір "сенсаційною повістю", М. Левченко - "соціально-фантастичною повістю". На підставі сюжетно-композиційного аналізу спробуємо дати свою жанрову характеристику цього твору. "Петрії і Довбущуки" авантюрно-пригодницький роман, ускладнений фантастичними фольклорно-легендарними елементами, підкладку якого становить ідея соціального і національного визволення українського народу.
Цей перший роман І. Франка можна умовно назвати великою майстерністю, де автор навчився плести цікаву, інтригуючу фабулу для великої прози.
Автори розділу про Франка у двотомній "Історії української літератури" О. Дей і Т. Гундорова спостерігають таке: "І проблемно, і стилістично, і характерологічно повість "Петрії і Довбущуки" містила в зародку майже всі ті ідейно-сюжетні лінії, які будуть розгортатися у наступній творчості Франка".
У кожному романі письменника можна так чи інакше виділити ті сюжетні лінії, які мають місце у романі: 1) сюжетна лінія громадської діяльності (у "Петріях і Довбущуках" магістральна сюжетна лінія сплітається з боротьби громадських і особистих інтересів, які відповідно виражають роди Петріїв і Довбущуків); 2) любовна сюжетна лінія (Андрій Петрій - Олеся Батлатівна, а згодом Андрій Петрій - Дозя Кралінська); 3) авантюрна, або злодійська сюжетна лінія (Невеличкого);
Отже, перший роман "Петрії і Довбущуки" (авантюрно-пригодницький) відображає сміливе експериментування молодого письменника у плані створення цікавої, інтригуючої фабули, пошуки прийомів збільшення читабельності твору (несподівані сюжети зміщення і сплетіння, різноманітні колізії, карколомні ситуації).
1.3. "Петрії і Довбущуки" - готичний роман в історії української літератури.
Навіть такі талановиті критики, як Євшан і Сергій Єфремов, не зрозуміли новаторства перш оповісті Івана Франка "Петрії і Довбущуки" й принижують її, оцінюючи твір не за його жанровими атрибутами і правами. Необхідно визнати, що, міряючи старими мірками, ми ще не збагнули всієї велегранності таланту цього чудово дивного автора. Зокрема, Франкова проза увібрала в себе здобутки європейські і нерідко випереджувала їх. Франковий першороман написаний в останній рік гімназійних студій і на початку університетських, стартував від європейського преромантизму й наблизився до реалізму, навіть провіщав модернізм. "Петрії і Довбущуки" - за жанром твориво скомпліковане, але то був роман готичний.
"Готичним романом, або романом жахів, називають твір, ………….. якого звичайно, але не обов'язково є середньовічний замок, старе абатство або самотній і понурий дім, дика пустка й місячні або грозові ночі. Героя, часто аристократичного злочинця, оточує атмосфера таємничості, а героїнею є молода невинна дівчина, оточена інтригами, небезпеками й атмосферою жаху, розвиток подій незвичайний і несамовитий, за участю або принаймі при позірній співучасті надприродних сил. Інші мотиви готичного роману - помста, романтичне кохання з перешкодами й розгадка справжнього походження героя, яка зовсім міняє ситуацію. Наприкінці твору добро торжествує або хоч би зло покаране".
Скарби Довбушеві - річ - символ - деталь - лейтмотив Франкового роману "Петрії і Довбущуки".
Крім народних переказів про Довбуша і його скарби, при написанні цього твору автор використав свою начитаність у літературі. Уже в молодому віці він прийняв "ін'єкцію європеїзму" (Т.Салига). Попрочитував романи про благородних розбійників, а також твори найхарактернішого німецького представника літературної Готики - Гофмана. "Петрії і Довбущуки" у своїй першій редакції відповідають моделі готичного роману в параметрах його найістотніших атрибутів.
Це передусім ґотичне тло - осередки тайн, зла, жаху чи просто драматично напруженої акції. Вони понурі, сповнені моторошної атмосфери. У розділі, названому англійською приповідкою "Мій дім - моя фортеця", є опис замку запізнілого феодала-самодура, проте істотної ролі у структурі романного ґотизму він невиконує. Набагато значніша вагомість гошівського монастиря з найстарішою його будовою - приміщенням бібліотеки з найпотаємнішими дверцятами, що ведуть у гли-бинні підземні ходи, де довгі роки переховується уподібнений до духа Довбуш. Через ці двері він підкидає таємничий рукопис і сам з'являється перед пройнятими жахом монахами - настоятелем монастиря і бібліотекарем. Не епізодичну роль виконує стара хата-пустка на хуторі Довбушівка: колись у ній народився Довбуш, а тепер вона є схованкою для таємних нарад бандитів і місцем тортур. Зловісний інтер'єр цієї
Loading...

 
 

Цікаве