WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература українська → Велична й трагічна історія пісні-гімну «ще не вмерла Україна» - Реферат

Велична й трагічна історія пісні-гімну «ще не вмерла Україна» - Реферат

покоління борців за волю України. У ній знайшли потужний вияв патріотичні почуття, визвольні прагнення українського народу в період його боротьби проти поневолення. Звернення до пам'яті героїв Козаччини й Гайдамаччини - Залізняка, Наливайка, Тараса Трясила повинно було посилити революційний пафос твору, а осудження акту Переяславської ради мало засвідчити суверенність поривань молодого покоління, готового віддати життя, щоб вернути Україні її честь і незалежність. Водночас, пісня-гімн утверджувала братерські почуття українців до інших народів, закликала всіх слов'ян до єдності:
Поєднаймось разом всі
Братчики слов'яни:
Нехай згинуть вороги,
Най воля настане!
Якщо раніше створені патріотичні пісні ("Я русин бил, єсть і буду" на слова Олександра Духновича, "Мир вам, браття!" на слова Гушалевича та ін.) мали локальний характер, були позначені певними консервативними рисами, то "Ще не вмерла Україна" вирізнялася широтою осмислення історичної долі народу, проникливістю погляду на перспективи його духовного відродження. Утверджувана піснею віра у національне визволення й культурне піднесення народу обабіч кордонів (у вірші Чубинського і в похідних від нього текстах), заклик стати в бій кривавий "в|д Сяну до Дону", висловлене в гімні сподівання, що пісня волі "за Карпати відіб ється, згомонить степами, України слава стане поміж народами" передвіщали прийдешнісвітлі часи воскресіння народу. Згодом цю думку набагато сильніше висловив Франко у знаменитому пролозі до поеми "Мойсей".
Коли йдеться про слова гімну, то слід з'ясувати його повний авторський текст та похідні від нього - скорочені чи доповнені. Адже існують різні тексти - повніші й стисліші, що не завжди збігаються між собою. Так, в одному з ранніх фольклорних видань, "Руському співаннику", що його випустив Кость Паньківський 1888 року у Львові, який стимулював тривале побутування пісні, поетичний текст має двадцять рядків (без повторів-приспівів). Цей текст збігається з попередніми публікаціями, здійсненими, очевидно, за автографом або його копією. Під текстом зазначено автора слів і музики.
У різних виданнях зустрічаються різновиди пісні-гімну Чубинського. По-перше, у процесі побутування з пісні-гімну значна частина тексту, зокрема останні дві строфи, не увійшла в скорочений текст, по-друге, деякі строфи набрали дещо іншого характеру. Останнім часом у практику входить виконання не всього тексту гімну, а першої та другої строфи із приспівом, який повторюється. До речі, саме ці строфи гімну виконував відомий співак Модест Менцінський, у виконанні якого пісня 1910 року була записана на платівку. Чим викликані текстові зміни у гімні? Прагненням зробити його стислішим, виразнішим. До внесення окремих доповнень у текст пісні причетний поет Микола Вербицький (1843-1909). У деяких публікаціях "Ще не вмерла Україна" знайдемо й ім'я Северина Даниловича як співавтора одного із варіантів тексту. Ці спроби оновити текст не завжди є вдалими. Так третя строфа гімну, що друкується із вказівкою на двох авторів - Чубинського та Даниловича - має такі рядки:
А завзяття, щира праця свого ще докаже,
Ще ся волі в Україні пісенька розляже.
Вони мають характерні риси "галицького" походження - і в лексичній структурі, і в правописі.
Створений в нелегальних умовах, такий гімн тривалий час поширювався за різними списками, не був остаточно відшліфований, мав і має досі багато різночитань. Замість первісного "Запануєм, браття, ми", зрештою, стало "Запануєм і ми, браття", ласкаво-сентиментальний вислів "воріженьки" у деяких текстах замінено суворішим і правдивішим "вороги". Можна сказати, що ненормальний стан духовного розвитку українців, переслідування української культури з боку царської Росії та цісарської Австро-Угорщини не сприяв стабілізації національного гімну України.
Нове життя гімну почалося з часу утворення незалежної Української держави в січні 1918 року. Слова і музика пісні почали з'являтися у багатьох виданнях, зокрема у Львові, Києві, Відні, Берліні українською та в перекладі англійською, німецькою та іншими мовами. Його виконували різні хорові колективи і духові оркестри з нагоди державних свят - відкриття університетів у Києві (1918) та Кам'янці-Подільському (1918), з нагоди врочистих зустрічей іноземних поспів і делегацій.
Функцію національного гімну пісня "Ще не вмерла Україна" виконувала весь час існування Українськой держави; як гімн пісня використовувалася іншими державами. Однак державне затвердження він отримав лише згодом - 15 березня 1939 року - як офіційний гімн Карпатської України, що виникла 1939 року. Цим актом було підкреслено зв'язок традицій державності України. Але, на жаль, Карпатська Україна проіснувала недовго. Разом з її упадком гімн "Ще не вмерла Україна" був заборонений шовіністичним угорським урядом, так само, як він більше сімдесят років був заборонений на Радянській Україні. З 1 січня 1950 року тут офіційним гімном був затверджений казенно-фальшивий текст "Живи, Україно".
Відроджується, воскресаються національні традиції України: її символіка, патріотичні і духовні гімни, серед них і "Ще не вмерла Україна". Тисячі і тисячі вірних синів народу з цим гімном на устах боролися за волю України, страждали у царських і сталінсько-беріївських тюрмах, ішли на заслання, гинули героїчною смертю у повстанських загонах. З піснею-гімном пов'язані вікові поривання нашого народу до незалежності, яка в наш час все більше стає реальністю. Нова суверенна держава Україна в майбутньому, очевидно, затвердить новий гімн, який відображатиме долю її народу у нові часи. Але водночас вона завжди пам'ятатиме патріотично-національний мученицько-страдницький хорал "Ще не вмерла Україна", створений діячами культури Наддніпрянщини і Галичини, - який понад століття одухотворював національно-духовні поривання народу до своєї суверенності.
Федір ПОГРЕБЕННИК, доктор філологічних наук.
Література:
1. Трембицький В. Український гімн та інші патріотичні пісні. Нью-Йорк - Рим. 1973.
2. Погребенник Федір. "Ще не вмерла Україна", історія забороненої пісні. - Літературна Україна від ЗО серпня 1990 року. .
3. Чередниченко Дмитро. "Ще не вмерла Україна". - Культура і життя від 17 серпня 1991 року.
Loading...

 
 

Цікаве