WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература українська → Портрет як засіб характеротворення в повісті М.Старицького «Первые Коршуны» - Реферат

Портрет як засіб характеротворення в повісті М.Старицького «Первые Коршуны» - Реферат


Реферат на тему:
Портрет як засіб характеротворення в повісті М.Старицького "Первые Коршуны"
Творчість М.Старицького цікавила І.Франка, Олену Пчілку, М.Зерова, Л.Сокирка, М.Комишанченка, В.Коломійця, Л.Дем'янівську, А. й Р.Козлових, В.Поліщука та інших. Однак аналіз усього літературного масиву із задекларованого питання свідчить про відкритість порушеної проблеми.
Портрет один із превалюючих засобів характеротворення. Його потенціал сприяє відтворенню як зовнішності персонажа, так і динаміки його почуттів, емоцій, думок. Отже, портрет - це "характер у дії" [12, 85], який розкривається в процесі розвитку причиново-наслідкових зв'язків.
Портрет - це передусім образ людини. Індивідуальна неповторність - одна з найцінніших якостей портретного образу [5,24] і першочергова роль тут, безперечно, відводиться світогляду митця, його творчій уяві. Вони й формують не лише сам аспект компонування портрета, а й арсенал виражально-зображальних засобів.
На відміну від живописного чи скульптурного портрета в літературному мить не зупиняється, вона "тече", оскільки завданням письменника є "схопити й передати відтворювану ним натуру в узагальненому характері, в її духовній своєрідності, в якій та перебуває" [2,159].
Послідовно й закономірно портрети літературних персонажів змінюються залежно від того, яка соціальна дійсність у них типізується, яке ставлення до того чи іншого героя виражає в них письменник.
Проте у кожного митця свій ідивідуальний підхід, зумовлений насамперед світоглядом, ідейними настановами автора, від яких залежать художня модель соціального середовища, добір портретних деталей, їх попереднє осмислення і розміщення, емоційне згущення, конденсація.
Сьогодні більшість наукових джерел подають практично однакове поняття портрета. Портретом у літературознавстві називають опис зовнішності персонажа в найзагальніших або найдетальніших рисах. Окрім цього, психологізовані портретні характеристики допомагають проникнути у психологію, справжню душевну сутність героїв. Психологічно-виразне портретування в єдності з інтроспекцією внутрішнього світу цілком властиві романтичній літературі й стильовій манері М.Старицького зокрема. Портрет є одним із найголовніших засобів характеротворення типізації та індивідуалізації персонажів у повісті, а також засобом психологічного аналізу.
"Маючи за основний предмет художнього зображення взаємодію людини з довкіллям, письменники описують зміни зовнішнього вигляду персонажів у конкретних ситуаціях, у взаєминах між ними. Пильна увага до портретів грунтується на загальній закономірності, згідно з якою внутрішні психічні стани людей відбиваються в міміці, пантоміміці, динаміці мовлення, що допомагає в процесі спілкування глибше зрозуміти внутрішній світ один одного" [8, 562]. Тому письменники, зосереджуючи увагу на зовнішності й психології персонажів, прагнуть витлумачувати відповідність чи розбіжність між їхніми зовнішніми й внутрішніми портретами.
У повісті "Первые коршуны" із усіх позафабульних чинників композиції М.Старицький найчастіше, як основний засіб характеристики персонажів, використовує портрет.
"Світ людини в його видимих проявах досить збагненний як об'єкт спостереження й психологічної інтерпретації митця. Обстановка, якою оточує себе людина в своєму домі, одяг, в якому вона з'являється в товаристві, митцеві треба вміти правильно співвіднести з уявленням про внутрішній світ людини" [6, 104].
У творі для письменника провідним принципом відтворення дійсності є романтизм. Адже романтична піднесеність сприяла задуму письменника - "наголосити на моральних чеснотах українського народу: поетичності натури, працьовитості, милосерді, чуйності, схильності до камерно-родинних ідилій, на стоїчній волелюбності, непокоренності духу, здатності до самопожертви, самозречення в ім'я суспільного ідеалу" [7, 43].
М.Старицький активно використовує засоби портретної характеристики. Однією із стильових рис письменника є репрезентація центральних персонажів на початку твору. Для цього він вдається до розгорнутого, детального портрета, а іноді тільки до кількох художньо-виразних деталей портретного опису. Це сприяє певному формуванню уявлення реципієнта про героїв. Портретні замальовки М.Старицького, як правило, багатогранні, детальні, з яскраво підкресленим емоційно-психологічним елементом. У повісті письменник виявляє притаманний усім романтикам чіткий поділ персонажів на позитивних і негативних. Це проявляється не лише в їх діяннях та помислах, а й накладає відбиток на портрет, адже зовнішність і внутрішня сутність людини перебувають у нерозривному зв'язку.
М.Храпченко зазначав, що у процесі вибудовування концепції характеру портрет є "своєрідним вступом у внутрішній світ людини", що сприяє знайомству "не так із зовнішнім, як із внутрішньо-індивідуальним виявом" [13, 371] персонажа.
Художні портретні засоби - від найменшої деталі до комплексу зовнішніх ознак - створюють цілісну модель характеру.
Головний персонаж повісті - золотар Семен Мелешкевич - приваблює і зовнішньою красою (високий, широкоплечий, стрункий, русе волосся, життєрадісний), і внутрішньою, про що свідчить яскрава портретна деталь - очі, на якій акцентує увагу автор: "В синих глазах, опушенных бахромой темных соболиных ресниц, светилось столько неподдельной доброты, что взгляд их подкупал каждого" [11, 434]. У портреті поєднуються експресивна, психологічна та фізична характеристики персонажа, типовими ознаками якої є оптимізм, молодеча енергія, внутрішня настроєвість, душевна гармонія.
Отже, зовнішня привабливість і внутрішній світ персонажа перебувають у повній гармонії. Так автор "знайомить" читача зі своїм героєм - гарним, добрим, щирим, ніжним парубком. Вагомим доповненням до цілісного уявлення про Мелешкевича є опис його одягу. М.Старицький акцентує увагу на нетиповому для мешканців Києва початку ХVІІ вбранні Семена. На ньому був "странно скроенный и нездешним мехом подбитый кафтан; под ним голубой едвабный однорядок, опоясанный кованым серебряным поясом, и бархатные синие узкие шаровары, вдетые в щегольские сапоги коричневой кожи, с раструбами вверху" [11, 434]. Такий зовнішній вигляд видає у ньому прибульця із-за кордону. Дійсно, Мелешкевич був змушений кілька років провести в Німеччині. Спочатку він навчася у кращих майстрів, потім його спіткали поневіряння та в'язниця. Дивом визволившись, парубок повертається до Києва, але рідне місто зустріло його невтішними новинами. На Семена зведено наклеп, майно продано за безцінь, кохану дівчину хочуть видати за іншого, а його самого вважають страченим за розбійництво. Відчай охоплює хлопця, скривджена гордість вимагає помсти, й, передусім, далекому родичеві, заможному купцеві Федору Ходиці, який задля власної користі наплів інтриг проти нього. Та поступово, дізнаючись від своїх друзів про
Loading...

 
 

Цікаве