WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература українська → Степан Васильович Руданський (1834 — 1873) - Реферат

Степан Васильович Руданський (1834 — 1873) - Реферат

стилізація в ліриці (настрій, образи), i використання сюжетів у співомовках із загостренням характерів, застосуванням характерної риси українського фольклору - гумору,- i пряма цитація чи переспіви народних пісень у драматичних творах (п'єса "Чумак"). Вважається, що свою оригінальну творчість Руданський почав із балад,- 1851 року була написана балада "Два трупи". Посилаючись на свідченнясучасників, можливо, цю дату слід було б перенести на більш ранній період, адже ті "артикули", що їх виспівував Руданський у своєму селі, були створені ще до семінарії, тобто до 1849 року, i навряд чи були баладами. У всякому paзі, i балади, i ліричні пісні, безумовно, складені поетом під впливом народної творчості, яка правила йому за зразок при перших спробах віршування. Дещо пізніше відкрилися С. Руданському скарби поезії Л. Боровиковського, Т. Шевченка та російських i польських романтиків. Ритмомелодика, інтонаційний лад, лексика, віршовий розмір, художні прийоми i образна система лірики Руданського невіддільна від народнопісенної стихії, тим-то окремі його поезії i досі побутують у народі як безіменні народні пісні. Творячи свої поезії в дусі народних пісень, С. Руданський дбав про те, щоб вони справді співалися серед народу, а тому під заголовком кожного разу зазначав, на який голос має співатися та чи інша пісня, - на голос "Ой на гopi жито", "Я в дорогу іду", "Гей, браття-опришки", "Ой воли ж мої сірі". Ці уваги, крім свідчення про високу музичну обдарованість поета i його прагнення творити в народному дусі є ще додатковим джерелом, з якого довідуємося про тодішню популярність названих народних пісень. Адже автор був переконаний, що читачі, яким він адресував свої твори, знають рекомендовані мелодії.
Захоплення Руданського народними піснями, зокрема піснями чумацькими, спричинилося до створення побутової драми "Чумак". У ній розвивається сюжет відомої чумацької пісні "Ой п'є чумак, п'є, чумакові бог дає, чумакова стара ненька дрібні сльози ллє". З сюжетом цієї драми перегукується i записана Руданським пісня " Шішов Myciй да в Крим по сіль".
П'єса "Чумак" - одна з цікавих спроб використання текстів i мелодій народних пісень, які мозаїчно творять сюжет п'єси, причому іноді відомі авторові народні пісні зазнають деякої переробки, або це авторські тексти, стилізовані під народні пісні.
Досі йшлося про збирання i використання Руданським зразків народнопісенної творчості. Велике місце в його збирацькій роботі займав також i оповідальний фольклор Поділля, більшість записів якого трансформувалася у знамениті його співомовки, віршовані легенди та казки.
Глибока народна основа співомовок була відзначена ще першими дослідниками життєвого i творчого шляху Руданського. Так, 1886 року М. Комаров писав, що співомовки "трохи чи не завсіди взяті з уст народу, i в них так i блищить здоровий, ясний український гумор. Про їх вдатність доволі буде сказати, що деякі з них оп'ять, як пісні, перейшли в уста народу, от, приміром, прекрасна п'єса, що зачинається словами: "Їхав кіньми становий на чиюсь біду". Її навіть такий знавець, як п. Драгоманов, прийняв за чисту народну пісню".Справді, ця співомовка була вміщена М. Дра-гомановим у його збірнику "Hoвi пісні про громадські справи" "як досить поширений твip нової утвори" - на підтвердження цього Дра-гоманов називає місця i ociб, від яких ця "усміщна пісня" записана. Виявляється, що вона була популярна у Балтському повіті, на Київщині й на Поділлі.
Жорстока й уперта боротьба проти "своїх" та інонаціональних поневолювачів, яку віками провадив український народ, чимало спричи-нилася до витворення гумористичних i сатиричних антипанських переказів. У роки загострення класової боротьби, зв'язаної з виступами проти кріпосництва та його породжень, гумор i сатира особливо поширюються.
Співомовки Руданського, які відображали настрої трудового народу, були сприйняті ним як свої. Kpім того, легка коломийкова форма, майстерність у діалозі, живість i простота вислову сприяли тому, що їx автор став "найоригінальнішим i заразом найбільш народним у своїх "Співомовках".., котрих сюжет звичайно взятий iз уст народу".
У співомовках виступає той же герой, що жив у народних казках i анекдотах,- простий селянин, козак чи солдат, який завжди виявлявся кмітливим, розумнішим, дотепнішим за пана, ксьондза, попа чи станового.
Дослідники творчості С. Руданського доклали багато зусиль, щоб відшукати першооснову сюжетів "Співомовок". Цілком слушно вказу-валося на цілий ряд паралелей з гумористичними оповіданнями українського i польського фольклору. Але основним джерелом були, зви-чайно, власні багатющі спостереження поета над сільським побутом та побутом сільського духовенства; тому до його найчисленнішої групі співомовок, яка має антирелігійне спрямування, додані рисочки, взяті з близького оточення. "Попівська запопадливість, невігластво, скептичне i одверто вороже ставлення селян до здирників-попів - усе це Руданський бачив i в своєму селі. В основу співомовок часто лягали також прислів'я та приказки, записані самим поетом.
За прикладом Руданського свій цикл "НОВІ співомовки" написав
I. Франко, де також використав прийом розгортання народного при-слів'я у співомовку.
Велику увагу Руданський приділяв записам подільських казок, оповідань та легенд, що не пройшло повз увагу I. Франка, в кол1 наукових інтересів якого фольклористика займала чільне місце. На основі зібраних легенд та переказів Степан Руданський написав 1856 року цикл поезій, що в першій редакції називався "Лірникові думи", а в другій - "Байки світовій в співах". Досконале знання украшської народної творчості допомагало поетові також при його перекладацькій роботі. Переклади "Слова о полку Iгopeвiм" та "Песни о вещем Олеге" витримані ним у дусі народних пісень та дум. "Великою сміливістю, коли не відвагою", називав М. Рильський доволі сильно забарвлений в національні українські тони здійснений Руданським переспів Гомерової "Іліади".
Поетична мова пісень, казок, легенд, присл1в'їв, засіяна в душі молодого Руданського, зійшла буйним зелом його ліричних віршів, співомовок, байок та поем - yciєї оригінальної та перекладацької діяльності.
На прикладі творчості Руданського яскраво видний той життєвий процес взаємозбагачення, який існує між поезією мас i поезією одиниць. Руданський не був би тим загальновизнаним поетом, якби його творчість не увібрала в себе усе краще, що є у фольклорі. Водночас саме завдяки таланту Руданського народна поезія збагатилася таким шедевром як "Повій, вітре, на Вкраїну", "Ти не моя" i кристалізованими варіантами народних усмішок-співомовок.
Loading...

 
 

Цікаве