WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература українська → Історичний роман у віршах “Маруся Чурай” - Курсова робота

Історичний роман у віршах “Маруся Чурай” - Курсова робота

нашому минулому вона побачила мало. Це факт безперечний. Але чиновники від літератури, які знайомилися щез рукописом роману і мали вирішувати його долю (видавати цей твір чи ж ні), наголошува-ли творі Ліни Костенко "знову ідеалізація козацтва, давнини, знову безкласове, солодке як мед, суспільство на Україніненьці, знову замилування тими часами, коли навіть глина була краща...". І на цій підставі приходили до висновку: "Ні, "Маруся Чурай" нічим не заслуговує на появу серед читачів". Ох, і сторожкі були ті охоронці ідеологічної "правильності" українськоїлітератури - інтуїцією або ж, точніше, нюхом відчували, що в романі Ліни Костенко с "щось не те"! Щоб не допустити роман до читачів, змушені були вдаватись до брехні, мовляв, життя на Україні в XVII ст. показано "солодким як мед", а це свідчить, що автор необ'єктивно відтворив історичну епоху.
Проте слово "замилування" у вище цитованому доносі було вжите досить точно. Звичайно ж, ні про замилування пограбованою польсько-шляхетськими колонізаторами, поруйнованою безперервними війнами Україною, мова йти не може. Але поетеса виявляла замилування абсолютно всім, що хоч у якійсь мірі стосувалось української державності. Вона естетизус державність, надає їй чуттєво-образної краси. Якщо спробувати кількома словами виразити художній смисл, що йде від підтексту, то його можна сформулювати як туга за українською державністю. Його витворюють безліч розмаїтих текстових моментів. Тут і образи персонажів, у яких уже сформоване відчуття власної Держави. Пушкар, Іван Іскра, Лесько Черкес та інші показані як її свідомі захисники. Полтавський полк виходить у похід на захист своєї Держави під урочистий дзвін усіх полтавських церков і всі люди проводжають його як на війну праведну, бо йдеться про захист Вітчизни. Народ вже відчуває повагу до козаків, як до захисників Держави. Поразка під Берестечком "душу всім пек-ла". Маруся Чурай сприймає Київ як столицю України. Відчутне замилування Богданом Хмельницьким як керівником Держави. "
Мати свою державу - природне прагнення кожної нації, бо тільки за такої умови вона здатна творити свою власну долю.
Туга за власною Державою, якою пройнята "Маруся Чурай", передава-лась читачеві застійних 80-х років, допомагала йому ствердитись у праведному прагненні жити в незалежній, вільній Україні.
Нині ми є господарями своєї долі, свого майбутнього. Яким воно буде -залежить від нас самих.
Образ Марусі Чурай
Візьмемо до уваги одне принципове вихідне положення, без урахування якого неможливо точно інтерпретувати образ героїні роману. Йдеться про те, що Ліна Костенко трактує Марусю Чурай як дівчину, обдаровану геніальним мистецьким талантом, що означає надзвичайно тонку і багато в чому специфічну, не таку як в інших, духовну організацію. Талант, особливо ж видатний, зустрічається рідко. Людина, що наділена ним, потребує особливого розуміння, і до неї не можна підходити зі звичайними мірками. Треба сказати, що образи високообдарованих митців доволі часто зустрічаються в художній літературі, проте далеко не завжди письменникам вдасться з адекватною повнотою та глибиною відтворити їх. Справа в тому, що образ талановитого митця може бути створений тільки письменником, що володіє адекватним талантом. У нашій літературі це завдання під силу було Тарасові Шевченку ("Перебендя", твори автобіографічної тематики, з яких постає образ власне автора як митця). Серед інших українських письменників чи не найбільшу зацікавленість темою митця виявила Леся Українка. Образи талановитих митців вона творила "із себе", грунтуючись на самоспостереженнях, на самоосмисленні.
Осягнення проблеми митця, психології його творчості, стосунків митця із суспільством відбувається як на художньому, так і на науковому рівнях. Вже давно виділився окремий науковий напрям - "психологія художньої творчості", який зосереджений на осмисленні як специфіки художнього (мистецького) обдарування, так і закономірностей процесів художньої творчості. Учені, які досліджують психологічні особливості художньо талановитих людей, відзначають їх загострену здатність емоційно сприймати світ. Тому їх почуття тонкі і глибокі, і самі вони є людьми вразливими. У них прекрасно розвинута уява. Через все це вони здатні до співпереживання, тобто глибоко проймаються болями і радощами інших людей. Вони чутливі до краси - уміють її побачити і захопитися нею. Це може бути краса природи, краса людини, її душі, краса людських стосунків. У такій же мірі вони чутливі і до всього потворного, що є у цьому світі. Саме тому вони здатні і на високу любов, і на глибоку ненависть.
Інтенсивне внутрішнє життя, високий "тиск" почуттів, що переживаються ними, обумовлюють у них загострену потребу у творчому самовираженні. Почуття і думки настільки переповнюють їх, що потребують виходу "назовні". І якщо ті почуття і думки вдається втілити у художнє слово, музику, малярську картину чи в якийсь інший вид художнього самовираження, то в такому ви-падку митці немовби звільняються від їх "тиску", який часом може бути просто нестерпним.
Все сказане сприятиме кращому розумінню Марусі Чурай як людини, наділеної геніальним піснетворним даром.
Портрет. Спочатку, як і належить, звернемо увагу на зовнішність Ма-русі. У якій мірі портрет відображає внутрішній світ героїні, її характер? Як про це вже йшлося, Ліна Костенко принципово не деталізує зовнішність Чураївни. Проте її мистецтво як видатного майстра словесного зображення якраз і полягає в тому, що вона уміло активізує уяву читача на створення зорового образу дівчини. При цьому цей образ естетично впливовий - він буквально випромінює чуттєвість, якою в даний момент пройнята героїня. Ми вже говорили про те душевне заніміння, що оволоділо Марусею під час суду і яке невидимими каналами передається читачеві. Причому, поетеса не назвала жодної портретної деталі. Ми не побачили ні рис її обличчя, ні деталей одягу. Просто бачимо її на лаві підсудних із похиленою головою - геть відсто-роненою, украй зніченою. У нас, читачів, зараз нема інтересу до її зовнішності. Ми зайняті іншим - найуважнішим чином стежимо за ходом судового процесу, намагаємося разом із суддями, із райцями (судовими радниками), із свідками, із усіма присутніми розібратись, чи винна Маруся у смерті Гриця Бобренка, чині. Зважуємо різні точки зору, стежимо за реакцією суддів, прислухаємося до реплік, що йдуть із залу. Відбувається активне проникнення в суть справи.
А потім - в'язнична камера, грати, збитий околот соломи в кутку та старий кожух, що служитиме Марусі за постіль. І знову жодної портретної деталі. Проте, як багато ми дізналися про неї за ті три дні і ночі, що були їй відведені перед стратою! 1 ці знання про життя Марусі, про її внутрішній світ формують наше уявлення про її зовнішність. Поетеса немовби далаволю читацькій уяві: мовляв, уявляйте її якою хочете, моє ж завдання в тому, щоб якомога глибше розкрити її характер, передати вам її світорозуміння, зробити вас співпереживачами її почуттів...Може здатись, що в такій
Loading...

 
 

Цікаве